- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
Як відомо, кожна галузь людських знань виділяється в особливу науку лише тоді, коли більш чітко визначилися їй притаманні об’єкт і предмет дослідження. Чіткому означенню цих загально-наукових категорій стосовно дидактики, слід коротко з’ясувати, що саме вивчає дидактика.
Дидактика як особливий педагогічний спосіб теоретичного розуміння світу являється науковою галуззю педагогіки, яка досліджує принципи, цінності, закономірності функціонування і розвитку процесу освіти і навчання. Таким чином об’єкт дослідження дидактики як науки являє собою взаємозв’язок власне процесу освіти і навчання як явищ об’єктивної педагогічної реальності, де навчання виступає в якості освітнього засобу
Як об’єкт пізнання зазвичай виступають зв’язки, відношення, властивості реального об’єкта, які включені в процес пізнання. В цілому об’єкт педагогічного дослідження – це певна сукупність властивостей і відношень, яка існує незалежно від пізнаючого, але відображається ним, служить джерелом необхідної для дослідження інформації, своєрідним полем наукового пошуку, серед яких виділяється один елемент як предмет дослідження, тобто об’єкт і предмет дослідження пов’язані між собою як ціле та його частина, як множина та її одиниця, як система та її компонент, як рід і вид понять або явищ об’єктивної реальності. Іншими словами, частина об’єктивної реальності, яка в певний період перебуває в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об’єктом, а той бік, властивості й відношення об’єкта, що досліджується з певною метою і отримують наукове пояснення, є предметом
Таким чином можна стверджувати, що об’єктом дидактики як науки є процес вивчення у всьому об’ємі і у всіх аспектах, а предметом – визначається система відповідних відносин «учитель - учень», «учень – навчальний предмет», «учень – інші учні», відповідно ж до системи вищої освіти це – «викладач - студент», «студент – навчальний предмет», «студент – інші студенти».
Звідси випливає основне завдання дидактики – конструювання загальної стратегії організації бінарного процесу викладання і навчання з метою оптимізації співвідношення між ними і подолання існуючих протиріч. Це можливо за рахунок чіткого визначення специфіки основних дидактичних категорій –цілей, змісту і методів організації двохстороннього педагогічного процесу.
Виходячи із цільових і функціональних аспектів дидактики, закономірностей освіти, виховання і розвитку особистості можна визначити наступну ієрархію завдань, які покликана розв’язувати теорія навчання:
1. Генеральне завдання: залучення підростаючого покоління до загальнолюдських цінностей шляхом оволодіння найбільш значними досягненнями людської цивілізації з метою набуття міцних і істинних знань про основні явища і закономірності природи, суспільства і людини, їх усвідомлення і активної реалізації у власній практичній діяльності.
2. Специфічні завдання дидактики к теорії навчання: визначення об’єму і змісту наукового знання, тобто вивлення онтологічних основ процесу навчання, формування технологічного інструментарію, орієнтованого на функції дидактики; виявлення прогностично-цільових позицій дидактики, тобто створення оптимальних умов організації навчального процесу і їх корекція.
3. Специфічні завдання технології навчання: виявлення дидактичного конструкту процесу навчання, тобто його пізнавальної (гносеологічної) сутті; конструювання моделі навчання у відповідності з її структурними характеристиками.
Розв’язання даної системи завдань, на думку І..Лернера і М.Н.Скаткіна, опосередковано пов’язано з виявленням низки як позапедагогічних, так і внутріпедагогічних факторів, детермінованих специфічними групами дидактичних закономірностей, до яких відносяться:
структурні(залежність методів навчання від способів засвоєння різних видів освітнього змісту);
системні (єдність викладання, навчання і змісту освіти);
еволюційні (зміна структури навчання в залежності від вікових і психологічних особливостей учнів, рівня їх підготовки);
функціональні(підготовка учнів до збереження, відтворення і розвитку соціального досвіду);
історичні (залежність від соціально-історичних і культурних умов суспільства).
Таким чином, дидактика передбачає пошук відповідей на такі питання:
Для чого навчати? – Цілі освіти, пов’язані з мотиваційно-ціннісними орієнтаціями суб’єктів навчальної діяльності.
Чому навчати? – Визначення змісту освіти, розробка освітніх стандартів, навчальних програм і методичного супроводу навчального процесу.
Як навчати? – Відбір дидактичних принципів, методів і форм навчання, які сприяють ефективності педагогічної діяльності.
У зв’зку з цим основними категоріями дидактики являються: процес навчання, принципи дидактики, зміст навчання і освіти, форми і методи організації навчальної діяльності. Кожна із них знаходиться у взаємозв’язку з іншими і розглядається як складова цілісної науково-дидактичної системи.
