- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом професійної підготовки.
Мета будь-якої практики, крім формування професійних практичних та організаторських умінь та навичок, - також проходження всього процесу набуття кваліфікації. Практика студентів передбачає безперервність її проведення під час набуття потрібного обсягу практичних знань та вмінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Навчальна практика на 1-2 курсах має на меті ознайомлення студентів з реальним процесом, у якому втілюються знання, які студенти здобули в процесі лекцій та семінарських занять. Відповідно добираються форми організації – екскурсійне відвідування, практична робота на виробництві, виховна робота в школі тощо.
Навчально-виробнича практика (3 курс) полягає в ознайомленні з конкретною майбутньою спеціальністю як помічника, дублери фахівця. Студент виконує певні обов’язки, поточну роботу, спостерігає за діяльністю спеціаліста на робочому місці під його контролем.
Виробнича (цільова) практика (4-5 курси) надає студенту можливість виконувати обов’язок фахівця на робочому місці, студент виконує весь цикл обов’язків за своєю спеціальністю, усвідомлює механізм дії підрозділу в якому проводиться виробнича практика, загальну картину всього об’єкта практики.
Кінцева ланка практичної підготовки – переддипломна (державна) практика (5 курс), яка проводиться на робочому місці з виконанням усіх функціональних обов’язків майбутнім фахівцем.
Практика студентів проводиться на базах практики, які відповідають вимогам навчальних програм. Після закінчення практики студенти складають звіт у порядку, встановленому відповідною кафедрою.
До керівництва практикою студентів залучають досвідчених викладачівкафедр. Працівники кафедр здійснюють насамперед консультування та інструктаж, а також контролюють усю діяльність студентів щодо виконання всіх завдань практики.
У перший день практики переважно проводиться настановча конференція. Заключна конференція відбувається через тиждень після повернення студентів до аудиторних занять.
2.3.7. Самостійна робота студентів.
Для досягнення цілей сучасного суспільства необхідний спеціаліст, спроможного оперативно приймати нешаблонні рішення, діяти самостійно, творчо. Творчість починається там, де здійснюється самостійний пошук. У сучасних умовах самостійність стає професійно необхідною якістю особистості будь-якого спеціаліста. Отже і пвдготовка майбутніх спеціалістів у вищому навчальному закладі має орієнтуватися на формування у студентів цієї якості, а не лише на репродуктивну виконавську діяльність.
Самостійна робота студентів у вищому навчальному закладі включає такі види діяльності:
– пошук та вивчення додаткової літератури;
– конспектування, складання планів, тез;
– написання рефератів, доповідей, оглядів, звітів;
– виступ з повідомленням, на семінарських заняттях;
– виконання вправ, розв’язання задач;
– виконання письмових контрольних, лабораторних, практичних робіт;
– виконання завдань за допомогою ПЕОМ.
Вищий, творчий рівень рівень розвитку самостійності полягає в потребі постійно ставити перед собою цілі та завдання, спрямовані на вихід за межі заданого.
Для ефективного прийняття самостійних рішень людина повинна мати великий обсяг інформації, але «згорнутої», узагальненої, «стислої» за принципом системності. Для розвитку здатності узагальнювати варто використовувати лаконічні виступи на семінарах, складання планів, логічних схем, таблиць.
Для розвитку вмінь порівнювати, узагальнювати, класифікувати, здійснювати самоконтроль і самооцінку своїх знань, корисно використовувати комплекс завдань типу «зайве слово», «аналогія».
Самостійність, як якість особистості найяскравіше виявляється в умовах вибору, розв’язання суперечностей, подрланні перешкод. тому ефективним способом включати студентів у самостійну діяльність і процес прийняття рішень є дискусії.
Дуже корисне для майбутніх спеціалістів виконання студентами по черзі обов’язків керівника семінару (практичного заняття).
Також підготовка до рольових і ділових ігор дає студентам можливість самостійно приймати рішення при виборі рівня складності завдання. Для самостійної роботи студентів можна запропонувати такі ігри і завдання, що потребують різного рівня інтелектуальної активності.
На старших курсах студентів доцільно включати в науково-дослідну роботу, яка передбачає прийняття самостійних рішень під час проведення діагностичного експерименту, написання й захисту наукових праць (статей, проектів). Робота має містити теоретичний огляд літератури з теми, опис методики експериментального мікро дослідження та аналіз його результатів. На захисті наукової роботи кожний студент повинен коротко доповісти про суть своєї роботи, а потім приймати рішення й аргументовано захищати їх, відповідаючи на запитання викладачів та однокурсників. При цьому важливим є наявність власної позиції й уміння логічно обгрунтовано доводити її правомірність.
Отже, включення студентів у самостійну роботу за допомогою таких методів, як проблемне навчання, дискусії, рольові ігри, науково-дослідна робота сприяє формуванню професійно необхідних якостей особистості майбутніх спеціалістів.
