- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» в якості одного із найважливіших напрямів реформування системи освіти визначає підготовку нового покоління педагогів, які б творчо втілювали в реальну практику принципи гуманізації, гуманітаризації, демократизації, індивідуалізації та етнізації навчання. Вирішення цього завдання під силу лише педагогам, котрі мають високий рівень загальної та педагогічної культури.
Під терміном «культура» розуміють систему програм людської діяльності, поведінки і спілкування людини для зміни та удосконалення суспільного життя в усіх його основних виявах.
Як термін у філософії, історії, педагогіці поняття «культура» набуло поширення з 2-ї половини XVIII століття як особливий аспект життя суспільства в царині здійснення людської діяльності, як показник відмінності людського життя від життя від життя тваринного світу. Виникає кілька напрямів у розробці проблеми культури в історичній площині зародження наукових шкіл:
1) розвиток розумових і дослідних ремісничих начал людини за висхідними параметрами від менш до більш досконалого (ранній, середній і пізній італійський ренесанс, французьке просвітительство);
2) удосконалення духовних, тілесних, душевних сил і здібностей людини – еволюція філософського, наукового, морального, естетичного, релігійного, політичного, ідеологічного складників людського світогляду (німецька класична філософія – Гегель, Кант, Фейєрбах; французьке, німецьке, італійське просвітительство – Дідро, Руссо, Леслінг, Герде, Баумгартен, Чезаротті, Філанджері; українська «філософія серця» - Сковорода, Юркевич); 3) розгляд різних типів культури у суспільстві як автономних систем цінностей і ідей, що визначають тип соціальної організації, з включенням у культуру всього багатства матеріальних цінностей, етнічних звичаїв, різноманітності мов і символічних систем.
У всі часи розвитку людської цивілізації проблеми культури мали першочергове, по суті провідне значення. Передусім тому, що культура завжди була могутнім чинником соціального розвитку. Вона завжди відбивала якісну характеристику суспільного життя, уособлювала в собі специфічний спосіб розвитку людської життєдіяльності, зафіксований у результатах діяльності, в системі соціальних норм і закладів. Усі різноманітні види культур – виробництва, управління, політична, художня, міжнародних стосунків, екологічна, риторична тощо – утворюють єдине ціле як форми існування та розвитку людської природи і суспільства. Культура пронизує всі напрями людської життєдіяльності – від основ матеріального виробництва і людських потреб до найвеличніших вивів людської творчості. Вона впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності – працю, побут, дозвілля, мислення, практичну діяльність, етику і етикет, красномовство тощо
Український педагог-методист С.Гончаренко підкреслює «Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людини, а також рівень володіння якоюсь галуззю знань або діяльністю». У цьому розуміння поняття культури наближається до поняття професійної культури, культури діяльності фахівця, що знаходить відбиток у його професійній діяльності, засобах і прийомах вирішення професійних завдань.
Важливим у цьому контексті є поняття педагогічна культура під якою розуміють сукупність фізичних, інтелектуальних, загальнокультурних і моральних якостей, професійних знань і умінь, необхідних для успішної навчальної та виховної роботи.
Аналізуючи особливості педагогічної діяльності науковці (С.Вітвицька) звертають увагу на такий логічний ланцюжок «духовна культура – професійна культура – педагогічна культура».
У педагогічній культурі умовно виділяють такі групи характеристик:
1) загальнолюдські якості (добре здоров’я, інтелектуальний розвиток, належний рівень розвитку мовлення);
2) професійні якості (любов до дітей, професійна компетентність, знання теорії та історії педагогіки, основ психології, методики уміння, що включає в себе педагогічну техніку, знання досягнень педагогічної науки та практики, уміння застосовувати їх у практичній діяльності, тактовність, прагнення до самовдосконалення, уміння організовувати самоосвіту тощо);
3) моральні якості (духовність, моральна чистота, доброзичливість, чуйність та людяність, чесність і правдивість, організованість і відповідальність).
Складовими педагогічної культури як прояв творчої індивідуальності викладача є:
- ерудиція, наукові знання, науковий світогляд;
- розвинуте професійно-педагогічне мислення, професійна компетентність;
- педагогічна техніка (як сукупність прийомів володіння собою і прийомів впливу на інших вербальними і невербальними засобами);
- психолого-педагогічна та методична підготовка, педагогічна майстерність;
- особистісні якості (духовне багатство, гуманізм, справедливість, толерантність, відкритість, оптимізм, прагнення до самовдосконалення);
- комунікативна культура;
- етична поведінка (знання норм професійної етики, здатність визнати власні помилки, мовний та діловий етикет);
- культура зовнішнього вигляду, естетична привабливість, позитивний імідж.
ПЕРЕВІРТЕ ВАШІ ЗНАННЯ
Доповніть речення:
1. Під терміном «культура» розуміють ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(Правильна відповідь - систему програм людської діяльності, поведінки і спілкування людини для зміни та удосконалення суспільного життя в усіх його основних виявах).
2. Усі різноманітні види культур –__________________________________– утворюють єдине ціле як форми існування та розвитку людської природи і суспільства.
(Правильна відповідь виробництва, управління, політична, художня, міжнародних стосунків, екологічна, риторична тощо)
3. У педагогічній культурі умовно виділяють такі групи характеристик:
1) _______________________________________________________________
_________________________________________________________________
2) _______________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________
3) _______________________________________________________________
_________________________________________________________________
(Правильна відповідь: 1) загальнолюдські якості (добре здоров’я, інтелектуальний розвиток, належний рівень розвитку мовлення);
2) професійні якості (любов до дітей, професійна компетентність, знання теорії та історії педагогіки, основ психології, методики уміння, що включає в себе педагогічну техніку, знання досягнень педагогічної науки та практики, уміння застосовувати їх у практичній діяльності, тактовність, прагнення до самовдосконалення, уміння організовувати самоосвіту тощо);
3) моральні якості (духовність, моральна чистота, доброзичливість, чуйність та людяність, чесність і правдивість, організованість і відповідальність)).
4. Складовими педагогічної культури як прояв творчої індивідуальності викладача є:
- ерудиція, наукові знання, науковий світогляд;
- розвинуте професійно-педагогічне мислення, професійна компетентність;
- педагогічна техніка (як сукупність прийомів володіння собою і прийомів впливу на інших вербальними і невербальними засобами);
- психолого-педагогічна та методична підготовка, педагогічна майстерність;
- особистісні якості (духовне багатство, гуманізм, справедливість, толерантність, відкритість, оптимізм, прагнення до самовдосконалення);
- комунікативна культура;
- етична поведінка (знання норм професійної етики, здатність визнати власні помилки, мовний та діловий етикет);
-
(Правильна відповідь - культура зовнішнього вигляду, естетична привабливість, позитивний імідж.)
Дайте тлумачення вислову С.С.Вітвицької «Виділення педагогічної культури, однієї з найважливіших складових суспільства, зумовлене специфікою педагогічної діяльності викладача, вчителя, спрямованої на формування особистості, здатної відтворювати і збагачувати культуру суспільства» [??, с.80] [Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.]
Обґрунтуйте вислів А.Дістервега «як ніхто не може дати іншому того, що не має сам, так не може розвивати, виховувати і навчати той, хто сам не розвинений, не вихований, не освічений».
4.1.5. Комунікативна культура викладача ВНЗ.
Однією з найважливіших комунікативних рис особистості викладача має бути толерантність. У «Декларації принципів толерантності»
Навчальний елемент 4.2
