- •В.Є.Берека педагогіка вищої школи: модульна технологія навчального курсу
- •Передмова
- •Поради користувачу цього навчального посібника
- •Змістовий модуль 1 основи педагогіки вищої школи короткий виклад змістового модулю 1
- •Педагогіка вищої школи як самостійна галузь педагогічного знання
- •1. 1. 1. Передісторія виникнення педагогіки вищої школи
- •1. 1. 2. Поняття педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.1. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.2. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 3. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи
- •Види діяльності та завдання для поточного контролю пункту 1.1.3. Навчального елементу 1.1.
- •I. Обговорення проблемних питань.
- •VIII.Завдання для роздумів
- •1. 1. 4. Педагогіка вищої школи в структурі педагогічних наук
- •Система педагогічних наук
- •Зв’язок педагогічної науки з іншими науками
- •1. 1. 5. Основні категорії педагогіка вищої школи
- •1. 1. 6. Завдання, функції педагогіки вищої школи
- •Методологічні аспекти педагогіки вищої школи
- •1. 2. 1. Загальні поняття методології
- •1.2.2. Загальна методологія
- •1.2.3. Загальнонаукова методологія
- •1.2.4. Окрема наукова методологія
- •1.2.5. Методологія педагогіки вищої школи у світлі сучасної парадигми науки
- •Основи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.1. Поняття педагогічного дослідження
- •1.3.2. Методологія педагогічного дослідження
- •1.3.3. Методологічні принципи педагогічного дослідження
- •1.3.4. Методи наукового педагогічного дослідження
- •1.3.5. Основні вимоги до педагогічного дослідження
- •I. Обговорення проблемних питань
- •II. Робота в групах.
- •III. Тестування
- •2.1.1. Дидактика як складова педагогічного знання
- •2.1.2. Об’єкт, предмет і завдання дидактики
- •2.1.4. Теоретико-методичний апарат дидактики вищої школи
- •2.1.5. Загальнодидактичні принципи теорії навчання у вищій школі
- •Структура та особливості навчального процесу у вищій школі
- •2.2.1.Зміст професійної освіти у вищій школі
- •2.2.2.Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи
- •2.2.3. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
- •2.2.4.Показники якості навчання у вищій школі
- •Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
- •2.3.1. Методи організації навчального процесу у вищій школі.
- •Види діяльності викладачів і студентів під час проблемної лекції та проблемного семінару
- •Структура проблемної лекції
- •2.3.3. Організаційні форми роботи у вищих навчальних закладів.
- •2.3.4. Комплексні форми організації навчання.
- •2.3.6. Педагогічна і виробнича практика студентів.
- •2.3.7. Самостійна робота студентів.
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 3 технології та методи навчання в сучасній вищій школі короткий виклад змістового модулю 3
- •Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
- •4.1.1.Психолого-педагогічні вимоги до викладача вищої школи
- •4.1.2. Педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу
- •4.1.3. Забезпечення результативності навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •4.1.4. Педагогічна культура викладача внз
- •Складові успішної діяльності викладача вищого навчального закладу
- •4.2.1 Педагогічний професіоналізм діяльності викладача.
- •4.2.2 Педагогічна творчість та її особливості.
- •4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
- •4.2.4 Авторитет викладача.
- •5.1.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
- •4.1. Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі.
- •Основні напрями виховання студентів у процесі навчальної та позанавчальної діяльності
- •Роль та функції куратора студентської групи
- •Питання для самоперевірки
4.2.3. Професіоналізм особистості викладача.
Професіоналізм викладача як особистості – це якісна характеристика суб’єкта праці, яка відображає високий рівень розвитку професійно важливих і особистісно-діловихякостей, які забезпечують ефективність педагогічної діяльності. Так, рівень продуктивності діяльності викладача залежить від професійно-педагогічної спрямованості – сукупності стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості (інтереси, нахили, переконання, ідеали – ціннісні орієнтації, які виражають світогляд людини). Вона має такі різновиди:
1) справжня педагогічна спрямованість полягає в стійкій мотивації стосовно розвитку особистості студента як професіонала засобами свого навчального предмету, зважаючи на формування потреби студента в знаннях, носієм яких є педагог;
2) формально-педагогічна спрямованість пов’язана з потребою виконувати навчальні плани і програми. Ця робота, як домінуюча, затьмарує собою студента, його потреби і можливості (формально-бюрократичний стиль керівництва);
3) хибно-педагогічна спрямованість – спрямованість на самого себе, своє самовираження і кар’єру. У таких викладачів продуктивність праці студентів досить низька. Викладачів із такою спрямованістю мало, але вони є.
4.2.4 Авторитет викладача.
Авторитет – визнання за викладачем права на прийняття відповідального рішення, яке заслуговує повної довіри.
Авторитетний викладач викликає в багатьох студентів бажання брати з нього приклад. Студенти запозичують у нього його судження, ставлення до праці, навіть особливості поведінки. Авторитетний викладач (куратор) стає також фактором виховання студентського колективу й кожного окремого студента.
Вимоги студентів (магістрантів) до викладача:
– доброта, чуйність і педагогічний такт;
– професійні якості в діяльності;
– справедливість у вимогах і оцінках.
Студенти можуть прийняти моральне виправдання вимогливості педагога до них за умови, якщо він вимогливий до самого себе. Цим пояснюється надмірно критичне ставлення до окремих викладачів, нерозуміння їхніх слабких місць і хиб
Хибний авторитет викладача:
1) авторитет пригнічення, придушення;
2) авторитет відстані;
3) авторитет педантизму;
4) авторитет резонерства;
5) авторитет лібералізму;
6) авторитет байдужості.
Узагальнений портрет авторитетного викладача:
1) загальний високий інтелект, широка ерудиція і глибокі знання;
2) характеризується всіма видами активності: інтелектуально-творчою, соціальною тощо;
3) здатний до емоційного співробітництва;
4) коли є протиріччя, бере на себе відповідальність.
Змістовий модуль 5
ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ ??
Навчальний елемент 5.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Навчальний елемент 5.2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТА ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Навчальний елемент 5.3. РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ КУРАТОРА АКАДЕМІЧНОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ
Навчальний елемент 5.1
МЕТА І ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
