Виконання практичного навику

Етапи маніпуляції

Вказівки до виконання

Підготувати хворого, заземлити

апарат.

Хворого розмістити горизонтально, звільнити

зап'ястя, гомілки, груди.

Накласти електроди

А) на кінцівки:

- червоний – права рука;

- жовтий – ліва рука;

- зелений – ліва нога;

- чорний – права нога.

Шкіру під електродами знежирити спиртом,

Накласти прокладки, змочені водою або 5 -

10% розчином натрію хлориду.

Б) грудні електроди:

V₁ – ІV міжребровий проміжок праворуч від

грудини;

V₂ – ІV міжребровий проміжок ліворуч від

грудини;

V₃ – середина лінії, що з’єднує V₂ і V₄;

V₄ – V між ребровий проміжок по лівій серед-ньоключичній лінії;

V₅ – по лівій передньопахвовій лінії, на гори-зонтальному рівні V₄;

V₆ – по лівій середньопахвовій лінії на гори-зонтальному рівні V₄ – V₅

Увімкнути живлення

Записати контрольний мілівольт

Записати послідовно 12 відведень

І, ІІ, ІІІ – головні;

AVR, AVL, AVF – посилені;

V₁ – V₆ - грудні

Записати контрольний мілівольт

Знеструмити апарат, зняти елек-

троди

Підписати електрокардіограму

Завдання

Рекомендації

Обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення (шлунка та кишок)

Зібрати скарги

Збираючи скарги у пацієнтів із захворюваннями органів травлення, з’ясувати:

1.Біль у ротовій порожнині, по ходу стравоходу, в животі – локалізація, постійний чи періодичний, нападоподібний, іррадіація, інтенсивність, тривалість, зв’язок зі споживанням їжі або фізичними навантаженнями.

2. Диспепсичний синдром:

- нудота – її зв’язок зі споживанням жирної їжі;

- блювання – час виникнення, наявність різних домішок у блювотних масах, колір, запах, зв’язок зі споживанням їжі, тривалість, чи приносить полегшення;

• відрижка – повітрям, запахом тухлих яєць, гірким, кислим присмаком тощо;

• здуття живота;

- печія;

• порушення апетиту – зниження, анорексія, підвищення, спотворення смаку (відраза до м’ясної їжі)

3. Жовтяниця

4. Свербіж шкіри

5. Загальна слабкість, дратівливість, головний біль, безсоння або сонливість, судоми.

6. Схуднення.

7. Скарги з приводу порушення функціонування інших систем.

Збираючи скарги у пацієнта із захворюванням кишок, з’ясувати:

1. Біль у животі - локалізація, характер, тривалість, іррадіація, інтенсивність, зв’язок зі споживанням їжі, актом дефекації.

2. Тенезми.

3. Метеоризм.

4. Бурчання в животі.

5. Проноси – частота, колір, домішки.

6. Закрепи – проміжок часу між актами дефекації, консистенція випорожнень.

7. Схуднення.

8. Кишкові кровотечі.

Зібрати анамнез захворювання

З’ясувати такі дані:

1. Початок захворювання

2. Скарги на початку захворювання

3. Чи звертався за медичною допомогою

4. Проведені діагностичні дослідження, їх результати

5. Установлений діагноз

6. Проведене лікування (стаціонарне, амбулаторне). Його ефективність.

7. Якщо це захворювання хронічне, з’ясувати, як часто виникали загострення, чи звертався пацієнт повторно за медичною допомогою

8. Чи перебував на диспансерному обліку

9. Чи отримував профілактичне лікування

10. Коли почалося загострення востаннє.

Зібрати анамнез

життя

З’ясувати наявність чинників ризику захворювань органів травлення:

1. Характер харчування

2. Шкідливі звички

3. Професійні шкідливості – робота пов’язана з відрядженнями, нічними змінами , контакт із фосфором, бензолом, міддю, радіоактивними речовинами тощо)

4. Вагітність (кількість)

5. Спадковість

6. Вживання стероїдних і не стероїдних протизапальних засобів

7. Оперативні втручання (резекція шлунка тощо)

8. Алергологічний анамнез.

9. Вірусний гепатит.

Оглянути пацієнта

Визначають у такій послідовності:

1. Загальний стан

2. Свідомість

3. Положення в ліжку

4. Стан харчування

5. Шкіра (колір, пігментація в ділянці правого підребер’я, ксантоми, сліди саден, геморагії, судинні зі-рочки)

6. Слизові оболонки та склери

7. Порожнина рота (стан жувального апарату, язика, слизових оболонок)

8. Живіт (форма, симетричність, перистальтика, наявність післяопераційних рубців)

9. Гінекомастія, порушення росту волосся на бороді та грудній клітці в чоловіків

10. Порушення порушення росту волосся у пахвовій ділянках та на лобку у жінок.

11.”Печінкові долоні”

12. Форма живота, “голова Медузи”, асцит

13. Здуття живота

14. Набряки

Провести пальпацію живота

Проводять у такій послідовності:

А. Поверхнева пальпація живота

1. Починають з лівої пахвинної ділянки (за умови відсутності скарг пацієнта на біль у цій ділянці живота, якщо є біль, то послідовність змінюють, тобто починають з боку, де немає болю)

2. Потім руку переносять на праву пахвинну ділянку

3. Далі руку знову переміщують на лівий бік, але вже на 4-5 см вище ( і так поступово до надчеревної ділянки)

4. Визначають болючість, локалізацію болю, напруженість черевної стінки, стан шкіри та підшкірної жирової клітковини, випинання (у місці локалізації грижі), розходження прямих м’язів живота тощо.

Б. Глибока пальпація живота (за методом Образцова, Стражеска)

1. Сигмоподібну кишку - у лівій здухвинній ділянці

2. Сліпу кишку – у правій здухвинній ділянці

3. Кінцеву частину клубової кишки – продовжують пальпацію у правій здухвинній ділянці

4. Червоподібний відросток - продовжують пальпацію у правій здухвинній ділянці

5. Висхідний та низхідний відділи ободової ки шки – ліва і права крижові ділянки

6. Велику кривизну шлунка

7. Воротар

8. Поперечну ободову кишку.

Примітка. Послідовність пальпації живота:

1. Сигмовидна кишка

2. Сліпа кишки з відростком

3. Клубова кишка (кінцева частина)

4. Висхідний та низхідний відділи ободової кишки

5. Шлунок

6. Поперечна ободова кишка

7. Печінка

8. Селезінка

9. 12-пала кишка

10. Підшлункова залоза

11. Нирки

В.Печінка, жовчний міхур:

Визначають:

- нижню межу печінки, обриси її краю, консистенцію, болючість, патологічні утворення;

- болючість жовчного міхура;

- симптом Ортнера (біль при постукуванні по правій ребровій дузі ребром долоні);

- симптом Мерфі (болючість під час пальпації жовчного міхура при глибокому вдиху та незначному втягуванні живота);

- симптом Кера (болючість у правому підребер’ї в зоні жовчного міхура під час глибокої пальпації).

Г. Підшлункова залоза:

Визначають:

- болючість у надчеревній ділянці, лівому, правому підребер’ї;

- напруженість м’язів живота;

- зниження тургору шкіри;

- болючість у панкреатичних точках:

а) точці Дежардена (розташована на лінії, умовно проведеній від пупка до правої пахвової ямки, на 5-7 см праворуч під пупка і відповідає проекції головки підшлункової залози);

б) зоні Шоффара (від точки Дерардена проводять перпендикуляр до серединної лінії, отримують умовний трикутник, який і відповідає цій зоні);

в) точці Мейо-Робсона (провести лінію від пупка до лівої пахвової ямки, вона розташована приблизно на 5-7 см від пупка, що відповідає проекції хвоста підшлункової залози)

Провести перкусію живота

Проводять перкусію у такій послідовності:

1. Шлунок:

- визначають нижню межу шлунка

- шум плеску

2. Кишки:

- тимпанічний звук

- тупий звук

Провести аускультацію живота

Проводять у такій послідовності:

1. Шлунок:

   • визначають нижню межу шлунка.

2. Кишки:

- бурчання

- “гробова тиша”

Попередній діагноз

На підставі суб’єктивних та об’єктивних даних обґрунтовують попередній діагноз.

План обстеження

Діагностичні дослідження у разі захворювань шлунка:

1. ЕФГДС

2. рентгеноскопія шлунка

3. Рентгенографія шлунка

4. ЕГГ

5. Дослідження секреції шлунка

6. Кал на приховану кров

7. Діагностика гелікобактер пілорі

Діагностичні дослідження у разі захворювань печінки, жовчного міхура та жовчних шляхів:

1. Пероральна холецистографія

2. Внутрішньовенна холецистографія

3. Радіонуклідна гепатографія

4. УЗД печінки, жовчного міхура

5. Сканування печінки

6. Лапароскопія

7. Комп’ютерна томографія

8. Дуодентальне зондування

9. Біохімічний аналіз крові (протеїнограма, білірубін, ферменти, холестерин, трансамінази)

10. Визначення маркерів вірусного гепатиту в сироватці крові

11. Імунологічні дослідження крові

12. Загальний аналіз сечі (жовчні пігменти, уробілін)

13. Копрограма (стеркобілін)

Діагностичні дослідження у разі захворювань підшлункової залози:

1. УЗД підшлункової залози

2. Дуодентальне зондування

3. Комп’ютерна томографія

4. ЕРХПГ (ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія)

5. Біохімічний аналіз крові (амілза)

6. Копрограма (стеаторея, амілорея, креаторея)

Примітка. Призначають індивідуально

АЛГО РИТМ

виконання практичного навику

«ПАЛЬПАЦІЯ ЖИВОТА»

Положення хворого.

Хворий лягає на спину і спокійно дихає, розслабивши м'язи живота. Ноги напівзігнуті, руки вздовж тіла.

Положення лікаря.

Лікар сідає з правого боку від хворого.

I. ПОВЕРХНЕВА ПАЛЬПАЦІЯ

Методика пальпації: Лікар кладе праву руку із злегка зігнутими пальцями плиском на живіт хворого, обережно досліджує його, звертаючи увагу на болючість різних відділів живота, на м'язове напруження, наявність пухлин.

II. ГЛИБОКА МЕТОДИЧНА , КОВЗНА ПАЛЬПАЦІЯ ПО МЕТОДУ В.П.ОБРАЗЦОВА І М. Д. СТРАЖЕСКО.

Основні моменти:

1. Права рука кладеться плиском із злегка зігнутими пальцями на живіт хворого перпендикулярно осі кишки або краю органа.

2. Здвигання шкіри, утворення складок.

3. Занурення пальців під час видиху на 2-3 см. углиб живота. Під час вдиху дальше занурення пальців припиняють, а при наступному видиху - занурюють ще глибше. У такий спосіб протягом кількох дихальних рухів удається проникнути до задньої стінки живота і притиснути до неї досліджувальний орган.

4. Потім роблячи пальцями ковзні рухи впоперек досліджуваного органа, промацуючи його.

Пальпація сигмовидної кишки.

Пальпується в лівій здухвинній ділянці живота в 90-95%.

Пальпація сліпої кишки.

Пальпується в правій здухвинній ділянці живота в 80-85%.

Пальпація висхідної ободової кишки.

Пальпується в правій боковій ділянці живота. Ліва рука підкладається знизу. Права занурюється, дотуляється до пальців лівої руки, ковзить вправо.

Пальпація нисхідної ободової кишки.

Так само, тільки в лівій боковій ділянці живота.

Пальпація шлунка.

Пальпується в верхній ділянці живота на 3-4 см. вище пупка. Нижня межа шлунку пальпується в 50-60% , ділянка воротаря в 20-25%.

Пальпація поперечно ободової кишки.

Пальпується на 2-3 см. нижче нижньої межі шлунку обома руками справа і зліва від пупка в 60-70%.

Пальпація печінки.

Пальпується у правому підребер'ї. Ліва рука кладеться на реберну дугу, пальці правої паралельно ребрам. Під час видиху - занурення пальців, під час вдиху - печінка підходе і ковзає по пальцям правої.