- •Виконання практичного навику «суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого» суб’єктивне обстеження хворого
- •Об’єктивне обстеження хворого
- •V. Загальний огляд хворого
- •Vі. Об’єктивне обстеження органів дихання
- •Vіі. Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи
- •Vііі. Об’єктивне обстеження органів травлення
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження пацієнтів з патологією органів дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд грудної клітини»
- •Виконання практичного навику «діагностичне значення перкусії легень»
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •Алгоритм виконання практичного навику
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •IV. Основні етапи виконання навику:
- •Алгоритм виконання практичного навику «визначення частоти, глибини, ритму дихання»
- •Алгоритм виконання практичного навику «обстеження органів серцево-судинної системи»
- •Алгоритм виконання практичного навику «аускультація серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику «пальпація ділянки серця»
- •Алгоритм виконання практичного навику " визначення границь серця"
- •Виконання практичного навику «Дослідження пульсу на променевій артерії»
- •Виконання практичного навику «Вимірювання артеріального тиску»
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травлення”
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «огляд системи органів травлення»
- •Виконання практичного навику «огляд живота»
- •Виконання практичного навику «пальпація селезінки, печінки та лімфатичних вузлів»
- •II. Оснащення робочого місця:
- •Методика проведення пальпації селезінки:
- •Методика проведення пальпації печінки:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику «Визначення симптому Пастернацького»
- •Виконання практичного навику
- •Органів кровотворення”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями ендокринної системи та обміну речовин”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із захворюваннями суглобів”
- •Виконання практичного навику “огляд та пальпація суглобів”
- •II. Оснащення робочого місця:
- •III. Попередня підготовка до виконання навику:
- •V. Методика проведення навику:
- •Виконання практичного навику “Обстеження хворих на бронхіт ”
- •Виконання практичного навику " Обстеження пацієнта з бронхіальною астмою"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивні дані:
- •1. Рентгенографія ( підвищена прозорість легеневих полів, мала рухливість
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих на бронхоектатичну хворобу, абсцедуючу пневмонію"
- •III. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику "Обстеження хворих на плеврит"
- •1. Суб 'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •II. Завдання:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на туберкульоз”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів на рак легень”
- •1. Діагностика
- •Виконання практичного навику
- •1. Скарги:
- •2.Анамнез захворювання:
- •3.Анамнез життя:
- •1. Огляд:
- •2.Пальпація:
- •3.Перкусія:
- •4. Аускультація:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з набутими вадами серця "
- •6. Аускультація:
- •7. Об’єктивне обстеження легень:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих на гіпертонічну хворобу"
- •2.Об'єктивне обстеження:
- •3. Додаткові методи обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •I. Суб'єктивне обстеження.
- •Об'єктивні дані:
- •III.Поставити діагноз.
- •IV.Провести додаткове обстеження:
- •Виконання практичного навику «обстеження хворих з порушеннями серцевоео ритму»
- •1. Скарги:
- •2. Дані анамнезу хвороби:
- •1. Огляд:
- •2. Пальпація:
- •3. Аускультація серця:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із серцевою недостатністю”
- •Виконання практичного навику « обстеження хворих на хронічний гастрит»
- •1. Скарги:
- •2. Анамнез хвороби:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки”
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на хронічний гепатит'
- •1. Скарги:
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із цирозом печінки”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із хронічними панкреатитами”
- •Виконання практичного навику " Обстеження хворих з патологією жовчовивідних шляхів "
- •2. Анамнез хвороби
- •3. Анамнез життя:
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на гломерулонефрит"
- •1.Суб'єктивне обстеження:
- •2. Об'єктивне обстеження :
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на пієлонефрит"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику "обстеження хворих на ниркову недостатність"
- •1. Суб'єктивне обстеження:
- •Виконання практичного навику
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із гострими алергічними захворюваннями”
- •Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів із професійними інтоксикаціями”
Виконання практичного навику « обстеження хворих на хронічний гастрит»
І. Суб'єктивне обстеження:
1. Скарги:
звернути увагу на наявність болю в епігастральній ділянці; зв'язок болю з прийомом їжі (виникнення безпосередньо після прийому чи через 20-30 хв. після прийому їжі);
наявність диспептичних розладів:
а) відрижка ( повітрям, кислим - при підвищенні, тухлим – при зниженні сикрекції);
б) нудота надще;
в) печія (при підвищенні сикрекції);
г) неприємний присмак у роті;
д) відчуття швидкого насичення;
е) слинотеча;
ж) схильність до проносів;
з) порушення апетиту (посилений, потяг до гострої їжі, анорексія ); є) невростенічний синдром (дратівливість, швидка втомлюваність, пітливість).
2. Анамнез хвороби:
як і коли починалось захворювання, з яких симптомів;
з чим пов'язує хворобу ( порушення якості та режиму харчування, зловживання тваринними жирами, смаженим, копченим, маринадами, прянощами, холодною чи гострою, гарячою їжею, спиртними напоями, погане пережовування, поспішна їжа, їжа всухом'ятку, паління, стреси, шкідливі професійні фактори, тривале вживання ліків, порушення нервової та гуморальної регуляції функції шлунка);
від чого і як часто виникають загострення;
чи спостерігається сезонність загострення;
чим пацієнт лікується;
чи дотримується дієти;
що вважається причиною даного загострення.
3. Анамнез життя:
захворювання жовчного міхура та кишечника.
неспецифічні захворювання органів дихання.
хронічні інфекції порожнини рота і носоглотки.
ендокринні захворювання ( гіпотироз, дифузний токсичний зоб, цукровий діабет).
туберкульоз.
порушення обміну речовин ( ожиріння, дефіцит заліза, подагра ).
алергія,
зловживання алкоголем.
професійні шкідливості.
II. Об'єктивне обстеження:
1. Огляд:
оцінити стан хворого.
конституційний етап.
вгодованість.
стан шкірних покривів (колір, вологість, демографізм).
язик (вологість, наявність нальоту, гіпертрофія чи зглаженість сосочків).
2. Пальпація:
наявність пальпаторної болючості в епігастральній ділянці.
стан відділів товстої кишки.
3. Обстеження дихальної та серцево - судинної системи (характеристика пульсу, АТ, тонів серця, перкуторної та аускультативної картини в легенях).
Завдання:
Оцініть стан хворого.
Поставте попередній діагноз.
Складіть план додаткового обстеження.
Призначте лікування:
а) дієтичне;
б) медикаментозне;
в) фізіотерапевтичне.
АЛГО РИТМ
Виконання практичного навику “обстеження пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки”
Завдання |
Рекомендації |
Зібрати скарги |
Збираючи скарги, з'ясувати: 1. Біль у животі (у надчеревній ділянці, ранній — через 0,5—1 год після спожи-вання їжі, стихає — через 1,5—2 год; — У надчеревній ділянці, пізній — через 1,5—2 год після спожи-вання їжі, голодний, нічний, припиняється відразу після споживання їжі; — Біль інтенсивний, ниючий, різальний, свердлячий 2. Блювання (з'їденою їжею, з кислим присмаком, на висоті болю, без поперед-ньої нудоти, приносить полегшення; — Чи не викликає пацієнт блювання самостійно для полегшення самопочуття; — «Кавовою гущею», чи не супроводжується дьогтеподібними випорожненнями) 3. Печія 4. Відрижка (кислим) 5. Апетит (нормальний, підвищений, боїться їсти через виникнення болю після їди) 6. Закрепи (проміжок часу між випорожненнями) 7. Підвищена стомлюваність, слабкість, емоційна лабільність 8. Скарги з приводу порушення функціонування інших систем
Примітка. Деталізувати кожну скаргу! Ранній біль — виразка шлунка. Пізній, голодний, нічний біль — виразка 12-палої кишки
|
Зібрати анамнез захворювання
|
З'ясувати такі дані: I. Початок захворювання 2. Скарги напочатку захворювання 3. Чи звертався по медичну допомогу 4. Проведені діагностичні дослідження, їх результати 5. Установлений діагноз 6. Проведене лікування (стаціонарне, амбулаторне), його ефективність 7. Якщо це захворювання хронічне, з'ясувати, як часто виникали загострення, чи звертався пацієнт повторно по медичну допомо-гу
11.Коли почалося загострення цього разу
|
Зібрати анамнез життя
|
З'ясувати наявність чинників ризику виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки:
10. Алергологічний анамнез |
Оглянути пацієнта
|
Визначають у такій послідовності:
6. Живіт (наявність післяопераційних рубців |
Провести пальпацію живота |
Проводять у такій послідовності: 1. Поверхнева 2. Глибока (помірна болючість у надчеревній ділянці по серединній лінії, зліва від неї, справа від неї; захисне напруження передньої черевної стінки)
Примітка. Болючість по серединній лінії або зліва від неї — виразка шлунка Болючість справа від серединної лінії — виразка 12-палої кишки |
Провести перкусію живота |
Виявляють локальну обмежену болючість (симптом Менделя)
Примітка. Зігнутими під прямим кутом пальцями наносять удари по симетричних ділянках епігаетрія |
Попередній діагноз |
На підставі суб'єктивних та об'єктивних даних обґрунтовують попередній діагноз |
План обстеження |
Діагностичні дослідження при виразковій хворобі шлунка або 12-палої кишки: 1. ЕФГДС (у разі потреби — біопсія) 2. Рентгеноскопія шлунка 3. Рентгенографія шлунка 4. ЕГГ 5. Дослідження секреції шлунка (фракційне зондування або рН-метрія) 6. Кал на приховану кров 7. Діагностика гелікобактер пілорі (серологічна, дослідження біоптату, дихаль-ний тест тощо)
Примітка. Призначають індивідуально |
План лікування |
1. Дієта №1 2. Антисекреторні препарати: а) М-холіноблокатори (атропін, платифілін, метацин, гастроцепін); б) блокатори Н2-гістамінових рецепторів (циметидин, ранітидин, фамоти- дин тощо); в) блокатори протонної помпи (омепразол, омез тощо); г) антациди: — що не всмоктуються (маалокс, альмагель, фосфалюгель тощо)
3. Антигелікобактерні препарати: Антибіотики (амоксицилін, тетрациклін, кларитроміцин тощо) Метронідазол (трихопол) Колоїдний субцитрат вісмуту (де-нол) Блокатори протонної помни (омепразол тощо) 4. Гастроцитопротектори:
Примітка. Призначають індивідуально. Препарати, які містять алюміній, більше ніж 2 тиж. не призначати! |
Диспансери- зація |
Два рази на рік загальний аналіз крові, ФГДС; 1 раз на рік рН-метрія або фракційне зондування |
Протиреци-дивна терапія
|
1. Тривала підтримувальна (протягом року — ранітидин по 150 мг або контро-лок по 20 мг 1 раз на день) 2. Терапія на вимогу (поновлення вживання звичайних терапевтичних доз ра-ніше ефективного препарату в разі виникнення перших симптомів без прове-дення ФГДС. Перші З дні препарат призначають у повній дозі, а наступні 2 тиж — у половинній дозі) Переривчаста терапія (за ендоскопічними показан-нями — наявність відкритої виразки) Терапія у вихідні дні (підтримувальні дози антисекреторного препарату вживають у п'ятницю, суботу і неділю)
Примітка. Терапію на вимогу застосовують у разі виразки 12-палої кишки; у разі виразки шлунка — не рекомендують.
|
АЛГО РИТМ
