- •Розділ 1. Виникнення хімії та принципи періодизації історії хімії
- •1.1. Виникнення хімії
- •1.2. Географія виникнення хімії
- •1.3. Періодизація історії хімії
- •Розділ 2. Від давнини до р. Бойля
- •Хімічні знання в передалхімічний період
- •2.2. Теоретичні уявлення стародавніх людей про природу
- •2.2.1. Грецькі елементи-стихії
- •2.3. Алхімічний підперіод
- •2.2.2. Грецька атомістика
- •2.3.1. Олександрія
- •Арабський період алхімії
- •2.3.3. Хімія в Індії та Китаї
- •2.3.4. Алхімія в Європі
- •Виникнення та розвиток іатрохімії
- •2.4.1. Обумовленість виникнення
- •2.4.2. Представники іатрохімії
- •2.4.3. Зачатки технічної хімії у XVI та XVII століттях
- •Розділ 3. II період історіЇ хімії. Учення про склад (Період об’єднання хімії)
- •3.1 Умови розвитку природознавства в другій половині XVII століття
- •3.2. Роберт Бойль. Експериментальна хімія та атомістика XVII століття
- •3.3. Теорія флогістону
- •Пневматична хімія
- •Уявлення про хімічну спорідненість у XVII – XVIII столітті
- •3.6. Підперіод анти флогістонної системи. Хімічна революція
- •3.6.1. Французька революція та наука
- •3.6.2. Біографія Лавуазьє
- •2.6.3. Боротьба Лавуазьє з алхімією та теорією флогістону
- •3.6.4. Експериментальні принципи Лавуазьє
- •3.6.5. Лавуазьє та атомістика XVIII століття
- •3.6.6. Ломоносов, як попередник Лавуазьє
- •3.7. Нова школа та хімічна номенклатура
- •Розділ 4. Розвиток методів хімічного аналізу
- •4.1. Виникнення хімічного аналізу
- •Розвиток аналітичної хімії у XVIII столітті
- •4.2.1. Виникнення способу аналізу за допомогою паяльної трубки
- •4.2.2. Виникнення хімічної мінералогії
- •4.2.3. Становлення хімічного аналізу твердих мінеральних тіл вологим шляхом
- •4.2.4. Виникнення аналізу мірою
- •4.3. Розвиток хімічного аналізу в першій половині XIX століття
- •4.3.1. Розробка спеціальних методичних основ хімічного аналізу
- •4.3.2. Становлення систем хімічного аналізу
- •4.3.3. Розвиток методів та системи об’ємного аналізу
- •4.3.4. Відкриття спектрального аналізу
- •5.1.2. Закон еквівалентів Ріхтера (сполучних ваг)
- •5.1.3. Закон простих співвідношень. Виникнення хімічної атомістики. Джон Дальтон
- •5.1.4. Закони сполучення газів між собою, Гей-Люсак
- •5.1.5. Гіпотеза Авогадро
- •5.1.6. Закон ізоморфізму
- •5.1.7. Закон Дюлонга та Пті
- •5.1.8. Гіпотеза Праута
- •5.1.9. Електрохімічні дослідження. Закони електролізу
- •5.2. Атомістичні уявлення Берцеліуса
- •5.3. Атомна реформа Каніцаро
- •Розділ 6. Періодична система елементів (розвиток III періоду іСторії хімії)
- •6.1. Відкриття та класифікація хімічних елементів до середини XIX століття
- •6.1.1 Накопичення знань про елементи
- •6.1.2. Відкриття елементів та розвиток хімії
- •6.1.3. Хибні відкриття
- •6.2. Теорія валентності
- •6.2.1. Зародження теорії валентності (атомності)
- •6.2.2. Багатовалентність
- •6.3. Спроби класифікації та систематизації хімічних елементів до відкриття періодичного закону
- •6.4. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
- •6.4.1. Передумови відкриття періодичного закону
- •6.4.2. Біографічні дані Дмитра Івановича Менделєєва та його роботи до 1869 року
- •6.4.3. Перша спроба системи елементів. Зміна форми таблиці
- •6.4.4. Тріумф закону
- •Розділ 7. Історія органічної хімії від виникнення до утвердження структурної теорії
- •7. 1. Періодизація історії органічної хімії
- •7.2. Зародження органічної хімії
- •7.3. Аналітичний (другий) період
- •7.3.2. Відкриття ізомерії
- •7.3.4. Доструктурні теорії
- •7.3.4.1. Теорії радикалів
- •7.3.4.2. Теорії типів
- •7.4. Розвиток уявлень про валентність та хімічний зв’язок
- •7.5. Виникнення та розвиток класичної теорії хімічної будови
- •7.5.1. Передумови її виникнення
- •7. 5. 2. Теорія хімічної будови та її розвиток. Питання пріоритету
- •7.6. Теорії спорідненоємності
- •7.7. Стереохімія
- •7.8. Органічний аналіз у структурний період
- •7.9. Препаративна органічна хімія. Тріумф органічного синтезу
- •7.10. Прикладна органічна хімія
- •8.1.2. Періодизація історії фізичної хімії
- •8.2 Виникнення термодинаміки. Хімічна термодинаміка
- •8.3. Розчини та електролітична дисоціація
- •8.3.1. Рауль і кріоскопія
- •8.3.2. Електролітична дисоціація
- •8.4. Кінетика та каталіз хімічних реакцій
- •8.4.1 Закони газового стану. Кінетична теорія
- •8.4.2 Хімічна кінетика
- •8.4.3 Каталіз
- •8.5. Фізична органічна хімія
- •8.5.1. Вступ
- •8.5.2. Теорія резонансу
- •8.5.3. Теорія перехідних станів
- •9.1. Вступ
- •9.2. Нова металургія
- •Розділ 9. Неорганічна хімія та хімічна технологія від початку третього періоду до наших днів
- •9.3. Порошкова металургія
- •9.4. Хімія неметалів
- •9.5. Елементоорганічна хімія
- •Розділ 10. Розвиток хімічної науки та хімічної промисловості в Україні
- •10.1 Вступ. Донауковий період хімії в Україні
- •10.2. Роль наукових і освітянських центрів у становленні та розвитку хімії в Україні
- •10.2.1. Предтечі університетів.
- •10.2.2. Університети в Україні до 1917 р.
- •10.3. Національна Академія Наук України. Профільні інститути.
- •10.4. Хімічна промисловість на Україні
- •10.4.1. Азотна промисловість на Україні
- •10.4.2. Промисловість фарбників та напівпродуктів на Україні
- •Головні хімічні підприємства України
- •Розділ 2. Від давнини до р. Бойля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13
- •Розділ 4. Розвиток методів хімічного аналізу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58
Розділ 10. Розвиток хімічної науки та хімічної промисловості в Україні
10.1 Вступ. Донауковий період хімії в Україні
Хімія, як наука, в Україні почала розвиватись лише в кінці XIX ст., головним чином, в університетах, котрих на той час в Україні нараховувалось чотири: Львівський, Харківський, Київський та Одеський.
На Заході, як відомо, в цей час відбувалось становлення фізичної хімії, як науки, а такі галузі науки, як неорганічна, органічна і аналітична хімії виникли набагато раніше. Наша Україна в той час була розділена між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською, і різні долі були у обох частин нашої Батьківщини. Треба сказати, що в Австро-Угорщині ця доля була дещо легшою, принаймні тут на державному рівні не заборонялась і не переслідувалась українська мова та культура. В Російській же імперії на той час уже діяло аж 4 старих царських укази про заборону української мови та культури в усіх її проявах: перший був виданий ще Петром I і стосувався церковних книг українською мовою, останній – Валуєвський – носив тотальний характер.
В Європі був донауковий алхімічний період. У нас донауковий період сягає ще старої України-Русі, але алхімічного періоду не було з різних причин, проте зачатки іатрохімії все ж були, бо мистецтво лікування травами сягає дуже давніх часів. Перші літописні свідоцтва залишились про народного лікаря і фармацевта Агапіта Печерського, що жив десь наприкінці X ст. Деякі писемні пам’ятки залишились про лікування та рецептури з пізніших козацьких часів (травники, рецептурні збірники).
У відділі рукописних фондів Публічної бібліотеки України в Києві в 60-ті роки зберігався рукопис “Типика” Нектарія, який приписують єпископові Нектарію, сербові за походженням. Це збірник кінця XVI ст. Перша частина “Типика” містить рецептури (т.зв. укази) і технології виготовлення свинцевих білил, свинцевого сурику, кіноварі та інших пігментів. Детально описана технологія нанесення золота на срібло, мідь, папір, приводяться методи одержання штучного (твореного) золота. Описані способи дублення шкіри, фарбування хутра, виготовлення запалювальних ядер і ракет, виготовлення пороху, зберігання плодів, виготовлення чорнил, вугільної солі (поташу). Друга частина “Типика” присвячена техніці іконного та настінного письма.
До речі, запорожці вперше й застосували в бою з ординцями ракетні снаряди, чим нанесли не тільки великих утрат орді Мелік-Гірея біля Сіверського Дінця в 1516 р., але й наробили немалого переполоху на довгі часи. В указах “Типика” для виготовлення твореного золота рекомендувалося взяти живу курку-насідку, яка слугувала термостатом. В указі “Як золото творене составить” говориться: “Поклади жовток з ртуттю і тримай місяць під курицею” у шкаралупі і тоді “таки ртуть і жовток составиться аки злато” ( для писання ікон). Застосовувалося і гаряче фільтрування, герметизований посуд, снігову й дощову воду замість дистильованої. Складачі “Типика” знали кислоти, вміли заміняти оцтову кислоту на молочну в солях.
10.2. Роль наукових і освітянських центрів у становленні та розвитку хімії в Україні
Становлення хімії, як науки, й подальший її розвиток в Україні пов’язаний передовсім з університетами, а також із численними профільними інститутами та науково-дослідними закладами.
