5. Підбиття підсумків уроку

♦ Отже, про що розповіла музика нам сьогодні на уроці?

♦ Які настрої осені ми почули?

♦ Чим різняться дві п'єси — «Дощик» та «Осінній дощик»?

♦ Який танок виконувала лисичка, коли взяла до рук скрипку?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Дощик» в. Косенка). Урок №11. Які бувають музичні темпи?

Дата______

Мета:

• навчальна: поглиблювати уявлення учнів про виражальність музики, її здатність створювати та передавати різні музичні образи та відчуття руху; засвоїти з ними поняття «темп»; продовжувати формувати виконавчі (вокально-хорові) та слухацькі навички учнів;

• розвивальна: розвивати творчі здібності, емоційність, спостережливість;

• виховна: виховувати художньо-естетичний смак.

Музичний матеріал: Р. Шуман «Сміливий вершник»; Л. ван Бетховен «Весела. Сумна»; О. Янушкевич «Пісня про зарядку»; О. Гребенюк «Осінь»; поспівка «Гой-да-да»; поспівка-скоромовка «Вибіг Гришка на доріжку»; гра «Дощ у лісі».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів Р. Шумана,

Л. ван Бетховена; ілюстрації до музичних творів; «Музичний віночок.

Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас»; вірш

«Ми зі спортом дружимо» Т. Коломієць.

Обладнання: Синтезатор, комп’ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку Учні заходять до класу під музичний супровід («Сміливий вершник» р. Шумана).

1. Організаційний момент

Перевірка готовності класу до уроку

Музичне вітання

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Як називають людину, яка створює музику? виконує музику? сприймає (слухає) музику?

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чи бачили ви коли-небудь, як злітає літак? А як рухається машина, потяг? А як пересувається равлик, черепаха? Як ви гадаєте, якщо музика може зобразити різні картини, то чи може вона передати і рух? Ось про це ми дізнаємося на уроці.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

4.1. Вокально-хорова робота

Розучування поспівки «Гой-да-да», визначення її характеру та темпу. Виконання поспівки з проплескуванням пульсу

Розучування поспівки-скоромовки «Вибіг Гришка на доріжку», визначення темпу, робота над дикцією, унісоном, виконання поспівки з проплескуванням пульсу, порівняння цих двох поспівок

4.2. Засвоєння нових знань

Засвоєння понять

Темп — швидкість виконання твору.

4.3. Слухання музики

Учитель. Музика може передавати різні настрої людини, а темп допомагає зрозуміти ці настрої.

Прислухайтесь, а хто це рухається нам назустріч? Як він наближається: йде повільно, як на прогулянці, чи чітко крокує, як солдатики, чи, можливо, якось інакше?

Слухання твору «Сміливий вершник» Р. Шумана

♦ Яка музика за характером?

♦ Якби ви були б композиторами, то яку назву мав би цей твір?

Цей твір написав німецький композитор Р. Шуман, назвав його «Сміливий вершник».

♦ Який темп допоміг нам упізнати вершника — швидкий чи повільний? Музика була швидкою, уривчастою, гучною, звучала не плавно, а нібито

стрибками і дуже впевнено, сміливо. У середині п'єси мелодію вели низькі звуки, характер музики змінився, начебто вершник був чимось стурбований. Послухайте п'єсу німецького композитора Людвіга ван Бетховена.

♦ Які настрої ви відчуваєте у цьому творі?

Слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена

♦ Як би ви назвали цю п'єсу?

♦ Як чергуються настрої у музиці цієї п'єси?

♦ Як завершився твір — веселою чи сумною музикою? (Робота у зошитах, с. 12.)

Повторне слухання п'єси «Весела. Сумна» Л. ван Бетховена з елементами пластичного інтонування: веселий характер — відбиттям пульсу мелодії по парті пальцями, сумний характер—плавним рухом рук

♦ Який темп підказав нам, що мелодія сумна, а який — що весела?

Отже, хоча назва цього твору «Весела. Сумна», композитор не хотів, щоб п'єса мала сумну кінцівку, тому обрав радісніше, веселіше завершення.