- •1)Державне право зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна.Кdewq
- •2)Система державного права в зарубіжних країнах
- •3) Норми і інститути дпзк
- •4) Джерела дпзк
- •5)Закон як джерело державного права. Види законів
- •6)Акти органів конст. Контролю і судові прецеденти як джерела державного права
- •7) Конституційні звичаї
- •8)Договір як джерело дпзк
- •9) Конституція – основне джерело державного права
- •10) Основні риси і особливості післявоєнних конституцій зарубіжних країн(Франція, фрн, Японія)
- •6. Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують і встановлюють демократичні свободи громадян та підданих.
- •11) Форма конституції
- •12) Структура конституції
- •13) Порядок прийняття, зміни і скасування конституції
- •14) Прийняття к предстаницьким органом
- •15) Прийняття конституції виборчим корпусом
- •16) Класифікація конституцій
- •17) Інститут конституційного контролю/нагляду/ в зарубіжних країнах.
- •18)Форма правління зарубіжних країн
- •19)Монархія – поняття і сутність. Основні ознаки монархії. Види монархій
- •20)Республіка – поняття і сутність. Ознаки. Види.
- •21)Форми державного устрою зарубіжних країн.
- •22) Унітарна держава/унітаризм. Основні ознаки унітрного устрою
- •23)Федеративний устрій/ федералізм. Основні ознаки федеративного устрою
- •24) Розподілення компетенції і відношення поміж федерацією і її суб’єктами
- •25)Державний режим. Співвідношення державного режиму і політичного режиму.
- •26)Ознаки і види антидемократичного режиму
- •27) Ознаки і види демократичного режиму
- •28) Парламентський і міністеріальний державний режим
- •29)Права людини і громадянина. Права свободи та обов’язки
- •30) Рівність прав, свобод та обов’язків
- •Ст. 7. Заг декл прав люд.
- •31) Історичний розвиток прав і свобод. Покоління прав людини. Класифікація прав і свобод
- •32) Гарантії прав і свобод
- •33) Поняття громадянства/підданства. Проблема полі громадянства. Режим іноземців
- •34) Способи придбання громадянства
- •35) Припинення громадянства
- •36) Особисті/громадянські/ права, свободи і обов’язки
- •37)Політичні права, свободи і обов’язки
- •38) Економічні, соціальні, культурні права, свободи й обов’язки
- •39) Поняття політичних партій. Функції політичних партій
- •40)Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •41) Організаційна структура політичних партій
- •42) Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем
- •43)Поняття і принципи виборчого права. Активне і пасивне виборче право. Виборчі цензи
- •44) Поняття і види виборів
- •45) Поняття виборчої системи. Мажоритарна і пропорціональна виборча системи
- •46) Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдума. Народна законодавча ініціатива
- •47) Виникнення і розвиток парламенту. Парламент і парламентаризм
- •48) Структура парламенту і організація його палат. Загальна характеристика верхніх палат в двопалатних парламентах
- •49) Посадові особи палат парламенту і їх правове становище
- •50) Компетенція парламентів і способи їх закріплення
- •51) Правове положення комітетів парламенту
- •52) Статус парламентаря. Юридична природа депутатського мандата. Парламентський імунітет, індемнітет
- •53) Законодавчий процес, його стадії
- •54) Контроль парламентів за діяльністю урядів ц парламентських країнах
- •55) Голова держави: поняття, основні ознаки, види. Місце голови держави в системі вищих органів держ. Вл
- •56) Монарх. Правове положення монарху. Порядок успадкування престолу
- •57) Президент. Правове положення
- •58) Способи обрання президента. Переобрання президента
- •59) Повноваження, обов’язки і відповідальність президента
- •60) Місце уряду у системі вищих органів влади
- •61) Види урядів
- •62) Склад урядів
- •63) Порядок формування урядів і його залежність від форми правління Парламентська і змішана формами правління[ред. • ред. Код]
- •Президентська форма правління[ред. • ред. Код]
- •64) Повноваження урядів
- •65) Початок конституційного розвитку в Пн. Америці
- •66) К 1787, її специфічні риси
- •67) Білль про права. Конституційний статус особистості у сша
- •68) Політичні партії сша. Особливості двопартійної системи Сша
- •69) Конгрес сша. Правове положення і повноваження палат. Посадові особи палат
- •70) Організаційно - правові форми діяльності Конгресу сша. Законодавчий процес
- •71) Президент сша: статус, порядок обрання, повноваженя
- •72) Американський федералізм
- •73) Місцеве самоврядування в сша
- •74) К вб, її складові частини
- •75) Поліична система вб
- •76) Роль монарха вб, його правове положення і структура
- •77) Комітети британського парламенту, їх види і повноваження
- •78) Порядок формування палат парламенту вб
- •79)Уряд і Кабінет міністрів вб. Внутрішній кабінет
- •80) Конституційний розвиток Франції
- •81) Президент Франції. Його повноваження і місце в системі державних органів
- •82) Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження
- •83) Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет мінастрів
- •84) Органи конституційного контролю Франції. Порядок фомування і компетенція Конституційної Ради Франції
- •85) Регіональне і місцеве управління і самоврядування у Франції
- •86)Початок конституційного розвитку Германії
- •88) Основний закон фрн
- •89) Федерація фрн
- •90) Федеральний парламент фрн. Правове положення і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн
- •91) Федеральний уряд і канцлер фрн
- •92) Конституційний контроль фрн
- •93) Муніципальна система фрн
- •94) Політична система Японії
- •95) Конституція Японії 1947
- •96) Правове положення імператора Японії
- •97) Парламент Японії, його структура. Способи прийняття законів
- •98)Уряд Японії, його склад і порядок формування
49) Посадові особи палат парламенту і їх правове становище
У складі парламентів можуть бути заступники парламентаріїв, іноді в засіданнях беруть участь інші особи, але право вирішального голосу мають тільки депутати, сенатори. Їх заступники, делегати від деяких територій (в США) мають лише дорадчий голос, можуть брати участь в обговоренні, але не в голосуванні. У більшості країн члени парламенту є професійними парламентаріями і отримують за свою депутатську діяльність солідну винагороду з казни. Депутати мають пенсійні пільги. У країнах тоталітарного соціалізму депутат, як правило, не є професійним парламентарієм, не повинен залишати свою основну роботу (парламентська діяльність не вважається такою), хоча деякі депутати все ж можуть бути звільненими. Депутат виконує депутатські обов'язки на громадських засадах, отримуючи лише невелику винагороду, що розглядається як відшкодування депутатських витрат. Вважається, що збереження колишнього робочого місця дає депутату на відміну від професійного парламентарія можливість підтримувати постійний зв'язок з населенням, знати його потреби, не відриватися від простого народу.
Депутати можуть зберігати колишнє місце роботи і в деяких демократичних країнах, але в цьому випадку їх депутатське винагороду буде зменшено (в Австрії - на 20%). Однак певні місця роботи на державній службі, в радах підприємств, що займаються отриманням прибутку, і деякі інші не можна поєднувати з депутатством. Депутат має право:
брати участь у роботі парламенту, його комісій, інших органів,
вільно виступати і голосувати,
володіє правом запиту або питання до вищих посадових осіб держави на засіданні парламенту або поза його (шляхом усного або письмового звернення);
він вправі одержати першочерговим відповідь від посадових осіб держави і позачерговий прийом у них.
Депутат має право на сплачених за рахунок держави помічників, секретарів (в США на конгрес, що складається з 635 членів, працює близько 31 тис. державних службовців), а також на безкоштовні транспорт, с
лужбове листування,
телефонні переговори,
на оплачуване державою житло.
У депутатів є також інші права та привілеї.
Обов'язки депутата.
бути присутнім на сесіях парламенту,
брати участь у пленарних засіданнях палат,
у роботі постійних комісій (комітетів).
У багатьох країнах всі парламентарії зобов'язані складатися в якій-небудь одній комісії, іноді депутати складаються е декількох комісіях.
Якщо депутат не бере участі в роботі парламенту без поважних причин, він може бути позбавлений депутатського мандата, за вчинення певних правопорушень і за порушення етичних норм. Такі рішення приймаються самою палатою парламенту, зазвичай кваліфікованою більшістю голосів.
Якщо депутат порушує свої обов'язки або порядок роботи парламенту, до нього можуть бути застосовані заходи дисциплінарного стягнення:
заклик до порядку, у тому числі з занесенням до протоколу;
вираз осуду (у Франції це може спричинити позбавлення другий, тобто неосновної, частини депутатського винагороди);
вирахування з депутатського винагороди (Німеччина.);
тимчасове відсторонення від роботи в парламенті;
позбавлення мандата (в разі систематичних і грубих порушень).
