10) Основні риси і особливості післявоєнних конституцій зарубіжних країн(Франція, фрн, Японія)

Основний закон проголосив ФРН як правову, федеративну, демократичну, республіканську і соціальну державу.У післявоєнний період були прийняті або суттєво змінені конституції багатьох країн Америки (Бразилія, Болівія, Гондурас, Домініканська Республіка, Сальвадор, Канада), Європи (Італія, Франція, ФРН, Данія, Греція, Іспанія, Португалія), Азії (Японія, Туреччина, Ю. Корея, ПАР, Філіппіни). Кожна з нині діючих конституцій має специфічні індивідуальними рисами. У них знайшли відображення соціальні, національні, політичні, історичні, релігійні та інші особливості відповідних країн. У той же час чинним нині конституціям притаманні деякі загальні, співпадаючі риси.

1. Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують гасло народного суверенітету.

2. Всі конституції в тій чи іншій формі закріплюють інститути приватної власності.

3. У конституціях зазвичай відтворюються і закріплюються основні принципи теорії поділу влади.

У К ФРН та Франції концепція розподілу влад не виражена семантично точно, вона ніби мається на увазі, з неї виходять. В Японській К принципи поділу влади чітко сформульовані у відповідних статтях. («Парламент є вищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом держави» «Виконавча влада здійснюється Кабінетом» «Вся повнота судової влади належить Верховному суду ... »)

4. Всі конституції встановлюють і закріплюють форму правління відповідної держави - республіку або монархію.

Конституційні приписи з цього питання можуть бути різними, але вони завжди є в тексті основного закону. Форма правління Японії не визначена у тексті основного закону, але оскільки глава держави є спадковий імператор, влада якого обмежена у сфері законодавчої і виконавчої, природно припустити, що Японія - парламентарна монархія.

5. Конституції встановлюють і закріплюють форму державного устрою - унітаризм чи федерацію, хоча в самому тексті основного закону можуть бути відсутні прямі приписи про це (Франція, Японія).

Пряме згадка про федерацію міститься в конституціях ФРН

6. Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують і встановлюють демократичні свободи громадян та підданих.

Зазвичай у самому тексті основного закону міститься відповідна глава чи розділ. У той же час є ряд конституцій, в основному тексті яких відсутні розділи або навіть згадки про права і свободи.

7. Всі конституції визначають принципи організації системи вищих органів державної влади і порядок діяльності складових її підсистем. У їх число входять глава держави, уряд, парламент і в деяких країнах вищий орган конституційного нагляду. У конституціях встановлюються також основи регулювання таких важливих політичних процесів, якими є вибори, референдум і законодавство.

Багато повоєнні конституції (Франція, Італія і, особливо, Японія) декларують миролюбний, часом навіть пацифістський зовнішньополітичний курс. Миролюбний характер конституцій характеризується ще й тим, що в ряді них основні принципи міжнародного права визнаються в якості основних для проведення політики на міжнародній арені

У повоєнних конституціях, в порівнянні з раніше прийнятими, можна відстежити зміни, пов'язані з функціонуванням різних гілок влади, системи «стримувань і противаг». У цілому ці зміни можна звести до трьох основних моментів:

1) зміцнення виконавчої влади, зміцнення становища цієї влади;

2) еволюція парламентської структури; (У повоєнних конституціях чітко сформульований один з найважливіших принципів парламентського режиму - принцип відповідальності уряду перед парламентом)

3) розвиток інституту конституційного контролю.

К ФРН. була прийнятий 8 травня1949 року і набула чинності 23 травня.1949. Основний закон проголосив ФРН як правову, федеративну, демократичну, республіканську і соціальну державу.Згідно з Основним законом, главою держави є Федеральний президент. Президент виконує, перш за все, представницькі функції, обирається спеціально скликаними Федеральними зборами (у нього входять депутати бундестаґу і таке ж число делегатів, що обираються земельними парламентами) строком на 5 років.Верховним виборним законодавчим органом ФРН є бундестаґ – німецький парламент, що обирається на 4 роки шляхом загальних прямих і таємних виборів (активне і пасивне виборче право надаються після досягнення 18 років). Половина депутатів обирається в округах за мажоритарною системою, інша половина – за партійними списками.

К Фанції. складається з трьох документів:  Декларації прав людини і громадянина 1789р

преамбули конституції 1946р

безпосередньо, конституції 1958р

Конституція 1958 р . містить також посилання на деякі міжнародні акти, в яких бере участь Франція (наприклад, договір про Європейський союз 1992 р .), Та інші основні закони (наприклад, про асоціації 1901 р .), У зв'язку з чим окремі французькі юристи включають їх у «конституційний блок».  К проголошує принцип національного суверенітету

К Японії. 1946 р., яка набрала чинності у 1947 р. Конституція встановлювала парламентську монархію. При цьому парламентові відводилася роль найвищого органу державної влади і єдиного законодавчого органу країни. Японський парламент являє собою двопалатний орган. Нижня палата - палата представників (491 особа) - 4 роки; верхня - палата радників (252 особи), не мала терміну повноважень, але кожних три роки відбувалася ротація половини її складу. Обидві палати створювалися на основі прямих і загальних виборів. Встановлювався відносно високий віковий ценз: 20 років для активного виборчого права і 25 років (для кандидатів до нижньої палати) та 30 років (для кандидатів до верхньої палати). Мав місце ценз осілості та вимога до кандидата в депутати щодо внесення ним грошового закладу, який надходив до казни, якщо за претендента на депутатське крісло проголосує менше 5% виборців. Система виборів була мажоритарною. Главою кабінету міністрів як найвищого органу виконавчої влади стає лідер партії, яка перемогла на парламентських виборах. В японській Конституції спостерігається модифікований варіант американської системи "стримувань і противаг" гілок влади. Закріплювалась відмова від війни.

- особа Імператора більше не визнається священною й існує лише як символ держави і об'єднує нації, а єдиним носієм державного суверенітету стає народ (ст. 1);   До особливостей Конституції 1947 р. можна віднести більш чітке закріплення трьох принципів: принципу народного суверенітету, принципу додержання основних прав і свобод громадян і принципу пацифізму.