- •1.Предмет, завдання і значення курсу історії України.
- •2. Дословян.Народи.
- •3.Східні словяни їх походж розселе та сусп устрій
- •4. Утвор.Київської держави. Аскольд,Дір.
- •6. Київ.Русь за Волод.Вел.
- •7. Київська русь за часів ярослава мудрого та волод мономха
- •9. Причини та наслідки феодальної роздроблен київсь русі
- •10. Галицько олинське князівство. Данило галицький.
- •11.Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою
- •17 Запорозька Січ:виникнення,устрій,перші гетьмани до (п.Сагайдачного).
- •18 Берестейськаа церковна унія та її наслідки.
- •19 Боротьба козаків з нападами проти турків і татар в 17ст.
- •20 Селянсько – козацькі повстання під проводом к.Косинського та с.Наливайка.
- •21. Селянсько козацькі повстання 20 30 рр 17ст
- •24. Богдан Хмельницький та його бойові побратими.
- •25. Початок національно-визвольної війни в Україні. Події 1648р
- •26.Бойові дії в 1969 р Зборівський мир.
- •27. Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни в 1650–1653 роках
- •28 Складання державності України в ході Визвольної війни.
- •29. Переяславська козацька рада, Березневі статті 1654 та їх оцінка.
- •30. Іван виговський та основні напрями його політ
- •31.Юрій Хмельницький та основні напрямки його політики.
- •32.Епоха Великої Руїни. Гетьмани України,їх політика (1663- 1587)
- •33.Запорізька Січ в 2 пол. 17 ст.І.Сірко
- •34.Україна за гетьманування і.Мазепи
- •35.І.Скоропадський, п.Полуботок:правління,політика.
- •36 Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •37Обмеження та ліквідація російським самодержавством автономії Укр. К. Розумовський
- •38 Зруйнування Запорозької Січі та подальша доля козацтва.
- •39 Гайдамацький рух . Коліївщина
- •40 Рух опришків Олекса Довбуш
- •41.Три поділи Польщі Захоплення росією причорноморя та приазовя
- •42. Економічний становище укр. Земель в 1 пол 19 ст. Чумацтво
- •43. Декабристи та їх діяльність в україні. Декабристський рух на житопмирщині
- •44. Антикріпосницька боротьба в 1 пол 19 ст у кармелюк
- •45. Кирило-Мефодіївське братство таїх діяльність
- •46 Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст. Л Кобилиця
- •47 Скасування кріпосного права в наддніпрянській україні особливості і наслідки реформи
- •48 Реформи 69 70 років 19 століття вплив на соціально економічне життя
- •49 Соціально-економічний розвиток після реформи 1861 р.
- •50 Соціально-політичне життя в 2 пол 19 ст посилення національного гноблення
- •51.Західноукраїнські землі в другій пол. 19 ст
- •52.Економічний розвито україни на поч. 20 ст
- •53.Суспільний рух на поч. 20ст . Утворення політичної партії в Україні.
- •54 Україна в революції 1905-1907 рр
- •55.Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •56) Україна в першій світовій війні. Січові стрільці.
- •57) Лютнева революція 1917р. Піднесення національного руху і утвердження місцевих органів влади в україні.
- •58. Утворення і становлення центральної ради як загальноукраїнського політичного органу.
- •59. Перший та другий універсали центральної ради. М Грушевський.
- •60. Боротьба різних політичних сил за владу(жовтень 1917-лютий 1918) 3-4 універсали
- •61.Брестський мир і Україна .Окупація України німецько-австрійськими військами.
- •62.Українська держава за Павла Скоропадського.
- •63.Національно-визвольний рух у Західній Україні.Утворення зунр
- •64.Період Директорії .Проголошення соборної України.
- •65.Селянський повстанський рух в Україні 1919-1920(Григорєв ,Махно,Зелений та ін.)
- •66.Боротьба проти денікінщини, утвердження радянської влади на Україні
- •67.Радянсько-польська війна й Україна(1920р.)
- •68.Україна і утворення срср
- •69.Неп в Україні
- •70.Індустріалізація в Україні та її наслідки
- •71.Українізація поч. 20-30х років суть, їх наслідки
- •72.Суспільна колективізація в Україні
- •73. Причини і наслідки голоду в Україні 1932-1933рр.
- •74.Суспільно-політичне життя в ураїні 30 років 20ст Масові репресії.
- •75. Західноукраїнські землі напередодні другої світової війни.
- •76 Радянсько-німецький альянс і возз’єднання західноукраїнських земель в складі урср
- •77. Напад Німеччини на срср. Причини невдач Червоної армії
- •78. Оборонні бої літа-осені 1941 р. Окупація.
- •79. Нмецько-фашистський окупаційний режим
- •80.Всенародний рух опору в україні в роки німецько-фашистської окупації.
- •81. Житомирщина у роки ввв 1941-1945рр
- •82 Битви за визволення Украъни від німецько-фашистських окупантів (1943-1944рр.)
- •83. Вклад укр. Народу в перемогу над фашисткою окупацією.
- •84. Україна в роки відбудови (1945 – середина 1950-х рр.)
- •85. Особливості розвитку західноукраїнських земель на початку 50-х років хх ст.
- •86 Суспільно-політичне життя України в другій половині 40-х — на початку 50-х pp.
- •87. Выдлига реформи хрущлва укр. В умовах десталынызаыъ
- •88 Економычна социальна та екологична криза в укр в период застою
- •89.Нац политика в укр 70 на поч80 рокыв 20 ст
- •90.Курс на перебудову та його невдача
- •92.) Акт незалежности укр референдум 1 грудня 1991
- •93) Суспільно-політичне оновлення України
- •94.)Соціально-економічні процеси в суч. Україні
- •95.) Україна на міжнародній арені
- •96.Прийняття новоъ конституцыъ укр
- •97 Президенськы вибори 2004 р. Помаранчева революцыя.
- •98 Парламентськы вибори 2006 нова суспыльно економична обстановка
- •99. Парламенцькы вибори 2007 р
26.Бойові дії в 1969 р Зборівський мир.
Богдан Хмельницький навесні 1649 року оголошує мобілізацію до українського війська, надсилає послів на Дон та у Крим з проханням про допомогу в боротьбі з поляками.Український люд, окрилений першими перемогами під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями, охоче йшов у його ряди. Одночасно польський король Ян II Казимир оголошує у Кракові поклики до посполитого рушення.Сили противників оцінюються сучасниками тих подій по-різному. Загальна чисельність польських військ під час літньої кампанії 1649 року не перевищувала 50-60 тисяч чоловік. Вони складалися з двох армій і одного корпусу. Першою армією, яка була сформована на території коронних земель Речі Посполитої і нараховувала перед Зборівською битвою від 20 до 40 тисяч чоловік, командував король Ян II Казимир. У межах Великого князівства Литовського перебувала друга армія литовського польного гетьмана Януша Радзивіла чисельністю до 15 тисяч чоловік. Корпус белзького каштеляна Анджея Фірлея, який був призначений на той час польським сеймом виконувати обов’язки гетьмана у зв’язку з тим, що обидва гетьмани — коронний та польний — були в цей час у татарському полоні, був чисельністю близько 15 тисяч. Польський командувач змушений був під тиском обставин та відповідно до поради князя Ієремії Вишневецького відійти з-під Старого Костянтинова під стіни Збаразького замку. Згідно з попередньою угодою, на допомогу гетьману прибув кримський хан Іслам-Герей III разом з братами, мурзами та беями, з кримською, акерманською, білгородською, азовською, ногайською ордами чисельністю 60-70 тисяч вершників. Розпочинається «война Збаражская» — так вона названа у літописі Самовидця.10 липня (за новим стилем) 1649 року армії союзників підійшли до Збаража і «осадили тое войско под Збаражемъ на святыхъ апостолъ Петра и Павла, и напотомъ таборъ пришолъ, и доставали того войска, которое мусtло, зоставивши окопи, вколо замку и в мtстt тtсно стати, которихъ в облеженю ажъ до Успенія Богородици держали». Збаразький замок-фортеця, побудований у 1626-1631 роках голландськими інженерами, перебувала на домінуючій висоті, яка становить 352,8 метра (за Балтійською системою висот) та здіймається понад 38 метрів над долиною річки Гнізни. Укріплення цитаделі замку, які відображали на той час найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складалися з валів з ескарпами, чотирьох п’ятигранних белюардів (бастіонів) і глибокого й широкого рову, який оточував замкову цитадель і мав 40 метрів завширшки. Поляки побудували додаткові укріплення у вигляді насипних валів, на яких була розміщена артилерія. Людвік Кубаля зазначає, що загальна чисельність війська разом з обозом сягала 15000 чоловік, але піхота становила лише 2000 вояків, а І. К. Свешников вважав, що оточений гарнізон сягав лише 10000 вояків. Облога Збаража тривала з 10 липня по 20 серпня 1649 року (всі дати подані за новим стилем). За цей час українсько-татарські війська довели обложених до найскрутнішого становища. Полякам та їх німецьким найманцям доводилося вживати в їжу м’ясо коней, собак і навіть мишей. В окремі дні обложені витримували по кілька атак козацької піхоти як удень, так і вночі. П’єр Шевальє стверджує, що одного дня оточені відбили до 17 атак козаків. Уперше під час облоги міста козаки побудували гуляй-городи (16-24 шт.), копали тунелі для закладання мін. З обох сторін супротивники намагалися захопити «язиків», що їм і вдавалося. Хмельницький міг остаточно добити польську армію. Але кримський хан Іслам-Гірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої. Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір із Польщею.Ситуація ускладнювалася тим, що до переговорів із Польщею вдався і кримський хан, який прагнув використати польсько-українську війну та свою участь у ній для досягнення власних інтересів — забезпечення військової підтримки польської корони в можливій війні проти Московії. Досягши згоди з польським урядом за спинами козаків, кримський хан звів нанівець блискучі перемоги української армії. За таких обставин Богда
За таких обставин Богдан Хмельницький виявив неабиякий дипломатичний хист і політичну волю: український гетьман спромігся зберегти головний здобуток двох років Національно-визвольної війни — Українську державу.
Після напружених переговорів, 18 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. Він передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні. Домовилися також про встановлення реєстру в 40 тис. козаків. Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта поверталася до своїх володінь, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.
Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, не відповідав фактичним успіхам Національно-визвольної війни. Проте він мав виняткове значення для піднесення ідеї української державності, бо вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава. Це давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу за незалежність.
