13.Суть капіталу. Постійний і змінний капітал

Капітал (речовий зміст) – певна сума грошей, засобів в-ва та товарів; (суспільний зміст) – само зростаюча вартість, що приносить додану вартість.

Вартість речового фактора не змінюється(нитки, фарби). Затрати ж на роб силу(з/п) трансформуються у величину більшу (нову вартість). Отже, весь затрачений капітал підприємцем поділяється на постійний і змінний.

Постійний - це та частина капіталу, яка перетворюється в засоби виробництва і в процесі виробництва не змінює своєї величини. Позначається цей капітал латинською літерою "с" (від слова сопзіапі - постійний).

Змінний - це та частина капіталу, яка витрачається на купівлю робочої сили і в процесі виробництва змінює свою величину (зростає). Змінний капітал позначається літерою "v" (від слова уагіаЬІе - змінний).

Поділ капіталу на постійний і змінний дає можливість з'ясувати, що постійний капітал виступає лише як передумова для створення й збільшення вартості. А створює і збільшує вартість лише жива робоча сила, куплена на змінний капітал, яка своєю конкретною працею переносить стару вартість (утворює), а абстрактною працею не лише відтворює вартість робочої сили (заробітну плату), а й створює додаткову вартість (збільшує вартість).

14.Вартість товару і витрати виробництва.

Результатом будь-якого виробництва є товар, вартість якого(W)включає в себе постійний (С), змінний(V) капітал та додану вартість(m)

W=C+V+m (для покупця)

Те, що коштує товар для підприємця називається.витратами в-ва:

K=C+V

Їх різниця – m(додана вартість)дає можливість підприємцю отримати прибуток. Фактична величина прибутку = різниця між ціною продажу товарів і витратами на їх в-во. Якщо ціна=вартості, то прибуток і додана вартість збігаються, якщо ціна відхилилась від вартості, то величина прибутку відхилилась відповідно від величини доданої вартості. Прибуток це реалізована частина доданої вартості.

Кількісно категорії “вартість” і “витрати виробництва” відрізняються величиною додаткової вартості, тобто

( W – К = m ).

Це означає, що витрати виробництва виражають не всю вартість, а тільки її частину, яка дорівнює вартості товару за вирахуванням додаткової вартості, тобто (  W – m = К ). Тому додаткова вартість входить у вартість товару, але не входить у витрати виробництва, так як вона нічого не коштує підприємцю.

15.Норма і маса прибутку. Фактори, що впливають на норму прибутку.

Головний мотив підприємницької діяльності є прибуток. Авансуючи капітал у якесь виробництво підприємець цікавиться вигодою, тобто рівнем приросту вкладеного у виробництво капіталу. цей рівень знаходить свій вираз у нормі прибутку. Норма прибутку – процентне відношення маси прибутку до авансованого капіталу.

P`=P/C+V*100%

Норма прибутку свідчить, на скільки відсотків зріс авансований капітал(С+V), тобто є досить точним критерієм ефективності використання авансованого капіталу.

Норма прибутку виражає ступінь ефективності вкладання усього капіталу, норма додаткової вартості показує ступінь експлуатації найманої праці.

Конкуренція змушує ринкових суб'єктів домагатися не тільки максимального зростання норми прибутку (р'), а й максимізації маси прибутку на вкладений капітал: маса прибутку Р є абсолютною величиною прибутку. Її виражає формула Р=К*Р'(маса прибутку дорівнює добутку норми прибутку на авансовий капітал).

Якщо норма прибутку – відносна величина, виражена у %, то маса прибутку – абсолютна величина виражена у грошових одиницях. Фактори які прямо пропорційно впливають на норму прибутку: норма доданої вартості, вартісна будова капіталу(співвідношення між вартістю постійного і змінного капіталу), швидкість обороту капіталу.