Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗРОБЛЕНІ ГОСИ!.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

23. Класифікація та умови (валютно-фінансові і платіжні) міжнародних кредитів.

Процес організації міжнародного кредиту охоплює: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про кредит (звичайної або відновлювальної); якщо це синдикований кредит, то існує ще угода банків про участь у кредиті й угода про відступлення боргу одного з учасників синдикату іншим учасникам.

В угоді про надання міжнародного кредиту визначаються його валютно-фінансові й платіжні умови:

валюта кредиту і платежу;

сума (ліміт) кредиту;

строк кредиту;

вартість кредиту;

забезпеченість кредиту;

захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків.

Валюта кредиту і платежу — одна з найважливіших умов міжнародного кредиту, бо від її вибору залежить подальший фінансовий стан кредитора. На вибір валюти впливають: стабільність валюти; рівень процентної ставки; практика міжнародних розрахунків; ступінь інфляції; динаміка курсу валют.

До валюти міжнародних кредитів належать:

національні грошові одиниці;

євровалюта;

міжнародні розрахункові валютні одиниці.

Коли валюта платежу не збігається з валютою кредиту, то це так звані м’які позики.

Сума (ліміт) кредиту — частина позичкового капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальникові. Сума банківського кредиту ще має назву кредитна лінія.

Міжнародний кредит надається у вигляді однієї частки чи кількох часток (траншів), які можуть різнитися умовами.

Строк міжнародного кредиту — це також одна із важливих умов міжнародного кредиту. До факторів, що впливають на строк міжнародного кредиту, відносять:

цільове призначення;

співвідношення попиту та пропозиції аналогічних кредитів;

розмір контракту;

національне законодавство;

традиційна практика кредитування;

міждержавні угоди.

«Ціна» міжнародного кредиту базується на процентних ставках країн — провідних кредиторів, насамперед США, Японії, Німеччини.

Реальна процентна ставка — це номінальна ставка за вирахуванням темпу інфляції за певний період.

Грант-елемент (пільговий елемент, субсидії) — показує, який обсяг платежів у рахунок погашення кредиту економить позичальник за умови отримання кредиту на більш пільгових умовах, ніж ринкові.

Забезпеченість — одна з головних умов міжнародного кредиту. Забезпечення міжнародного кредиту може бути фінансово-товарне та юридичне.

Захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків. Ця умова міжнародного кредиту передбачає, що при визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор ураховує:

кредитоспроможність — спроможність позичальника отри¬мати кредит;

платоспроможність — спроможність позичальника своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Головною ознакою класифікації є поділ кредитів за об'єктами кредитування, у відповідності до якого міжнародний кредит (так само, як і внутрішній) виступає у двох основних формах:

• товарного, або комерційного, кредиту;

• грошового, або банківського, кредиту.

Існує і змішана форма міжнародного кредиту — фірмово-банківські кредити.

За джерелами у структурі міжнародного зовнішнього фінансування вирізняють офіційні і приватні кошти (рис. 9.1). Офіційні охоплюють двосторонні міжурядові кредити (головним чином міжурядові позики, які надаються найчастіше промислово розвинутими країнами країнам, що розвиваються, і тісно пов'язані з різними національними, регіональними та міжнародними програмами допомоги; змішані, в яких беруть участь приватні підприємства та держава) і багатосторонні кредити міжнародних фінансових організацій. Приватні кредити охоплюють фірмові кредити, банківські кредити, синдиковані банківські позики та ін.

За терміном кредити поділяються на: короткострокові — до одного року; середньострокові — від одного року до п'яти (інколи до семи—восьми) років; довгострокові — понад 10 років. Частиною довгострокового кредиту є позики — залучення державними та приватними корпораціями позичкових коштів на національному та світовому ринках позичкових капіталів через випуск власних боргових зобов'язань. Довгострокові кредити і позики обслуговують розширене відтворення основного капіталу, експорт машин, обладнання, реалізацію промислових проектів.

За видами зовнішньоекономічної діяльності кредити поділяються на комерційні, тобто ті, що пов'язані із зовнішньоторговельними операціями; фінансові, які використовуються на будь-які цілі, включаючи погашення заборгованості, інвестування в цінні папери, прямі капіталовкладення; "проміжні "кредити, призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів та послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).

За призначенням міжнародні кредити, так само як і внутрішні, можна поділити на продуктивні і непродуктивні. До продуктивних належать кредити, призначені для розвитку економіки країни-позичальника: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліцензій, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпечення зовнішньоторговельних угод та інших господарських потреб. Непродуктивні кредити пов'язані з утриманням урядового апарату, армії, закупівлею зброї, погашенням зовнішньої заборгованості за раніше отриманими кредитами і т. п.

За валютою позики вирізняють: міжнародні кредити у валюті країни-боржника або країни-кредитора; у валюті третьої країни, а також у міжнародних рахункових валютних одиницях (СДР, колишня екю). Найчастіше міжнародний кредит надається у валюті країн и - кредитора.

За забезпеченням міжнародні кредити класифікують на забезпечені та бланкові. Забезпечені надаються під товари, товаророз-порядчі та інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість та коштовності. Інколи використовують частину офіційних золотих запасів країни. Бланковий кредит надається під зобов'язання боржника погасити його у встановлений термін і оформляється соло-векселем з одним підписом — позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент та овердрафт.

Різновидом міжнародного кредиту є валютний кредит, тобто кредит у певній валюті чи валютах, призначений для погашення зовнішньої заборгованості, підтримки валютного курсу національної грошової одиниці, поповнення офіційних валютних резервів.