10.Модель торгівлі в умовах монополістичної конкуренції. П. Кругмана.

Досліджуючи торгівлю в умовах монополістичної конкуренції американський економіст Пол Кругман, якого прийнято вважати одним із засновників нового напряму в теорії міжнародної торгівлі, виявив певний взаємозв'язок між кількістю фірм та ціною на їхні товари. Цей взаємозв'язок такий:

чим більше фірм, тим менше обсяг виробництва кожної фірми і тим вищі середні витрати на одиницю товару;

чим більше фірм, тим вище конкуренція і тим нижче ціни;

якщо ціна перевищує середньоринкову, то на ринку з"являються нові фірми, а якщо ціна нижче середньоринкової, то кількість фірм зменшується.

Звідси випливає висновок, що навіть в умовах монополістичної конкуренції, з точки зору споживачів, вигідно розвивати міжнародну торгівлю, оскільки з розвитком торгівлі не тільки зростає кількість фірм та асортимент товарів, які вони виробляють, а й знижуються ціни .

11.Модель ефекту економії на масштабах виробництва або зменшення витрат у спеціалізованому виробництві.

Важливим питанням у цій теорії є визначення впливу ефекту від масштабу на ринкові структури, тобто за рахунок яких структурних зрушень здійснюється зростання виробництва та зниження серед-ніх витрат (середні витрати розраховуються діленням загальних ви-трат на кількість одиниць виробленої продукції). Це відобразилося в працях американського економіста Пола Кругмана Структурні зрушення можуть бути зовнішніми по відношенню до окремої фірми-виробника та внутрішніми, якщо виникають усеред-ині фірми.

Зовнішня економія від масштабу виробництва виникає при зниженні витрат на одиницю продукції кожної фірми, що входить до галузі, внаслідок зростання виробництва в галузі в цілому (тобто внаслідок зовнішніх чинників по відношенню до фірми).

Внутрішня економія від масштабу виробництва виникає, коли витрати на одиницю продукції знижуються в межах фірми внаслідок зростання масштабів її виробництва (тобто зниження витрат не залежить від розміру галузі в цілому).

Ці два типи економії на масштабах виробництва передбачають різну структуру галузей.

Галузь, у якій ефект масштабу зовнішній, тобто в неї великі фірми не мають особливих переваг, складається зі значної кількості неве-ликих фірм і має досконалу конкуренцію. Виробник на досконалому конкурентному ринку може реалізувати будь-яку кількість продукції за поточною ціною, на яку він не може вплинути. Зовнішній ефект масштабу передбачає, що збільшується кількість фірм, які виробля-ють той самий товар, але розмір кожної з них залишається незмінним.

У разі внутрішнього ефекту масштабу великі фірми мають перевагу перед невеликими. Обсяг виробництва продукції залишається попереднім, але кількість фірм, які її виробляють, зменшується. Це призводить до створення ринкової структури із недосконалою конкуренцією, і виробники-монополісти мають можливість впливати на ринкову ціну товару та забезпечувати зростання обсягів продажу за рахунок зниження витрат.

12. Торгівля промисловими товарами, машинами: устаткуванням (торгівля товарами широкого вжитку, торгівля машино-технічною продукцією: готовою, у розібраному вигляді, комплектним обладнанням).

Промислові товари, призначені для задоволення індивідуальних потреб, тобто для індивідуального споживання, називаються товарами широкого (народного вжитку). Товари широкого вжитку класифікуються за різними ознаками:

- за призначенням: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфумерія та косметика, аксесуари та прикраси тощо;

- за термінами використання (споживання): товари короткочасного використання (парфумерія, косметика, миючі засоби тощо) та товари довготермінового користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо);

- за характером попиту: товари повсякденного масового попиту (миючі та гігієнічні засоби, деякі типи одягу, продукти харчування) та товари вибіркового (ексклюзивного) попиту (різні види апаратури, ювелірні та хутряні вироби).

Переважна більшість товарів широкого вжитку на світовому ринку реалізується через незалежні торговельні компанії: агентські доми та їх фірми; багатопрофільні торговельні доми та компанії, що являють собою ТНК з банківськими, страховими, транспортними, оптово-роздрібними підрозділами; роздрібно-посилочні фірми та інші.

2.2. Торгівля машинами та обладнанням поділяється на:

1. Готову продукцію - це постачання машин і устаткування в готовому до експлуатації вигляді. Наприклад, транспортні засоби, продукція верстатобудування, технічні товари культурно-побутового призначення.

Особливістю торгівлі готовими машинами та обладнанням є те, що відносини між продавцем та покупцем не закінчуються актом купівлі-продажу, як це відбувається при поставках сировини, продовольства, товарів широкого вжитку. При експорті складного технологічного обладнання продавець зобов'язується (якщо це обумовлено контрактом) виконати такі роботи: здійснити монтаж обладнання; навчити місцевий персонал роботі з обладнанням; забезпечити безперебійну роботу обладнання в гарантійний період; забезпечити регулярне постачання запасних частин, а якщо це передбачено умовами додаткової угоди, то здійснювати технічне обслуговування в післягарантійний період. Експорт стандартного обладнання, яке не потребує монтажу та навчання персоналу, також передбачає продовження взаємовідносин між сторонами з приводу технічного обслуговування в гарантійний період та постачання запасних частин для обладнання протягом цілого терміну його експлуатації.

2. Продукцію в розібраному вигляді. Наприклад, ця форма торгівлі особливо розвинута в автомобільній промисловості (частка автомобілів у розібраному вигляді і комплектуючих виробів на даному ринку становить 40-50%), у виробництві тракторів, мотоциклів, електропобутових приладів, радіо- і електронної апаратури, сільськогосподарських машин.

3. Комплектним обладнанням. Під комплектними об'єктами розуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки, агрегати, що утворюють готовий технологічний комплекс чи його самостійну частину. При цьому комплектним устаткуванням вважається набір органічно пов'язаних єдиним технологічним процесом машин і устаткування, що забезпечують випуск готової продукції чи завершують технологічну стадію. В обсяг постачання в контрактах на комплектне устаткування входять: проектна, технологічна документація (інженерно-консультаційні послуги); устаткування визначеної продуктивності із зазначенням витрат сировини, палива і виходу готової продукції, технічні послуги (монтаж, налагодження, пуск устаткування в експлуатацію, навчання фахівців).

Торгівля комплектним обладнанням Стрімкий розвиток тор­гівлі комплектним обладнанням в останні десятиріччя пов’язаний з виникненням та функціонуванням такої нової сфери товарного обігу, як ринок комплектних об’єктів, під якими розуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки та агрегати, що утворюють закінчений технологічний комплекс або його самостійну частину. При цьому комплектним обладнанням вважається набір органічно пов’язаних єдиним технологічним процесом машин та обладнання, що забезпечують випуск готової продукції, або завершують технологічну стадію. До поняття комплектні поставки входить комплекс дослідницьких та проектно-пошукових робіт, пов’язаних зі спорудженням комплектного об’єкта, або з наданням технічного сприяння в проектуванні; постачання машин та матеріалів для будівництва об’єкта, а також технологічного обладнання; передача ліцензій та ноу-хау; здійснення авторського нагляду, технічного керівництва монтажними роботами, наладкою, гарантійними випробуваннями та пуском об’єктів в експлуатацію. В сучасній практиці торгівлі комплектним обладнанням використовуються такі форми угод, як:

• поставки розрізненого комплектного обладнання;

• будівництво об’єктів на умовах «під ключ»;

• будівництво об’єктів на компенсаційній основі;

• будівництво об’єктів на умовах «під готову продукцію» («продукція в руки»);

• будівництво об’єктів на умовах «ринок у руки»;

• закупки комплектного обладнання та будівництво об’єктів на умовах «БОТ».

• Поставки окремого комплектного обладнання залежно від характеру та обсягу наданих послуг можна поділити на два умовні рівні. До першого, спрощеного рівня належать поставки на базисних умовах «EW», «FOB», «CAF» або «CIF». У цьому разі розрахунки за контрактом можуть здійснюватися з оплатою товару готівкою, з поділом платежів у відповідності до етапів виконання робіт. На відміну від торгівлі готовими машинно-технічними виробами в контрактах на поставку окремого комплектного обладнання передбачено виконання обмеженого обсягу проектних робіт та, якщо необхідно, модельних випробувань з передачею їх результатів замовнику. Поставки комплектного обладнання на умовах «під ключ» передбачають спорудження та передачу на свій ризик об’єкта однією стороною (підрядником) іншій стороні — замовнику, який повинен прийняти цей об’єкт та сплатити за нього обумовлену ціну. При цьому постачальник несе всю юридичну та матеріальну відповідальність за введення в дію цілком завершеного об’єкта після всіх необхідних технічних та технологічних випробувань. Відповідальність замовника полягає у створенні необхідних умов для будівництва та в забезпеченні, якщо необхідно, спорудження об’єктів інфраструктури будівництва, постачання будівельних матеріалів національного виробництва та організації найму підсобної робочої сили. Поширеною формою розвитку торгівлі комплектним обладнанням є компенсаційні угоди, що передбачають поставки комплектного обладнання та технологій на умовах довгострокових кредитів, розрахунки за які здійснюються постачанням готової продукції з побудованих об’єктів або інших підприємств. Як і в контрактах на поставку комплектного обладнання на умовах «під ключ», перевагою для замовника при укладанні компенсаційної угоди є можливість використання місцевої сировини, матеріалів та робочої сили. В багатьох випадках, особливо для замовників з країн, що розвиваються, є недостатнім отримання нової техніки та технології у вигляді готового об’єкта внаслідок того, що нестача власних кваліфікованих кадрів призводить до неможливості ефективного використання побудованих підприємств. Тому в цих країнах широко використовуються угоди на будівництво об’єктів на умовах «під готову продукцію». Порівняно з контрактами на умовах «під ключ», до угод «під готову продукцію» додатково включаються пункти щодо підготовки місцевого персоналу замовника та набуття ним технічних та управлінських навичок, придбання технічних та комерційних ноу-хау, доведення роботи об’єкта до гарантованих параметрів та вихід на проектну потужність. Угоди «під готову продукцію» передбачають цілковиту відповідальність постачальника за проектні рішення на всіх стадіях спорудження об’єкта. Важливим є заключний етап передачі об’єк­та замовнику, терміни якого обмежуються узгодженою заздале­гідь датою (чи періодом по завершенні будівництва). Витрати на підготовку персоналу замовника, які виникають після закінчення цього періоду, поділяються, як правило, між учасниками угоди згідно з обумовленим співвідношенням, а іноді повністю оплачуються експортером. Ще більший рівень обов’язків та відповідальності постачальників (експортерів) виникає при укладанні угод на умовах «ринок у руки». Сама назва цього типу угод вказує на те, що постачальник не лише будує об’єкт, а й забезпечує збут продукції цього підприємства, організовуючи маркетингову діяльність. Загострення конкурентної боротьби між фірмами промислово розвинених країн та суттєве погіршення валютно-фінансового стану більшості країн, що розвиваються, обумовили появу на початку 80-х років такого типу закупок комплектного обладнання, як будівництво об’єктів на умовах БОТ (скорочення від англійських слів build, operate, transfer — будувати, експлуатувати, передавати). У найширшому розумінні ці угоди означають залучення закордонних інвесторів у формі міжнародного консорціуму до фінансування проекту, а також до проектування, поставок обладнання, виконання будівельно-монтажних робіт, експлуатації та обслуговування об’єкта під гарантію уряду на придбання продук­ції з нього протягом 10—15 років за цінами, що забезпечують відшкодування витрат на отримання встановленого прибутку учасників проекту. По закінченні обумовленого терміну об’єкт переходить у власність національного замовника без будь-яких додаткових платежів з його боку. Головною особливістю угод БОТ є право приймаючої країни інвестувати певну частину своїх капіталів у створення спільного підприємства з будівництва та експлуатації об’єкта. Такий проект виконується на умовах «під ключ» за твердою ціною, хоча всі ризики, пов’язані з виникненням форс-мажорних обставин під час будівництва та експлуатації об’єкта, бере на себе національний уряд в особі його спеціалізованих установ. Платежі за продукцію, що випускається, та послуги, що надаються, здійснюються в тих самих валютах, у яких залучалися кошти на будівництво об’єкта.