24. Розкрити сутність економічного розвитку та здійснити аналіз його основних показників.

Економічне зростання є центральною економічною проблемою, що стоїть перед усіма країнами. За його динамікою судять про розвиток національних економік, про життєвий рівень населення, про те, як вирішуються проблеми обмеженості ресурсів. Це основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни, одна з основних макроекономічних цілей, досягнення якої зумовлене необхідністю випереджаючого зростання національного доходу у порівнянні із зростанням чисельності населення.

Економічне зростання – довгостроковий сталий розвиток економіки, тобто процес сталого збільшення ВВП у довгостроковому періоді без порушення рівноважного стану в короткостроковому періоді.

Економічне зростання вимірюється двома способами: 1) річними темпами росту ВВП; 2) річними темпами росту ВВП на душу населення.

Показниками економічного зростання є:

1)   збільшення реального ВВП або ЧНП або НД в абсолютних вибірниках за деякий період часу;

2)   збільшення реального ВВП або ЧНП або НД на душу населення;

3)   збільшення за деякий період часу реального ВВП або ЧНП або НД в розрахунку на одного зайнятого;

4)   виробництво основних видів продукції на душу населення (рівень розвитку окремих галузей);

5)   рівень та якість життя населення.

25. Розкрити роль держави у ринковій економіці та здійснити аналіз її економічних функцій.

Основним регулятором змішаної економіки є ринок, “невидима рука” якого регулює найважливіші параметри економічного розвитку. Але ринок не є ідеальною формою суспільного виробництва. Він має певні недоліки.

Державне регулювання економіки – це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов для найефективнішого функціонування ринкового механізму та мінімізації його негативних наслідків

Тому сучасна держава об’єктивно змушена виконувати роль суб’єкта регулювання ринкової економіки через такі економічні функції:

1) визначення головних цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку, виходячи зі стану економіки і перспектив її розвитку;

2) розробка і впровадження правових норм функціонування ринкової економіки;

3) здійснення цілеспрямованого впливу на економічну діяльність господарюючих суб’єктів через фінансові важелі;

4) контроль за дотриманням антимонопольного законодавства захисту й стимулювання конкуренції;

5) регулювання зовнішньоекономічних відносин;

6) соціальний захист громадян;

7) фінансування суспільних потреб.

. Серед основних форм державного регулювання ринкової економіки слід виділити:

• фінансове регулювання (через систему фіскальної політики);

• грошово-кредитне регулювання (через регулювання грошової маси та процентної ставки);

• цінове регулювання (корекція рівня цін товарного ринку);

• структурне регулювання (через зміну галузевої структури економіки та, відповідно, структури попиту і пропозиції на ринку);

• соціальне регулювання (соціальний захист населення через державний перерозподіл доходів);

• адміністративне регулювання (через застосування неекономічних методів впливу на економічне життя).

.