Фази економічних циклів

ПІК-В економіці спостерігається повна зайнятість, і виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється.

РЕЦЕСІЯ (СПАД)Виробництво і зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад).

НИЖЧА ТОЧКА СПАДУ (ДНО)Найнижча точка спаду (депресії): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня.

ПІДЙОМ(ПОЖВАВЛЕННЯ)Виробництво та зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність

При цьому циклічно змінюються обсяг випуску, рівні зайнятості, безробіття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси і т.п. Проте основними індикаторами фази циклу служать:

- рівень зайнятості;

- рівень безробіття;

- обсяг випуску.

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження.

Коливання фактичного ВВП навколо потенційного ВВП характеризується показником, який називається розрив ВВП.

Розрив ВВП= ВВПф-ВВПп/ВВПп*100%

ВВПф менше за ВВПп – відставання ВВП, тобто обсяг продукції, який економіка втрачає через неповне використання виробничого потенціалу.

Тому уряду слід проводити антикризову політику. Антикризова політика – політика держави, яка спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.

Найважливіші заходи антикризової політики

У періоди бумів	У періоди депресії
Грошово-кредитна політика
Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку	Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку
Підвищення норми обов’язкових банківських резервів	Зниження норми обов’язкових банківських резервів
Підвищення облікової ставки	Зниження облікової ставки
Фіскальна політика
Скорочення витрат держбюджету	Додаткові витрати держбюджету
Збільшення податкових ставок	Зменшення податкових ставок
Політика заробітної плати і тарифів
Зниження заробітної плати	Збільшення заробітної плати
Політика державних інвестицій
Скорочення державного будівництва	Прискорення виконання інвестиційних програм

23. Розкрити сутність, фактори та типи економічного зростання. Визначити основні засади моделей економічного зростання Домара-Хоррода та р. Солоу.

Економічне зростання – довгостроковий сталий розвиток економіки, тобто процес сталого збільшення ВВП у довгостроковому періоді без порушення рівноважного стану в короткостроковому періоді.

Економічне зростання вимірюється двома способами: 1) річними темпами росту ВВП; 2) річними темпами росту ВВП на душу населення.

Основні показники вимірювання економічного зростання:

а) коефіцієнт зростання – відношення показника періоду, що аналізується, до показника базисного періоду;

б) темп зростання – коефіцієнт зростання, помножений на 100%;

в) темп приросту – темп зростання мінус 100%.

Економічне зростання будь–якої країни визначають фактори пропозиції, фактори попиту та фактори розподілу.

По-перше, розглянемо фактори пропозиції, які зумовлюють фізичну здатність економіки до економічного зростання.

1. Кількість та якість природних ресурсів (земля, корисні копалини, енергоносії, водні ресурси, клімат тощо).

2. Кількість та якість трудових ресурсів.

3. Кількість та якість капіталу,

4. Технологія

По-друге,на економічне зростання впливають фактори попиту. До них можна віднести податковий тиск, ефективність кредитно-банківської системи, зростання споживчих, інвестиційних та державних витрат, розширення експортних поставок. Фактори попиту забезпечують зростання сукупних витрат із метою повного використання виробничого потенціалу.

По-третє, на економічне зростання впливають фактори розподілу (перерозподіл виробничих ресурсів у економіці, чинна система розподілу доходів). Фактори розподілу забезпечують оптимальний розподіл ресурсів.

два типи економічного зростання – екстенсивний і інтенсивний.

Екстенсивне зростання означає просте розширення поля виробництва, суто кількісне нарощування виробничих ресурсів за їх якісної незмінності. Екстенсивне розширене відтворення визначається лише обсягами факторів виробництва та співвідношенням між ними. Інтенсивне зростання пов’язане із якісним удосконаленням виробничих факторів (засобів виробництва й робочої сили), з підвищенням ефективності суспільного виробництва.

Ключовими елементами моделі Домара-Харрода є величина заощаджень і схильність до заощаджень.

Головні особливості моделі Домара-Харрода:

1. Модель ґрунтується на так званій капітальній теорії вартості. Тобто приймається, що вирішальне значення для економічного зростання мають запас капіталу та його збільшення. Праці відводиться підпорядкована роль. Модель базується на принципі, що при зростанні капіталу відбувається пропорційне зростання праці.

= const, де:

Δ П – приріст праці;

Δ К – приріст капіталу.

2. Модель не враховує технічного прогресу.

3. В моделі приймається, що = .

4. У моделі основним фактором економічного зростання є сукупний попит.

5. У моделі приймається, що інвестиції дорівнюють заощадженням (ВІ = З).

6. Чисті інвестиції тотожні приросту капіталу (ЧІ = Δ К).

Величину економічного зростання можна обчислити за формулами:

ЕЗ = , де:

ЕЗ – економічне зростання;

Δ ВВП – приріст ВВП протягом певного періоду;

ВВП – обсяг ВВП у попередньому періоді.

формулу економічного зростання :

ЕЗ = = =

Отже, економічне зростання визначається часткою заощаджень у ВВП (через яку оцінюється ССЗ), віднесеною до коефіцієнта, що показує внесок зростання капіталу у зростання ВВП.

основні ознаки моделі економічного зростання Р. Солоу:

1. За основу зростання береться зростання продуктивності праці, а не збільшення ВВП.

2. Модель враховує вплив трьох чинників:

• капіталоозброєності (к = );

• зростання населення (Δ Н);

• технічного прогресу (ТП).

3. За моделлю Р. Солоу, існує сталий рівень капіталоозброєності (к*), який визначає економічну динаміку.

Сталий рівень капіталоозброєності – рівень капіталоозброєності, якому відповідає тотожність капіталу, що інвестується, капіталові, що вибуває.

4. Джерелами економічного зростання за Р. Солоу є:

а) зростання капіталоозброєності (к)

б) зростання населення (ТЗН – темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності:

в) технічний прогрес, який за моделлю, на відміну від попередніх чинників, є джерелом постійного зростання як продуктивності праці (ПП), так і загального продукту (ВВП).

За розробку цієї моделі Р. Солоу була присуджена Нобелівська премія (1987 р.).