5.1.7. Центральний економічний район

1. Економіко–географічні показники району: площа – 45,5 тис. км²; кількість мешканців – 2,5 млн чол.; щільність населення – 60 чол. на 1 км²; у сільському господарстві землеробство переважає тваринництво; серед галузей про-мисловості особливо розвинута цукрова.

У районі розвиваються 4 великих промислових вузли: Черкаський, Кіровоградський, Уманський, Олександрівський.

2. Економіко – географічне положення. Природні умови та природні ресурси. Район займає території Черкаської та Кіровоградської областей, розташованих у центрі країни. Межує з Подільським, Столичним, Північно – Схід-ним, Придніпровським і Причорноморським районами України.

Природні умови достатньо сприятливі для ведення господарства. Північну частину займає лісостепова зона, південну – степова. Рельєф низинно–пагорбкувато–рівнинний.

Природних ресурсів порівняно небагато. Серед паливних переважає буре вугілля (Дніпровський басейн) і торф (Ірдинське та Тясьминське родовища в Черкаській області). Рудні ресурси представлені нікелевими рудами (Деренюське та Липовенківське родовища), урановими рудами й бокситами (Кіровог-радська область). З нерудних ресурсів є слюда, бентонітові глини (Черкаська область), графіт (Завалля Кіровоградська область), азбест (Побужжя), каолінові глини (південь Черкаської області), будівельний та декоративний камінь (захід і південний захід району), золото.

На клімат району впливають помірно – континентальні, арктичні й ат-лантичні повітряні маси. За рік випадає в середньому 400 – 500 мм опадів, температура влітку + 21⁰ С, зимою – 6⁰ С.

Грунти переважно представлені чорноземами – типовими, звичайними, опідзоленими та в незначній мірі – сірими лісовими.

У районі поширена різнотравна типчаково – ковильна трав'яниста рос-линність і значно менше деревинна – змішані широколисті ліси.

Водні ресурси складають води рік: Дніпро, Південний Буг, Рось, Інгулець, Синюха, Росава, Ятрань, Тясмин, Ірдинь, Гірський Тикич; водоймищ: Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Канівське.

3. Населення і трудові ресурси. Щільність населення складає 60 чол. на 1 км². Це набагато менше, ніж у цілому по країні. Кіровоградська область відноситься до найменш заселених (біля 1,2 млн чол.). Рівень урбанізації складає приблизно 57 %. Великі міста: Черкаси, Кіровоград, Олександрія, Умань, Смєла, Світлогірськ.

У національному складі переважають українці і росіяни.

4. Промисловість і сільське господарство. Провідними галузями є харчова промисловість, машинобудування та металообробка. Машинобудівні підприємства випускають машини й устаткування для сільського господарства, харчової і легкої промисловості, радіоприлади, друкарські машини, транспортне устаткування, телеграфну апаратуру, телевізори, фотоприлади, баштові крани, бурові машини.

Паливно – енергетичний комплекс представлений видобутком бурого вугілля (Ватутіно й Олександрія), торфу (Черкаська область) і невеличкими теп-ловими електростанціями. Електроенергію в район постачають Кременчуцька і Канівська ГЕС, Чигиринська ТЕС.

У Черкаській області працюють підприємства хімічної промисловості, які виробляють азотні добрива, хімічне волокно і хімреактиви.

Кольорова металургія представлена Заваліївським графітовим комбінатом, Побужським нікелевим заводом і заводом чистих металів у Світловодську.

Легка промисловість працює переважно на привізній сировині. Тут розвинута швейна, трикотажна, шкіряна та взуттєва промисловості. Виробляють шовкові тканини, гігроскопічну вату.

У районі також діють підприємства будівельної індустрії та меблевої промисловості.

Достатньо високий розвиток одержав АПК. Він базується на багатогалузевому сільському господарстві. У районі вирощують озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, цукровий буряк, соняшник, ефіроолійні культури, коріандр. Дос-татньо розвиненими є овочівництво і садівництво. Головними галузями тваринництва є скотарство (у Черкаській області – молочно – м'ясне, у Кіровоградській – м’ясо – молочне) і свинарство. Розвиваються також вівчарство, кролівництво, шовківництво, ставкове рибництво і птахівництво.

Харчова промисловість працює на місцевій сировині. Особливо виділяється цукрова промисловість. Багато підприємств молочної, маслосироробної, м'ясної, борошномельної, круп'яної, спиртової промисловості, є також підприємства ефіроолійної та кондитерської промисловості.

5. Транспорт. Основними видами транспорту є залізничний, автомо-більний і водний. Великими залізничними вузлами району вважаються Черкаси, Цвітково, Христинівка, Знаменка, Долинська. Черкаси та Світловодськ відомі як річкові порти. У розвитку АПК і в пасажироперевезеннях суттєву роль відіграє автомобільний транспорт.

6. Міжрайонні економічні зв'язки. З району вивозять: устаткування для легкої і харчової промисловості, телеграфну апаратуру, хімічне волокно, азотні добрива, сільськогосподарські машини, овочі, фрукти, борошно, цукор.

У район ввозять: автомобілі, автобуси, підшипники, високовольтну апаратуру, технологічне устаткування для харчової промисловості та торгівлі, прилади, метал, вугілля, сільгоспмашини, кукурудзозбиральні комбайни, бурякозбиральні комбайни, велосипеди, бензин, зрошувальні установки, інструменти, каніфоль, тракторні причепи, льняні тканини, торгівельне устаткування, хімічне та натуральне волокно, добрива, вина, рибні консерви, тютюн, овочі та фрукти.

7. Проблеми розвитку району: дуже низький рівень промислового розвитку (особливо в Кіровоградській області); необхідне створення підприємств, що вироблюють тару та пакувальні матеріали; слабкий розвиток переробної промисловості; нераціональне використання трудових ресурсів; високе радіаційне забруднення (внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС).

Таблиця 5.21