Структура трудового потенціалу

Структурні компоненти	Аспекти розвитку поведінкових процесів	Основна функція у суспільстві
Психофізіологічні	Соціалізація природних якостей суб'єкту	Забезпечення існування трудового потенціалу робітника
Ціністно – орієнтаційні	Диференціація об'єктів внутрішнього та зов-нішнього середовища	Відтворення та розвиток зраз-ків трудової поведінки
Нормативно – ролеві	Дотримання приписів	Інтеграція працівника у виробниче середовище, координація дій суб'єктів праці
Адаптаційні	Безпосередні контакти та активно-перетворюючі відношення з середовищем	Оптимізація взаємодії робітника, соціуму та природно-матеріального середовища
Статусні	Досягнення особистості	Знаходження соціальної позиції і забезпечення особистої потреби робітника як результат трудової взаємодії

Цінісно – орієнтаційні компоненти являють собою рівень, на основі якого людина обирає тактику та стратегію трудової поведінки. Особистість, робітник – виборча система, діюча у відповідності з певним змістом. Основними функціями є відтворення і розвиток зразків поведінки, тому що вони – уявлення особистості про бажане, регулюючі процеси прийняття рішення.

Нормативно – ролеві компоненти забезпечують включення особистості до освоєння соціальних норм і ролей та виконують функцію інтеграції робітника у середовище, координацію дій людини у суспільстві. Особистість засвоює нормативну систему, існуючу у суспільстві та визначає очікувальний результат.

Адаптаційні компоненти забезпечують контакти і активно–перетво-рюючі взаємозв'язки із середовищем. Цей рівень трудового потенціалу є активним способом введення у середовище, його прийняття та перетворення.

Статусні компоненти – результативна система, яка виконує функцію досягнення особистості у соціальній системі, забезпечення особистих потреб робітника.

Система – це не проста сума компонентів, але й взаємозв'язок, який виникає між ними у процесі включення особистості у трудовий процес. При аналізі взаємин між п'ятьма компонентами трудового потенціалу важливо не упускати з виду відношень їх взаємопроникнення. Можливо, найбільш відомим прикладом взаємопроникнення може бути зміна психофізіологічної структури (здібностей, типу характеру, здоров'я). Вона характеризується не просто збігом кількісних і якісних характеристик трудового потенціалу з параметрами існуючих робочих місць, як у розрізі регіону та держави в цілому, вона також повин-на враховувати позитивні якісні зрушення, які відбуваються в системі продуктивних сил.

Це є дуже важливим, адже неврахування таких зрушень може породити нераціональний, витратний характер господарювання, що спостерігався на багатьох підприємствах. Однією з причин такого господарювання була недосконала система розподілу державних ресурсів. Централізований розподіл коштів на зміщення основних виробничих потужностей не завжди спрямовувався за зміну старої та придбання нової, сучасної техніки та технології, тобто планова система, що існувала, передбачала постійне нарощування обсягів виробництва переважно за рахунок все зростаючого поглинання як матеріальних, так і трудових ресурсів, надаючи питанням підвищення якості останніх другорядного значення.

Чим точніше економічний механізм узгоджує та ув'язує особисті, групові та суспільні інтереси, тим активніше він виконує роль стимулятора в забезпеченні народного господарства робочою силою, підвищує рівень збалансованості потреб суспільного виробництва з характеристиками трудового потенціалу, сприяє розвиткові якісних змін в структурі останнього. В цьому випадку трудовий потенціал та засоби праці використовуються більш ефективно, що підвищує продуктивність праці, і навпаки, якщо застосовувані адміністративні та економічні методи, важелі мають суттєві недоліки в системі управління відтворення трудового потенціалу, виникає розбіжність між потребами суспільного виробництва в робочий силі та кількісно - якісними характеристиками трудового потенціалу, відбувається зниження ефективності використання останнього.