1. Нерухомі та рухомі блоки

а) б) в)

а – нерухомі; б, в – рухомі

Рис. 1.7

Покажемо зв’язок між швидкістю каната і швидкістю підйому вантажу та визначимо зусилля в канаті для різних схем підйому вантажу (рис. 1.7).

Розглянемо схему підйому вантажу (рис. 1.7, а). Із схеми видно, що:

; ,

(1.53)

де – коефіцієнт корисної дії блока.

Для схеми підйому (рис. 1.7, б) відповідно буде ; .

Для схеми підйому (рис. 1.7, в)

; .

(1.54)

Коефіцієнт корисної дії блока, який враховує втрати на тертя у підшипниках та від жорсткості каната: на підшипниках ковзання ; на підшипниках кочення .

2. Стандартизація деталей кріпильних вузлів

Під кріпильним вузлом будемо розуміти місце роз’ємного з’єднання агрегату / двигуна, вентилятора і ін. / з основою / рамою, станиною /. Кріпильний вузол складається із з’єднувальних деталей / лапи двигуна – основа / та кріпильних деталей типу болт, пружна шайба , гайка.

Кріпильні вироби найчастіше виготовляють з вуглецевої конструкційної сталі Ст. 3, 10, 20, 30, 35, 45. Для відповідальних або спеціальних з’єднань кріпильні вироби виготовляють з легованої сталі 35Х, 45Г, 30ХГСА, 16ХСН, 40ХНМА, а також із сплавів кольорових металів ЛС 59-1, БрАМц 9-2, Д16 і пластмас.

З впровадженням ГОСТ 1759-70, заміненого ГОСТ 1759.4-87 і ГОСТ 1759.5-87, механічні властивості болтів, гвинтів, шпильок і гайок пов’язані з технологією їх виготовлення. Для болтів , гвинтів і шпильок із вуглецевих і легованих сталей встановлені 12 класів міцності : 3.6, 4.6, 4.8, 5.6, 5.8, 6.6, 6.8, 6.9, 8.8, 10.9, 12.9, 14.9 для діаметрів різьб 1,0...48 мм.

Перша цифра, помножена на 100, дає границю міцності в МПа ; друга цифра, помножена на10, визначає відношення границі текучості до границі міцності у відсотках, а добуток цих цифр, помножений на 10, дорівнює границі текучості.

Для гайок із вуглецевих і легованих сталей встановлено 7 класів міцності : 4, 5, 6, 8, 10, 12, 14. Множення числа на 100 дорівнює напруженню від випробувального навантаження.

Для болтів, гвинтів і шпильок із корозійностійкої, жароміцної і жаростійкої сталей встановлено 6 умовних позначень груп : 21, 22, 23, 24, 25, 26.

Гайки із корозійностійкої, жароміцної і жаростійкої сталей випускаються 4 позначень груп :21, 23, 25, 26. Гайки із кольорових сплавів бувають 6 груп : 31, 32, 33, 34, 35, 36.

3. Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова

Підвісні ведучі конвеєри служать для безперервного (періодичного) транспортування автомобілів на власному ходу або агрегатів на візках, що рухаються по підлозі цеху. Автомобіль 1 (рис. 2.19, а) приєднується до тягового ланцюга 2 буксирним захватом 3 за буксирний гак 4 і рухається на своїх колесах 5. Візок 1 (рис. 2.19, б) має вертикальну ведучу штангу 2, яка приєднується до захвату 3, закріпленого на каретці 4. Каретка з’єднана з тяговим ланцюгом 5, який рухається по напрямним (підвісному шляху) 6.

Швидкість руху конвеєрів 0,05...0,75 м/с.

Переваги ведучих підвісних конвеєрів: можливість транспортування вантажів, які мають значну масу (5 т і більше), оскільки сила тяжіння вантажу передається на підлогу, а не на підвісні напрямні; відсутність заглиблень в підлогу приміщення; вільний огляд всього механічного і електричного обладнання; простота зміни траси конвеєра; вільний ввід і вивід пустих і завантажених візків (автомобілів) по всій трасі із сфери дії конвеєра при безперервній його роботі і взаємодії з авто- і електровізками і самохідними вантажниками; порівняно висока швидкість транспортування (до 1 м/с), оскільки відсутня можливість розхитування вантажів; допускають плавні підйоми; спуски (з нахилом до 15%); можливість встановлення на міжповерхових перекриттях або над підвалом.

До недоліків підвісних конвеєрів відносяться: можливість перекидання візків (з значною масою) на похилих ділянках внаслідок верхнього прикладання тягової сили; затрати ручної праці на приєднання візка (зчеплення автомобіля).

4. Довгі барабани розраховують на сумарне напруження згину та кручення:

,

(1.55)

де – еквівалентний момент;

– осьовий момент опору стінки барабана, ;

– допустиме напруження згину: для чавунних барабанів , для сталевих барабанів .

Еквівалентний момент

,

де – момент згину;

– момент кручення;

Білет 11

1. За способом використання робіт розрізняють миття ручне, механізоване й комбіноване. Ручне миття проводять із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване – спеціальними установками. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину автомобіля обмивають ручним способом, а іншу – механізованим.

Конструктивно мийні установки поділяють на такі типи: струминні, щіткові, комбіновані.

Струминні установки найбільш часто використовують для миття вантажних автомобілів, а щіткові – для миття легкових автомобілів та автобусів. Комбіновані струминно-щіткові установки використовуються для миття всіх типів автомобілів.

Залежно від робочого тиску води, або спеціальної мийної рідини розрізняють миття при високому (2,5…8,0 МПа), середньому (0,4…2,5 МПа) і низькому (0,2…0,4 МПа) тиску.

Установки для миття автомобілів

Струминні установки

Струминні установки бувають водоструминні, пароструминні і комбіновані (пароводоструминні). В таких установках вода чи пор подається під тиском через форсунки. Принципова схема стаціонарної струминної установки показана на рис.4.1.

Струминна установка Рис.4.1.

Така установка складається в основному з двох порталів: 1 – змочувальний портал, 2 – ополіскуючий портал.

Продуктивність струминних установок 20…30 автомобілів на годину. Витрата води становить 800…1200 л на автомобіль. Тиск води від 0,8 до 2,0 МПа. Автомобіль рухається конвеєром.Пересувні струминні установки виконуються у вигляді візків, на яких змонтовані електродвигун та насос з шлангами і пістолетом для миття. Найбільш широке застосування отримали моделі М-1112 та М-125. Відомі також установки з підігрівом UPM-95 i UMZ-160 (Польща).До пороводоструминних установок відносяться наступні моделі: Mirkuz (Угорщина), К-160 (Чехія), 80-S фірми “Korchez” (Німеччина).

Установки для миття автомобілів знизу

Такі установки складаються із електродвигуна з редуктором та механізму для миття автомобіля знизу. Вода із колектора подається шлангами до форсунок. Весь механізм для миття хитається.

До таких установок належать установки моделей М-121 та М-136. Технічні характеристики установки для миття автомобілів знизу наведені в табл. 4.2.

Струминно-щіткова установка

Широке застосування на СТО отримали струминно-щіткові установки для миття автомобілів. Якість миття залежить від обертання щіток, питомого тиску щіток на поверхню, яка омивається, а також від товщини волокон щіток.

Принцип роботи таких установок заключається в тому, що на поверхню автомобіля, яка миється, одночасно діють волокна щіток, що обертаються і подається вода. Для притискання щіток до поверхонь автомобіля використовують пружини, противаги, або гідро- та пневмоциліндри.

Принцип роботи таких установок пояснюється рис.4.2,а.

Така установка складається з портала 1, горизонтальної щітки 2 та вертикальних щіток 3. Щітки приводяться в обертальний рух електродвигунами. Вертикальні щітки 3 миють передні, бокові і задні вертикальні поверхні автомобіля. Горизонтальна щітка 2, встановлена в рухомій маятниковій рамі 4, служить для миття капота, вітрового скла і верху кузова автомобіля. При митті автомобілі рухаються конвеєром. До таких установок належать установки моделей М-100 та М-130. На рис.4.2,б показана автоматична щіткова мийка для легкових і вантажних автомобілів, мікроавтобусів фірми KARCHER. Продуктивність такої мийки складає 8…20 одиниць за годину.

Струминно-щіткова установка Рис.4.2

Деякі установки, наприклад, моделей GM-100 та GM-200, випускаються портального типу: автомобіль стоїть, а установка рухається по напрямним. Такі установки, як правило, працюють в комплекті з установками для сушки автомобілів моделей GS-100, або GS-200. Установки GM-100 і GM-200 складаються із двох вертикальних і однієї горизонтальної щітки. Щітки для миття складаються із змінних щіткових елементів. Волокна щіток м’які та довгі, на кінцях розпущені. Це виключає пошкодження покриття кузова автомобіля. При підході горизонтальної щітки до передньої чи задньої частини автомобіля, установа зупиняється і горизонтальна щітка починає робити зворотньо-поступальні рухи в вертикальному напрямі. Число цих рухів задається програмою і залежить від ступеня загрязнення автомобіля. Установка рухається по рельсовій колії і виконує два робочих цикла: миття (вперед і назад) і сушки (вперед і назад).

Технічні характеристики деяких струминно-щіткових установок наведені в табл.4.3.

Для сушіння автомобілів використовується підігріте до 40…50˚С повітря, яке подається вентиляторами, змонтованими на порталах при тиску 0,2…0,4 МПа.

Лінії для миття і сушіння автомобілів

Лінії для миття і сушіння автомобілів можуть працювати в одиночному або безперервному режимах.

При одиночному режимі миття автомобілі поступають з інтервалами. Безперервний режим роботи передбачає миття автомобілів, які рухаються по лінії безперервно з невеликими інтервалами до 1,75 м. Такі лінії складаються із комплексу обладнання для миття і сушіння легкових автомобілів, які об’єднані в єдину автоматизовану систему. Так, наприклад, в склад лінії М-133 входять: установка для зовнішнього миття автомобілів М-130, установка для сушіння автомобілів М-132, конвеєр П-540 та кабіна з пультом управління (рис.4.3.).