4. Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт

При закручуванні гайки з крутним моментом в кулачках півмуфт 1 і 2 (рис. 3.8) виникають:

• колова сила :

;

(3.84)

-осьова сила :

,

(3.85)

де – кут нахилу бокових поверхонь кулачків.

Визначимо силу інерції , яка виникає при вході півмуфти в зачеплення (переміщенні на величину, яка дорівнює висоті кулачка ведучої півмуфти) під дією сили реакції , яка виникає від осьової сили , припустивши, що прискорення півмуфти рівномірне

.

(3.86)

Середнє прискорення півмуфти

,

(3.87)

де – час, за який відбувається вхід півмуфти в зачеплення і який дорівнює часу повороту півмуфти на кут (рис. 3.8):

,

(3.88)

де – кутова швидкість ведучої півмуфти.

Визначимо кут повороту півмуфти (рис. 3.8, в) (кут входу кулачків в зачеплення):

,

(3.89)

де .

Кут повороту півмуфти (кут входу кулачків в зачеплення):

,

(3.90)

де і – кути профілю відповідно кулачка і западини в площині круга, що ділить висоту кулачка і западини навпіл.

Кут повороту півмуфти (кут ковзання торців ведучої півмуфти по торцях веденої – нейтральний хід):

.

(3.91)

Білет 17

1. Обладнання для заправки гальмівною рідиною

Таке обладнання призначене для забезпечення заливання і прокачки гальмівної системи автомобіля. До цього обладнання відноситься переносний бак 326 (рис.4.10, а) та пересувна установка для заправки і прокачки гальмівної системи С-905 (рис.4.10, б). Установка С-905 виконана у вигляді візка, на який змонтований ресивер, бак для збирання старої гальмівної рідини, переносний прилад для випробування гідропривода гальмівної системи під високим тиском і перевірки роботи зворотнього клапана головного гальмівного циліндра.

Установки для заправки гальмівною рідиною а – бак 326; б – пересувна установка С-905. Рис.4.10.

2. Стійкість кранів

Для безпечної експлуатації всі пересувні крани повинні мати достатню стійкість проти перекидання. Особливо високі вимоги ставляться до стійкості стрілових пересувних кранів, де вона забезпечується лише силою тяжіння власної маси, проекція якої на площину опори завжди повинна розміщуватися всередині опорного контуру (рис. 1.24).

Стрілові крани Рис. 1.24

Перекидними силами є: сила тяжіння вантажу, інерційні сили та вітрові навантаження.

Розрахунок кранів на стійкість слід робити як для робочого положення крана з вантажем (вантажна стійкість), так і для неробочого стану крана без вантажу (власна стійкість) при найбільш несприятливих комбінаціях навантажень. Стійкість крана характеризується коефіцієнтом стійкості.

Коефіцієнтом вантажної стійкості крана називають відношення моменту сил відносно ребра перекидання, який створюється силою тяжіння частин крана з урахуванням усіх додаткових сил (вітрових, інерційних) та сил від найбільшого допустимого при роботі уклону до моменту сил, який створюється робочим вантажем відносно того самого ребра перекидання.

Коефіцієнт власної стійкості крана визначають як відношення моменту від сили тяжіння всіх частин крана з урахуванням уклону шляху в бік перекидання відносно ребра перекидання до моменту від вітрового навантаження неробочого стану крана відносно того самого ребра перекидання.

Коефіцієнт вантажної стійкості

де – момент стримувальних сил відносно ребра перекидання ;

– сумарний момент сил інерції крана і вантажу в момент пуску (гальмування);

– момент від вітрових сил;

– момент від сили вантажу номінального відносно ребра .

Коефіцієнт власної стійкості крана

де F_в – сила вітру при неробочому стані крана;

– плече дії сили;

– кут нахилу крана;

– відстань від центра мас крана до площини, яка проходить через точку опорного контуру;

– відстань від осі обертання крана до ребра перекидання;

– відстань від площини, яка проходить через вісь повороту крана паралельно ребру перекидання до центра мас крана.