- •2.Розрахунок гвинтових пружин
- •3. Штовхаючі конвеєри
- •1. Основні параметри підйомних машин
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1. Класифікація технологічного обладнання
- •2 . Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •3. Ведучі наземні конвеєри
- •1. Оглядові канави
- •2. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •Необхідне зусилля пружини
- •1. Підйомники та їх класифікація
- •2. Розрахунок колодкових гальм
- •3. Натяжні пристрої підвісних конвеєрів
- •1. Електромеханічні підйомники
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •3. Привод підвісних конвеєрів
- •1. Електрогідравлічні підйомники
- •2. Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •2. Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •1. Блоки
- •2.3.1.3 Каретки
- •1. Нерухомі та рухомі блоки
- •3. Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2. Поліспасти
- •3. Розрахунки несучих конвеєрів
- •1. Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •3. Станини конвеєрів
- •1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •2. Канатні барабани
- •3. Приводи конвеєрів
- •1. Маслороздавальне обладнання
- •2. Конструкція та розрахунок гака
- •1. Загальна будова конвеєрів
- •2. Раціональне конструювання гайок
- •2. Болти з пружною головкою
- •3. Кінематичні схеми
- •4. Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •1. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •2. Стійкість кранів
- •3. Ходові опорні органи
- •1. Повітряроздавальне обладнання
- •2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •3. Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •3. Зірочки
- •1. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •2. Організація то і ремонту обладнання
- •1. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •2. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •1. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •2. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •3. Мостові крани
- •1. Передачі механізмів підйому
- •3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •2. Тягові елементи конвеєрів
- •3. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •1. Автомобільні крани
- •3. Матеріали та виготовлення пружин
- •3. Торсіони та гумові амортизатори
- •Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •3. Матеріали та виготовлення пружин
- •3. Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
3. Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
Після миття одного автомобіля в воду в середньому попадає 3…5 г масла і бензину та 10…15 кг бруду.
Щоб не забруднювати каналізаційні системи та річки і попередити попадання нафтопродуктів у відкриті водоймища, відділення миття обладнують відстійниками і маслобензоуловлювачами. Принцип дії відстійника і маслобензоуловлювача грунтується на різниці в густині води, бруду, масла і бензину (бруд осідає, а масло і бензин спливає).
Принципіальна схема очищення води показана на рис.4.4: а – відстійник, б – маслобензоуловлювач.
Після миття автомобіля відпрацьована (грязна) вода поступає по трубі 1 в ємність 2. Завислі (замулені) тверді частинки, попадаючи у відстійник, втрачають свою швидкість і осідають на дно. Чиста вода через водозлив 3 стікає по трубі 4 в маслобензоуловлювач під ковпак 5, заповнюючи уловлювач до рівня верхньої кромки водозливу 9, переливаючись через яку
Схема очищення води
Рис.4.4. |
вода тече по трубі 8 в каналізаційну сітку. Масло і бензин внаслідок малої густини (в середньому 0,85) накопичується у верхній частині ковпака, розміщуючись на рівні, який вище рівня води в уловлювачі. Накопичена в горловині ковпака суміш масла і бензину стікає по трубі 6 в ємкість 7, яку періодично опорожняють.
По мірі накопичення у відстійнику осадків, його періодично чистять насосами діафрагмового типу, скребковими транспортерами, грейферами і ін.
Можуть використовуватися засоби хімічної очистки води.
Великі витрати води при механізованому митті автомобілів не завжди можна забезпечити. Це обумовлює необхідність повторного використання води.
4. Діаметр гальмівного шківа в мм визначається в залежності від гальмівного моменту
, |
(1.197) |
де – допустимий питомий тиск між фрикційною накладкою і гальмівним шківом, ;
– коефіцієнт тертя між фрикційною накладкою та гальмівним шківом, .
Розрахунковий діаметр заокруглюють до стандартного значення.
