Нагнітачі мастила

4. Діаметр робочого блока по середній лінії навитого каната визначають з умов довговічності каната залежно від його діаметра згідно норм Держнаглядохоронпраці

,

(1.124)

де h₂ – коефіцієнт вибору діаметра блока, приймається згідно норм Держнаглядохоронпраці і залежить від групи класифікації механізму (режиму роботи).

Робочий діаметр блока по дну жолоба

.

(1.125)

Щоб запобігти защемленню канатів у жолобі блоків і для збільшення довговічності каната радіус жолоба блока вибирають більшим, ніж радіус каната

.

(1.126)

Висоту жолоба блока приймають

.

(1.127)

Ширину жолоба на внутрішній поверхні обода блока та повну ширину обода блока відповідно приймають

; .

(1.128)

Зовнішній діаметр блока

.

(1.129)

Діаметр зрівняльного блока по середній лінії каната

,

(1.130)

де – коефіцієнт вибору діаметра зрівняльного блока, приймається згідно норм Держнаглядохоронпраці.

Білет 24

1. Кінематичні схеми механізмів пересування, які встановлюються на крані або візку залежно від типу та розміщення привода можна поділити на такі: з індивідуальним приводом (рис. 1.21, а); з центральним приводом та тихохідним трансмісійним валом (рис. 1.21, б); з центрально розміщеним двигуном та швидкохідними трансмісійними валами і кінцевими редукторами (рис. 1.21, в).

Кінематичні схеми механізмів пересування Рис. 1.21

Сучасні конструкції кранів обладнані, в основному, механізмами з індивідуальними (роздільними) приводами. Це відповідає сучасним принципам конструювання машин з максимальним наближенням привода до виконавчого органу машини.

Механізм (рис. 1.21, а) складається з електродвигуна 1, гальма 2, редуктора 3, з’єднаного зубчастими муфтами 4 з приводним колесом 5. Основні переваги індивідуального привода: простота конструкції, порівняно малі металомісткість та габаритні розміри, відсутність трансмісійних довгих валів, муфт і підшипників, більш плавний рух крана. Для нормальної роботи механізмів повинна забезпечуватись синхронізація роботи окремих двигунів, щоб запобігти перекошуванню моста крана.

В період сталого руху в механізмах діють лише статичні навантаження від сил тертя. Основними навантаженнями, які визначають потужність двигуна і міцність механізму, є динамічні навантаження, що виникають у періоди пуску і гальмування привода.

Визначимо потрібну потужність електродвигуна

,

(1.131)

де – рушійна сила, що переборює загальний опір пересуванню крана;

– сила інерції, що виникає в період пуску привода;

– середня кратність пускового моменту двигуна, .

Рушійна сила, необхідна для пересування крана (відомо із курсу ТММ), буде:

,

(1.132)

де і – діаметри відповідно цапф і ходового колеса;

– коефіцієнт, що залежить від типу крана, привода механізму, конструкції колеса, підшипників, ;

– сила на подолання уклону шляху,

,

(1.133)

де – уклон підкранової колії; для мостових кранів , для електроталі .

Сила інерції від маси вантажу і крана

,

(1.134)

де – середнє прискорення крана при пуску, ;

– коефіцієнт, що враховує обертові маси привода.

Із каталогу вибирають потрібний двигун.

Знайдемо передаточне число редуктора

.

(1.135)

Кутова швидкість колеса

.

(1.136)

Із каталогу вибирають тип редуктора і його параметри та виконують необхідні перевірочні розрахунки.

При встановленні роздільних приводів потужність одного двигуна

.

(1.137)