3. Станини конвеєрів

Станини (основи), на яких монтують всі вузли, деталі та механізми конвеєрів, являють собою металеві конструкції, що виготовляють із сталі кутникового профілю або із швелера. Кінцеві частини станини виготовляють у вигляді окремих рам для приводного і натяжного пристроїв, а середню частину, на яку спирається ходова частина конвеєрів, – у вигляді окремих секцій, що складаються із стійок і опорних напрямних (рис. 2.18, а).

В залежності від навантаження стійки встановлюють на відстані 1000...1500 мм одна від другої і закріплюють до підлоги.

Напрямні, по яким рухаються ходові ролики, виготовляють із кутникової сталі; їх прокладають вздовж всієї траси тягового органа, за виключенням ділянок, де ланцюг огинає зірочку. В місцях, де ходові ролики набігають і збігають з напрямних, останні трохи відгинають.

На криволінійних частинах траси конвеєрів поряд з опорними напрямними 1 встановлюють також напрямні контршини 2 (рис. 2.18, б).

Станини конвеєрів а – прямолінійна частина; б – криволінійна частина Рис. 2.18

Окремі секції конвеєра виготовляють довжиною 4...6 м, а затим з’єднують одну з другою болтами. Привод і натяжний пристрій виконують самостійними зварними металоконструкціями.

Основні вимоги до станини: висока міцність і жорсткість при мінімальній металомісткості, зручність, безпека монтажу і обслуговування конвеєра.

4. Напруження розтягу в різьбі хвостовика (переріз І–І)

,

(1.63)

де – внутрішній діаметр різьби, мм;

.

Білет 13

1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання

Своєчасне і якісне виконання робіт, пов’язаних із мащенням, різко скорочує спрацювання тертьових деталей та вузлів і значно збільшує їхній ресурс. Важлива умова високоякісного мащення автомобілів – застосування сучасного надійного мастильного обладнання та утримання його в чистоті. Основним видом мастильних робіт є заміна відпрацьованого масла і поповнення його кількості до встановленої норми.

Мастильно-заправне обладнання призначене для забезпечення робіт по заправці маслом двигунів, коробок передач, мостів і рульових механізмів; для збирання відпрацьованих масел; мащення через прес-маслянки окремих деталей і вузлів пластичними мастилами; заправки систем охолодження і гальмівних систем робочими рідинами; перевірці тиску повітря в шинах і накачці шин.

Все обладнання ділиться на дві групи: стаціонарне і пересувне. Привід механізмів обладнання може бути електричним, пневматичним і ручним.

Повна класифікація мастильно-заправного обладнання наведена на рис.4.5.

Класифікація мастильно-заправного обладнання Рис.4.5.

В невеликих і середніх АТП організовується один (а в великих – декілька) універсальний пост змащувально-заправних і очисних робіт, який включається в лінію ТО-1. Універсальний пост комплектується наступним обладнанням:

1. Місткостями для зберігання моторного масла, свіжого та регенерованого, трансмісійних масел, відпрацьованого моторного та трансмісійного масел, промивочного масла.

2. Насосною станцією або насосом, який встановлюється на горловину бочки.

3. Маслопроводами.

4. Маслороздавальними колонками.

5. Нагнітачами пластичних мастил.

6. Пристроями для заправки гальмівною та охолоджуючою рідинами.

7. Повітряроздавальними колонками.

Універсальний пост може бути обладнаний також комбінованими установками для проведення мастильно-заправних робіт, які включають в себе все вищеперераховане обладнання.