Тема 9. Аналіз ділової активності підприємства

9.1. Поняття ділової активності підприємства.

9.2. Показники ділової активності підприємства

Оцінка ділової активності спрямована на аналіз резуль­татів й ефективність поточної основної виробничої діяльності.

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути от­римана в результаті порівняння діяльності даного підпри­ємства й родинних за сферою додатка капіталу підприємств. Такими якісними (тобто неформалізованими) критеріями є:

□ широта ринків збуту продукції;

□ наявність продукції, що йде на експорт;

□ репутація підприємства, що виражається, зокрема, у по­пулярності клієнтів, що користуються послугами під­приємства, й ін.

Кількісна оцінка робиться по двох напрямках:

□ ступінь виконання плану (установленого вищестоящою організацією або самостійно) за основними показника­ми, забезпечення заданих темпів їхнього зростання;

□ рівень ефективності використання ресурсів підприєм­ства.

Для реалізації першого напрямку аналізу доцільно також ураховувати порівняльну динаміку основних показників. Зок­рема, оптимально наступне їхнє співвідношення;

Т_пб > Т_р > Т_ак > 100% , (9.1)

де Т_пб > Т_р > Т_ак — відповідно темп зміни прибутку, реалізації, авансованого капіталу (Бд).

Ця залежність означає, що:

□ економічний потенціал підприємства зростає;

□ y порівнянні зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ре­сурси підприємства використовуються більш ефективно;

□ прибуток зростає випереджуючими темпами, що свід­чить, як правило, про відносне зниження витрат вироб­ництва й обіг.

Однак можливі й відхилення від цієї ідеальної залежності, причому не завжди їх варто розглядати як негативні, такими причинами є: освоєння нових перспектив напрямку додатка капіталу, реконструкція й модернізація діючих виробництв і т.п. Ця діяльність завжди пов'язана зі значними вкладеннями фінансових ресурсів, які по більшій частині не дають швидкої вигоди, але в перспективі можуть повністю окупитися.

Для реалізації другого напрямку можуть бути розраховані різні показники, що характеризують ефективність викорис­тання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Основні з них — вироблення, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансова­ного капіталу.

При аналізі оборотності оборотних коштів особлива ува­га повинна приділятися виробничим запасам і дебіторській за­боргованості. Чим менше омертвляються фінансові ресурси в цих активах, тим більш ефективно вони використовуються, швидше обертаються, приносять підприємству все нові й нові прибутки.

Оборотність оцінюють, співставляючи показники се­редніх залишків оборотних активів й їхніх оборотів за аналізо­ваний період. Оборотами при оцінці й аналізі оборотності є:

□ для виробничих запасів — витрати на виробництво реалізованої продукції;

□ для дебіторської заборгованості — реалізація продукції за безготівковим розрахунком (оскільки цей показник не відображається у звітності й може бути виявлений за даними бухгалтерського обліку, на практиці його нерідко замінюють показником виторгу від реалізації).

Дамо економічну інтерпретацію показників оборотності:

□ оборотність в оборотах указує середнє число оборотів коштів, вкладених в активи даного виду, в аналізований період;

□ оборотність у днях указує тривалість (у днях) одного обороту коштів, вкладених в активи даного виду.

Узагальненою характеристикою тривалості омертвляння фінансових ресурсів у поточних активах є показник тривалості операційного циклу, тобто того, скільки днів у середньому прохо­дить із моменту вкладення коштів у поточну виробничу діяль­ність до моменту повернення їх у вигляді виторгу на розрахун­ковий рахунок. Цей показник значною мірою залежить від характеру виробничої діяльності; його зниження — одне з ос­новних внутрішньогосподарських завдань підприємства.

Показники ефективності використання окремих видів ресурсів узагальнюються в показниках обороту власного капіталу й оборотності основного капіталу, що характеризу­ють відповідно віддачу вкладених у підприємство: а) коштів власника; б) всіх коштів, включаючи притягнуті. Розбіжність між цими коефіцієнтами обумовлена ступенем залучення по­зикових коштів для фінансування виробничої діяльності.

До узагальнюючих показників оцінки ефективності вико­ристання ресурсів підприємства й динамічності його розвитку належать показник ресурсовіддачі й коефіцієнт стабільності економічного зростання.

Ресурсовіддача (коефіцієнт оборотності авансованого капіталу),, характеризує обсяг реалізованої продукції, що до­водиться на одиницю коштів, вкладених у діяльність підпри­ємства. Зростання показника в динаміці розглядається як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт стабільності економічного зростання по­казує, якими в середньому темпами може розвиватися під­приємство надалі, не змінюючи вже сформоване співвідно­шення між різними джерелами фінансування, фондовіддачею, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою й т.ін.