- •1.2.1 Тромбоемболія легеневої артерії (тела) і гостре легеневе серце
- •1.2.2 Хронічне легеневе серце (хлс)
- •1.3 Діагностика і лікування бронхіальної астми
- •1.5 Діагностика і фармакотерапія плевральних випотів
- •1.6 Пневмоконіози, діагностика, терапія і експертиза працездатності
- •27 Нехарактерною ознакою інфаркту міокарда з локалізацією в правому шлуночку є:
- •30 До найбільш специфічних біохімічних серцевих маркерів пошкодження міокарда відносять:
- •35 Цілодобове моніторування екг дає можливість встановити наявність:
- •59 Співідношення інгібування Ха і іІа факторів згортання крові для низькомолекулярних гепаринів становить:
- •60 Ускладненнями застосування нефракціонованого гепарину у хворих на гострі коронарні синдроми є такі, за винятком:
- •61 Антитромботичний ефект низькомолекулярних гепаринів обумовлений взаємодією їх з такими фізіологічним антикоагулянтом (зазначте правильну відповідь):
- •62 Зазначте препарат, який не відносять до блокаторів (антагоністів) глікопротеїнових рецепторів gp іІb/iiIа:
- •58 Низькомолекулярні гепарини володіють здатністю пригнічувати активність таких факторів згортання крові:
- •66 Для попередження толерантності до нітратів виберіть один з препаратів:
- •68 Толерантності не викликає такий антиангінальний засіб, що використовується при гострих коронарних синдромах:
- •69 Толерантності не викликає такий антиангінальний засіб, що використовується при гострих коронарних синдромах:
- •71 Поряд з антитромботичними засобами, бета-адреноблокатора-ми, нітратами, кардіоміоцитопротекторами хворим на гострі коронарні синдроми доцільно призначати:
- •78 Stunning syndrome означає, що у хворого після успішно проведеної тромболітичної терапії розвивається:
- •89 Найбільш вагомим екг-показанням для тромболітичної терапії є:
- •91 Який з нижченаведених засобів не слід застосовувати при кардіогенному шоці з синдромом малого серцевого викиду?
- •92 При стандартній терапії хворих на нестабільну стенокардію інфаркт міокарда розвивається у:
- •93 Спонтанний тромболіз, за даними коронарографії, спостерігається у хворих на інфаркт міокарда, які госпіталізовані у стаціонар:
- •2.2 Фармакотерапія артеріальної гіпертензії
- •50 Хворим з цукровим діабетом небажано призначати:
- •2.3 Фармакотерапія ішемічної хвороби серця і атеросклерозу
- •1 Обмежена здатність до самообслуговування в межах квартири характерна для хворих на стенокардію напруження:
- •6 Антиангінальний ефект триметазидину (предукталу) пов’язаний:
- •11 При стенокардії напруження мінімальна ефективна разова доза амлодипіну (норваску) становить:
- •19 Хворим, що перенесли поширений великовогнищевий інфаркт міокарда і мають протипоказання до бета-блокаторів, слід призначити:
- •26 Хворим на нестабільну стенокардію обов’язково слід призначати:
- •41 Жовчнокам’яна хвороба є протипоказанням до призначення:
- •43 Токсичний вплив на м’язову тканину найбільш вірогідний при поєднанні:
- •2.4 Фармакотерапія порушень серцевого ритму і провідності
- •1 Бета-блокатори відносять до антиаритмічних засобів (ааз):
- •21 Інтервал qt збільшується при терапії ааз:
- •22 Інтервал qt збільшується при терапії ааз:
- •37 З метою купірування пароксизму фібриляції передсердь у хворих з синдромом wpw показане введення:
- •39 При пароксизмі реципрокної ав-тахікардії у хворих з “латентним” синдромом wpw введення верапамілу:
- •51 Який клас ааз пригнічує внутрішньошлуночкову провідність і може трансформувати блокаду ніжок пучка Гісса в дистальну аV-блокаду?
- •52 Який підклас і класу ааз посилює внутрішньошлуночкову і аV-блокаду?
- •2.5 Фармакотерапія хронічної серцевої недостатності (хсн)
- •16 Препаратом вибору при лікуванні порушень ритму у хворих з глікозидною інтоксикацією є:
- •36 Властивість збільшувати виживання хворих хсн мають:
- •58 Назвати один з найбільш безпечних і дієвих серцевих глікозидів при лікуванні хворих хсн:
- •59 Назвати одне відносне протипоказання для застосування серце-вих глікозидів:
- •2.6 Фармакотерапія некоронарогенних захворювань серця
- •2.6.1 Профілактика ендокардиту, сепсису. Лікування ендокардиту
- •2.7 Діагностика та лікування ревматизму і набутих серцевих вад
- •1 Які клінічні синдроми при гострій ревматичній лихоманці серед дорослих останнім часом відносять до додаткових?
- •2 Який клінічний синдром частіше від інших проходить при гострій ревматичній лихоманці ізольовано?
- •3.1 Клінічна ревматологія
- •4.1 Діагностика і лікування хворих з патологією нирок
- •5.1 Клінічна гастроентерологія. Діагностика і лікування
- •5.1.1 Виразкова хвороба і хронічні гастрити
- •5.1.2. Хронічний безкам’яний холецистит (хбх).
- •5.1.3 Хронічні гепатити, цирози, жовтяниці
- •5.1.4 Хронічний панкреатит і хвороби кишечника
- •6.1 Діагностика та лікування найбільш поширених ендокринологічних захворювань
- •6.1.1 Цукровий діабет
- •1 Цукровий діабет діагностується, якщо визначений натще двічі цукор у капілярній або у венозній крові відповідно має такі рівні:
- •55 Середня добова доза інсуліну при вперше виявленому цукро-вому діабеті після компенсації метаболічних порушень базується на розрахунку, один з яких є правильним:
- •6.1.2 Дифузний токсичний зоб і тиреотоксикоз
- •6.1.3 Гіпотиреоз
- •6.1.4 Аутоімунний тиреоїдит
- •7.1 Інтенсивна терапія і реанімація в клініці внутрішніх хвороб
- •7.1.1 Кардіологія
- •7.1.2 Пульмонологія
- •7.1.3 Гастроентерологія і нефрологія
- •7.1.4 Ендокринологія
- •7.1.5 Інші коматозні і синкопальні стани
- •Додаток а (пульмонологія) (обов’язковий)
- •Додаток б (кардіологія) (обов’язковий)
- •Додаток в (ревматологія) (обов’язковий)
- •Додаток г (нефрологія) (обов’язковий)
- •Додаток д (гастроентерологія) (обов’язковий)
- •Додаток е (ендокринологія) (обов’язковий)
- •Додаток ж (інтенсивна терапія і реанімація) (обов’язковий)
- •Список використаної літератури
- •Список використаної літератури..............................................…………….229
3.1 Клінічна ревматологія
1 До дифузних хвороб сполучної тканини відносять нижчепере- лічені, крім:
А. Системного червоного вовчака. Г. Вузликового періартеріїту.
Б. Системної склеродермії. Д. Синдрому Шегрена.
В. Дерматополіміозиту.
2 До дифузних хвороб сполучної тканин відносять нижчепере- лічені, крім:
А. Ревматичної поліміалгії.
Б. Рецидивного поліхондриту.
В. Ревматоїдного артриту.
Г. Змішаного захворювання сполучної тканини.
Д. Системного червоного вовчака.
3 До дифузних хвороб сполучної тканини відносять нижчепере- лічені, крім:
А. Дифузного еозінофільного асциту.
Б. Синдрому Шегрена.
В. Анкілозивного спондилоартриту.
Г. Дерматополіміозиту
Д. Системної склеродермії.
4 До системних васкулітів відносять нижчеперелічені хвороби, крім:
А. Неспецифічного аортоартеріїту. Г. Періодичної хвороби.
Б. Геморагічного васкуліту. Д. Синдрому Бехчета.
В. Синдрому Гудпасчера.
5 Основним представником системних васкулітів є:
А. Облітеруючий тромбангіт.
Б. Вузликовий періартеріїт.
В. Гігантоклітинний темпоральний артеріїт.
Г. Змішана кріоглобулінемія.
Д. Гранулематоз Вегенера.
6 До класу артритів, що поєднуються з спондилоартритом, відносять всі, крім:
А. Хвороби (синдром) Рейтера.
Б. Артриту при неспецифічному виразковому коліті.
В. Псоріатичного артриту.
Г. Артропатії при гемохроматозі.
Д. Артриту при хворобі Крона.
7 До класу інфекційних артритів не відносять:
А. Реактивний артрит.
Б. Лаймову хворобу (рецидивний артрит з мігруючою еритемою).
В. Хворобу Уіпла (інтерстинальну ліподистрофію).
Г. Паліндромний ревматизм.
Д. Дизентерійний артрит.
8 До класу метаболічних артритів не відносять:
А. Подагру.
Б. Остеоартроз.
В. Пірофосфатну артропатію.
Г. Гідроксіпатитну артропатію.
Д. Алкаптонурію і охронотичну артропатію.
9 Найбільш частими проявами неревматичних артритів є всі перелічені, крім:
А. Алергічних хвороб. Г. Ендокринних хвороб.
Б. Саркоїдозу. Д. Інтермітуючого гідрартрозу.
В. Хвороб системи крові.
10 До різновидів перебігу ревматоїдного артриту не відносять:
А. Ювенільний хронічний артрит і синдром Каплана.
Б. Хворобу Стіла у дорослих.
В. Синдром Фелті.
Г. Синдром Кавасакі.
Д. Синдром Шегрена.
11 Найбільш частою формою ураження нирок при ревматоїдному артриті є:
А. Гломерулонефрит мембранозний.
Б. Гломерулонефрит мембранозно-проліферативний.
В. Гломерулонефрит хронічний, інтерстиціальний.
Г. Амілоїдоз.
Д. Нефроангіосклероз.
12 Найбільш частим ураженням шлунково-кишкового тракту при ревматоїдному артриті є:
А. Амілоїдоз. В. Помірний ентерит.
Б. Помірний гастрит. Г. Помірний коліт.
13 У хворого системним червоним вовчаком з високим ступенем активності стартовою була добова доза преднізолону 75 мг. На якому тижні лікування можна вийти на добову дозу 50 мг у цього хворого?
А. На 1-му. Г. На 4-му.
Б. На 2-му. Д. На 5-му.
В. На 3-му.
14 У хворого системним червоним вовчаком з середнім ступенем активності призначено преднізолон у добовій дозі 40 мг. На якому тижні лікування можна перевести хворого на режим 30 мг?
А. На 1-2-му. Г. На 7-8-му.
Б. На 3-4-му. Д. На 9-10-му.
В. На 5-6-му.
15 У хворого системним червоним вовчаком з I ступенем активності було призначено преднізолон у стартовій дозі 30 мг на добу. На якому тижні лікування можна вийти на режим 10 мг на добу?
А. На 7-8-му. Г. На 30-35-му.
Б. На 16-20-му . Д. На 36-40-му.
В. На 21-25-му.
16 Для лікування затяжних форм ревматизму препаратами вибору є:
А. Антибіотики пеніцилінового ряду короткої дії.
Б. Нестероїдні протизапальні засоби.
В. Амінохінолінові похідні.
Г. Біцилін-5.
Д. Необхідні засоби не названі.
17 Який з наведених діагностичних критеріїв системного червоного вовчака не є типовим?
А. Еритема-“метелик”. Г. Ураження нирок.
Б. Фото сенсибілізація. Д. Серозити.
В. Синдром Рейно.
18 Для системного червоного вовчака характерними є такі кризи, крім:
А. Аутоімунної. В. Кардіальної.
Б. Церебральної. Г. Гематологічної.
19 Легеневий фіброз є характерним системним проявом для:
А. Системного червоного вовчака. Г. Вузликового периартеріїту.
Б. Системної склеродермії. Д. Ревматоїдного артриту.
В. Дерматополіміозиту.
20 CREST- синдром є характерним для:
А. Системного червоного вовчака. Г. Системної склеродермії.
Б. Вузликового периартеріїту. Д. Ревматоїдного артриту.
В. Дерматополіміозиту.
21 Найбільш високою стартовою дозою для призначення преднізолону при системній склеродермії є:
А. Фіброзуючий альвеоліїт.
Б. Ураження м’язів за типом поліміозиту.
В. Підгострий перебіг хвороби.
Г. Гострий перебіг хвороби.
Д. CREST-синдром.
22 Максимальною добовою дозою Д-пеницілламіну (купренілу) для лікування хворого склеродермією є:
А. 1200 мг. Г. 2000 мг.
Б. 1500 мг. Д. 2500 мг.
В. 1800 мг.
23 Яку максимальну добову дозу каптоприлу можна призначити при системній склеродермії з явищами ниркових ускладнень, гіпертензивним синдромом?
А. 50-100 мг. Г. 200-300 мг.
Б. 100-150 мг. Д. 300-450 мг.
В. 150-200 мг.
24 Для дерматоміозиту характерними є такі синдроми, крім:
А. Геліотропної висипки.
Б. Слабості в проксимальних групах м’язів рук, ніг і тулуба
В. Сітчатого ліведо.
Г. Спонтанних м’язових болей.
Д. Ознак системного запалення.
25 Які з показань є для призначення амінохінолінових похідних при дерматоміозиті?
А. Ураження м’язів.
Б. Підвищення рівня сироваткової креатинкінази або альдолази.
В. Ураження шкіри.
Г. Артрити.
Д. Зміни на електроміограммі.
26 Які групи вітамінів першочергово показані при лікуванні хворого дерматополіміозитом?
А. А. Г. Є.
Б. В. Д. Д.
В. С.
27 Діагностичними критеріями синдрому Шегрена є всі перелі-чені, крім:
А. Суб’єктивного відчуття сухості очей і ротової порожнини останні три місяці.
Б. Наявності позитивного тесту з бенгальським розовим стосовно ураження очей.
В. При біопсії слинної залози накопичення більше 50 лімфоцитів.
Г. Мононевропатії.
Д. Наявності в сироватці крові анти-Ro/SS-A і/або анти-La/SS-B антитіл.
28 Наявність HBS-антигену, або антитіл до вірусу гепатиту В є одним із діагностичних критеріїв:
А. Системного червоного вовчака. Г. Хвороби Стіла.
Б. Дерматоміозиту. Д. Синдрому Фелті.
В. Вузликового периартеріїту.
29 Для хвороби Бехчета характерними є всі перелічені критерії, крім:
А. Рецидивних виразкових уражень слизових порожнини рота.
Б. Рецидивних виразкових уражень зовнішніх статевих органів.
В. Уражень очей.
Г. Артралгій, артритів.
Д. Уражень шкіри.
30 До хворобомодифікуючих (базисних) засобів лікування ревма-тоїдного артриту відносять всі, крім:
А. Амінохінолінових похідних. Г. Глюкокортикостероїдів.
Б. Сульфасалазину. Д. Д-пеніциламіну.
В. Солей золота.
31 Неправильною аргументацією призначення антибіотиків тет-рациклінового ряду при ревматоїдному артриті є:
А. Антимікробна дія.
Б. Властивість інгібувати колагеназу.
В. Властивість інгібувати металопротеїназу
Г. Вплив на хемотаксис.
Д. Вплив на фагоцитоз.
32 Великими діагностичними критеріями хвороби Стілла у дорослих є нижченаведені, крім:
А. Лихоманки 390С або вище тривалістю 1 тиждень і більше.
Б. Артралгії більше 2 тижнів.
В. Лімфаденопатії і / або спленомегалії.
Г. Макулярної або макулопапулярної висипки.
Д. Лейкоцитозу більше 10 тис. в 1 мм3.
33 Основними діагностичними критеріями анкілозивного спонди-лоартриту є всі нижченазвані, крім:
А. Болі в сакральному відділі 3 місяці, в спокої постійної.
Б. Болі і скутості в грудній клітці.
В. Обмеження рухливості поперекового відділу хребта і обмеження екскурсії грудної клітки.
Г. Двобічного сакроілеїту при рентгенообстеженні.
Д. Артриту.
34 Препаратами вибору лікування хламідійного уретриту при синдромі Рейтера є:
А. Макроліди.
Б. Тетрацикліни.
В. Фторхінолони.
Г. Нестероїдні протизапальні засоби.
Д. Глюкокортикостероїди.
35 Діагностичними критеріями псоріатичного артриту є нижчепере- лічені, крім:
А. Болі і набряку всіх трьох суглобів одного пальця руки або ноги.
Б. Наявності псоріатичних змін шкіри і нігтів.
В. Негативного ревматоїдного фактора.
Г. Ураження ендокарду.
Д. Ерозивно-деструктивних змін на рентгенограмі уражених суглобів.
36 Базисними засобами вибору лікування злоякісної форми псоріатичного артриту є:
А. Препарати золота.
Б. Сульфасалазин.
В. Метотрексат.
Г. Глюкокортикостероїди внутрішньосуглобово.
Д. Еферентні методи (плазмаферез).
37 Який з перелічених нижче діагностичних критеріїв подагри є найбільш вагомим?
А. Тофуси.
Б. Гіперурікемія.
В. Симптом “пробійника” на рентгенограмі.
Г. Наявність в анамнезі або спостереження не менше 2 атак і набряку і/або почервоніння і сильного болю в суглобах кінцівок з ремісією через 1-2 тижня.
Д. Сечокам’яна хвороба.
38 До урикозурічних засобів відносять всі, крім:
А. Антурану. Г. Пробенициду.
Б. Алопуринолу. Д. Етаміду.
В. Кетазону.
39 При лікуванні подагри відмічена найкраща переносність такого препарату як:
А. Алопуринол. Г. Гепатокаталаза.
Б. Тіопуринол. Д. Мілурит.
В. Оротова кислота.
40 При метаболічному типі гіперурикемії з високим рівнем сечової кислоти в крові при хорошому її виділенні препаратами вибору є:
А. Урикодепресанти. Г. Немедикаментозні засоби.
Б. Урикозурики. Д. Мінеральні води.
В. Обидві групи.
41 Діагностичними критеріями реактивного артриту є всі нижче- наведені, крім:
А. Типового ураження суглобів (периферійних, асиметричних, оліго-артикулярних, нижніх кінцівок).
Б. Типового анамнезу ( діареї, уретриту).
В. Прямої ідентифікації збудника у вхідних воротах.
Г. Деструкції суглобового хряща.
Д. Наявності HLA-B27 антигену.
42 Для лікування гострого нападу подагри засобами вибору є такі, крім:
А. Диклофенаку.
Б. Колхіцину.
В. Внутрішньосуглобового введення глюкокортикостероїдів.
Г. Магурліту, ураліту.
Д. Індометацину.
43 До діагностичних критеріїв остеоартрозу кисті відносять нижче- перелічені, крім :
А. Болі, ригідності або відчуття скутості в кистях, частіше протягом дня, тривалістю 1 місяць.
Б. Ущільненого потовщення двох, або більше суглобів.
В. Менше трьох набряклих п’ясно-фалангових суглобів.
Г. Твердого ущільнення двох і більше дистальних міжфалангових суглобів.
Д. Узурації структури кісток на рентгенограмі.
44 Діагностичними критеріями гонартрозу є всі перелічені, крім:
А. Болі у колінному суглобі.
Б. Крепітації в суглобі протягом більшості днів останнього місяця.
В. Випоту в суглоб.
Г. Ранкової скутості менше тридцяти хвилин при активних рухах.
Д. Кісткової деформації, остеофітів.
45 Діагностичними критеріями коксартрозу є всі перелічені, крім:
А. Болі в кульшовому суглобі.
Б. Внутрішньої ротації менше 15 градусів з ходою “качки”.
В. ШОЕ менше 45 мм / год.
Г. Кульгавості.
Д. Остеофітів головки, або вертлюжної западини.
46 Патогенетичним лікуванням остеортрозу є застосування одного з нижченаведених засобів:
А. Нестероїдних протизапальних засобів.
Б. Хондропротекторів.
В. Глюкокортикостероїдів.
Г. Полівітамінів.
Д. Місцевих засобів .
47 До найбільш сучасних і високоефективних структурно-модифікуючих засобів лікування остеоартрозу відносять:
А. Глікозаміноглікан полісульфат (артепарон).
Б. Поліпептидний комплекс глікозаміноглікан (румалон).
В. Гіалорунат натрію (гіалган).
Г. Глюкозаміну сульфат (Дона) і хондроїтину сульфат (структум).
Д. Всі перелічені.
48 До модифікаторів біологічної відповіді як антиревматичних за-собів відносять, крім:
А. Інтерферонів, цитокінів.
Б. Тимічних гормонів.
В. Імунних ефекторів у вигляді клітин, антитіл.
Г. Генної терапії.
Д. Системної ензимотерапії.
49 До мазевої і гелевої форми місцевого застосування входить ібупрофен у:
А. Фастум-гель. Г. Всі перелічені.
Б. Долгіт-крем. Д. Не входить в жодний з названих.
В. Фелден-гель.
50 У лікуванні остеоартрозу застосовується алфлутоп як внутрішньом’язево, так і внутрішньосуглобово. Його відносять до групи:
А. Нестероїдних протизапальних засобів.
Б. Глюкокортикостероїдів.
В. Хондропротекторів.
Г. Антиоксидантів.
Д. Засобів, що покращують мікроциркуляцію.
Розділ 4 НЕФРОЛОГІЯ
