5.1.3 Хронічні гепатити, цирози, жовтяниці

55 Термін “хронічний гепатит” має право на існування запально-деструктивного процесу в печінці тривалістю понад:

А. 3 місяці. Г. 12 місяців.

Б. 6 місяців. Д. 1,5-2 роки.

В. 9 місяців.

56 Ступінь активності (тяжкості процесу) визначається за лабораторними ферментними тестами аланін-амінотрасферази. Про помірний рівень активності свідчить її збільшення у:

А. До 3 разів. В. 5-10 разів.

Б. 3-5 разів. Г.  10 разів.

57 Згідно з шкалою V. Desmet (1994) наявність  1 портоцентраль-ної септи свідчить про:

А. Слабкий ступінь фіброзу печінки. В. Тяжкий ступінь.

Б. Помірний ступінь. Г. Про цироз печінки.

58 Діагностика хронічного гепатиту базується на таких критеріях, крім:

А. Визначення серологічних маркерів вірусів.

Б. Оцінки показників специфічної і неспецифічної гуморальної та клітинної імунної відповіді.

В. Оцінки даних УЗД печінки.

Г. Вивчення функціональних проб печінки та даних морфології біоптатів.

Д. Клініко-анамнестичних даних.

59 Серологічними маркерами хронічного гепатиту В є всі, крім:

А. HbsAg та антитіла до нього (HBsAb).

Б. HbеAg та антитіла до нього (HBеAb).

В. HbсAg та антитіла до нього (HBсAb).

Г. HCVRNA та антитіла до нього (HCVAb).

60 Неспецифічна гуморальна відповідь при хронічному гепатиті В проявляється всіма ознаками, крім:

А. Наростанням рівня сироваткових імуноглобулінів.

Б. Появою антиядерних антитіл.

В. Появою LE-клітин.

Г. Появою антитіл до гладком’язевих клітин.

Д. Появою ревматоїдного фактора.

61 Специфічна гуморальна відповідь при хронічному гепатиті В здійснюється на:

А. Циркулюючий та клітинний антигени вірусу HbsAg.

Б. Циркулюючий та клітинний антигени вірусу HbсAg.

В. Циркулюючий та клітинний антигени вірусу HbеAg.

Г. Печінково-специфічний ліпопротеїди.

Д. Всі разом взяті.

62 До основних клініко-анамнестичних критеріїв хронічного гепатиту В належать:

А. Епід-, алкогольний і наркологічний анамнез.

Б. Донорство і вказівки на перенесені хвороби печінки.

В. Астеновегетативний синдром і шлункової диспепсії, гіпертермія

Г. Жовтяниця, потемніння сечі та освітлення калу.

Д. Гепато-, спленомегалія, геморагії, “печінкові” знаки і позапечінкові прояви.

Е. Оцінка клініко-біохімічних аналізів крові (ферменти, білірубін, білесові проби).

Є. Всі вищеназвані.

63 До морфологічних неспецифічних маркерів хронічного гепатиту відносять:

А. Гідропічну дистрофію гепатоцитів.

Б. Ацидофільні тільця (каунсильмена).

В. Вогнища некрозу гепатоцитів.

Г. Лімфогістіоцитарну інфільтрацію і фіброз портальних трактів.

Д. “Матовосклоподібні” гепатоцити (маркер HBsAb) і “пісочні” ядра (маркер HBсAb).

Е. Всі вищеназвані.

64 До основних клініко-епідеміологічних критеріїв хронічного гепатиту С належать:

А. Вказівки на повторні гемотрансфузії.

Б. Наркологічний анамнез з внутрішньовенними введеннями наркотиків.

В. Повторні загострення захворювання і астеновегетативні прояви.

Г. Гепатомегалія і повторне в динаміці підвищення АЛАТ.

Д. Всі вищеназвані.

65 До морфологічних неспецифічних маркерів гепатиту С відносять:

А. Сполучення жирової та гідропічної дистрофії.

Б. Ацидофільні тільця каунсильмену.

В. Вогнища некрозу гепатоцитів.

Г. Лімфоїдні фолікули в портальних трактах та інтралобулярно.

Д. Активацію синусоїдальних клітин і “ланцюжки” лімфоцитів у синусоїдах.

Е. Ураження жовчних протоків, проліферацію дуктул.

Є. Всі вищезгадані.

66 До критеріїв діагностики аутоімунного гепатиту відносять всі, крім:

А. Жіночої статі і молодого віку.

Б. Гіперпротеїнемії (90-100 г/л) і гіпергамаглобулінемії,  ШОЕ.

В. Аномалій імунної системи з поєднанням інших аутоімунних хвороб (тиреоїдит, виразковий коліт, гломерулонефрит та ін.).

Г. Позитивної реакції на імуносупресивну терапію і глюкокортикоїдів.

Д. Морфологічної інфільтрації одноядерними лейкоцитами в ділянці розгалужень v. portae.

Е. Чоловічої статі і молодого віку.

67 До морфологічних критеріїв хронічного лікарського гепатиту відносять:

А. Фокальний некроз гепатоцитів.

Б. Гранулематоз.

В. Холестаз.

Г. Мононуклеарно-еозинофільну інфільтрацію.

Д. Всі вищеназвані.

Е. Всі названі, крім Б.

68.Тривалість інтерферонотерапії у хворих хронічним вірусним гепатитом становить:

А. 2 місяці. Г. 5 місяців.

Б. 3 місяці. Д.  6 місяців.

В. 4 місяці.

69 У лікуванні хронічного гепатиту використовують такі основні засоби, крім:

А.Противірусних препаратів (інтрон-А, велферон, реафелон, віферон, лаферон, консенсус-інтерферон, редінтерферон, ламівуден).

Б. Імуносупресорів (азатіоприн, циклоспорин, меркаптопурин).

В. Кортикостероїдів (преднізолон, дексаметазон, метипред).

Г. Мембраностабілізаторів (есенціале) і вітамінних препаратів.

Д. Антибіотиків (цефалоспорини, макроліти, аміноглікозиди).

70 Показаннями до інтерферонотерапії є всі, крім:

А. Виявлення маркерів реплікації HBV, HbeAg, HbcAblgM, ABVDNA.

Б. Збільшеного рівня АЛАТ.

В. Гіперпротеїнемії і гіпергамоглобулінемії.

Г. Варіанти А, Б.

Д. Всіх вищезгаданих.

71 Хронічний гепатит В у фазі реплікації вірусу з високою реплі-кативною активністю лікується за схемою, крім одного непра-вильного варіанта:

А. -інтерферон 5 млн ОД щодня, протягом 16-24 тижнів.

Б. Преднізолон 30 мг/добу перші 3 тижні, 15 мг/добу 4-й тиждень, перерва 5-6 тижнів, потім -інтерферон 10 млн ОД 3 рази на тиждень 6 місяців.

В. Одночасне застосування з -інтерфероном по 10 млн ОД 3 рази на тиждень і ессенціале 10-20 мг/добу в/в 4-6 тижнів, а потім 2 капсули 3 рази на день 6 місяців.

Г. Синтетичні аномальні нуклеозиди (ламівудин, фамцикловір, ганцик-ловір, адемовір, фоскарнет) як самостійно, так і -інтерфероном, особливо в стадії цирозу печінки.

Д. Левамізол, рекомбінантний тимозин-.

Е. Сира печінка.

72 Під час суперінфекції вірусом гепатиту Д, коли знаходять анти-HDV та HDVRNA і ознаки біохімічної активності та HDА у печінці використовують такі схеми лікування, крім однієї неправильної:

А. JФН- 5 МО щодня 6-12 місяців.

Б. JФН- 9 МО 3 рази на тиждень 6-12 місяців.

В. JФН- 10 МО 3 рази на тиждень 6 місяців, а потім по 6 МО 3 рази на тиждень ще 6 місяців.

Г. Всі правильні.

Д. Всі правильні, крім В.

73 Лікування хронічного гепатиту С проводять за схемами:

А. -інтерферон 3 млн ОД 3 рази на тиждень 6 місяців.

Б. -інтерферон 6 млн ОД 3 рази на тиждень 3 місяці, а потім 3 млн ОД 3 рази на тиждень 3-6 місяців.

В. -інтерферон + ессенціале при позапечінкових проявах.

Г. -інтерферон + рибаверин 600-1200 мг/добу при позапечінкових проявах.

Д. -інтерферон + урсодезоксихолієва кислота 10 мг/кг/добу при позапечінкових проявах.

Е. Всі правильні.

74 Аутоімунний гепатит високої активності лікують за схемами:

А. Преднізолон 600 мг/добу 1-й тиждень, 40 мг/добу – 2-й тиждень, 30 мг/добу – 3-4 тижні, 20 мг/добу з 5-го тижня до 2-3 років.

Б. Азатіопрін 50 мг/добу починаючи з 2-го тижня лікування преднізо-лоном.

В. Правильні А,Б.

Г. Правильний А.

75 Критеріями надпечінкової (гемолітичної) жовтяниці є всі, крім:

А. Помірної жовтяниці і блідості шкіри.

Б. Свербежу шкіри, значної гепатомегалії.

В. Значної спленомегалії при хронічному перебігу.

Г. Вираженого ретикулоцитозу в периферійній крові.

Д. Різкої уробілінурії без білірубінурії і плейохромії калу.

76 Критеріями печінкової (паренхіматозної) жовтяниці є всі, крім:

А. Жовтяниці червонуватого відтінку.

Б. Частих ознак, які властиві хронічному гепатиту і цирозу.

В. Постійної спленомегалії.

Г. Значної білірубінемії, в основному за рахунок прямого білірубіну.

Д. Вираженого синдрому цитолізу із значним підвищенням аміно-трансфераз і органоспецифічних ферментів печінки.

77 Критеріями підпечінкової (механічної) жовтяниці є всі, крім:

А. Частіше пухлинного походження і внаслідок жовчнокам’яної хвороби.

Б. Розвитку жовтяниці, якому передує біль.

В. Гіпертермії.

Г. Гіпербілірубінемії різко вираженої.

Д. Уробілінурії, плейохромії калу.

78 Діагностичними критеріями міліарного цирозу печінки є всі, крім:

А. Інтенсивного свербежу шкіри, позапечінкових проявів (сухий синдром Шегрена, ревматоїдний артрит).

Б. Підвищення активності ферментів холестазу в сироватці крові в 2-3 рази.

В. Пониження вмісту IgM в сироватці крові.

Г. Нормальних позапечінкових жовчних ходів при УЗД і рентгено-обстеженні.

Д. Характерних змін у пунктаті печінки.

79 Діагностичними критеріями цирозу печінки є всі, крім:

А. Болів у правому підребер’ї і епігастрії, що посилюються після їди.

Б. Свербежу шкіри.

В. Схуднення, розширення вен черевної стінки.

Г. Запорів.

Д. Менших ознак цирозу (судинні зірочки, ангіоли, еритема долонь, гінекомастія у чоловіків, атрофія статевих органів).

80 Серед спадкових пігментних гепатозів тільки некон’югована гіпербілірубінемія властива для:

А. Синдрому Жільбера.

Б. Синдрому Криглера-Найяра.

В. Синдрому Дабіна-Джонсона.

Г. Синдрому Ротора.