6.1 Діагностика та лікування найбільш поширених ендокринологічних захворювань

6.1.1 Цукровий діабет

1 Цукровий діабет діагностується, якщо визначений натще двічі цукор у капілярній або у венозній крові відповідно має такі рівні:

А.  5,5 ммоль/л або  6,0 ммоль/л. Г.  6,5 ммоль/л або  7,5 ммоль/л.

Б.  6,0 ммоль/л або  7,0 ммоль/л. Д.  6,6 ммоль/л або  7,6 ммоль/л.

В.  6,1 ммоль/л або  7,0 ммоль/л.

2 Діагностичне значення перорального тесту через 2 год. на толе-рантність до глюкози стосовно цукрового діабету з визначенням глюкози в цільній капілярній крові і відповідно у плазмі венозної крові мають такі рівні:

А.  11,1 ммоль/л і  11,1 ммоль/л. Г.  11,1 ммоль/л і  12,0 ммоль/л.

Б.  10,0 ммоль/л і  11,1 ммоль/л. Д.  11,0 ммоль/л і  12,1 ммоль/л.

В.  11,0 ммоль/л і  12,0 ммоль/л.

3 Порушення толерантності до глюкози діагностується при визна-ченні глюкози натще в капілярній крові або в плазмі венозної крові:

А.  6,0 ммоль/л і  7,0 ммоль/л. Г.  7,0 ммоль/л і  8,0 ммоль/л.

Б.  6,1 ммоль/л і  7,0 ммоль/л. Д.  7,5 ммоль/л і  8,5 ммоль/л.

В.  6,5 ммоль/л і  7,5 ммоль/л.

4 Порушення толерантності до глюкози діагностується при визначенні глюкози через 2 год. після перорального тесту в капілярній крові і плазмі венозної крові:

А. 7,0-10,0 ммоль/л. Г. 8,0-11,5 ммоль/л.

Б. 7,5-11,0 ммоль/л. Д. 8,1-11,6 ммоль/л.

В. 7,8-11,1 ммоль/л.

5 Порушення глікемії натще діагностується при визначенні глюкози в капілярній і відповідно в плазмі венозної крові:

А. 5,0-6,0 ммоль/л і 6,1-7,0 ммоль/л.

Б. 5,1-6,1 ммоль/л і 6,2-7,0 ммоль/л.

В. 5,2-6,0 ммоль/л і 6,2-7,0 ммоль/л.

Г. 5,6-6,1 ммоль/л і 6,1-7,0 ммоль/л.

Д. 5,5-6,0 ммоль/л і 6,1-7,0 ммоль/л.

6 Порушення глікемії через 2 год. після перорального тесту діагностується при дослідженні глюкози в капілярній і в плазмі венозної крові:

А. < 7,8 ммоль/л. Г. < 8,2 ммоль/л.

Б. < 7,5 ммоль/л. Д. < 8,5 ммоль/л

В. < 8,0 ммоль/л.

7 Цукровий діабет індукований такими препаратами, крім:

А. Нікотинової кислоти. Г. Тіазидів.

Б. Глюкокортикоїдів. Д. Верапамілу.

В. Діазоксиду.

8 Цукровий діабет легкого ступеня тяжкості має такі критерії, крім:

А. Цукру крові натще не більше ніж 6,3 ммоль/л.

Б. Діурезу не більше ніж 3 л.

В. Добової глюкозурії не більше ніж 20 г/л (2%).

Г. В анамнезі немає кетоацидозу та ком.

Д. Може бути ретинопатія І ст. або нефропатія І-ІІ ст.

9 Цукровий діабет середнього ступеня тяжкості має такі критерії, крім:

А. Цукру крові не більше ніж 14 ммоль/л.

Б. Добової глюкозурії не більше ніж 40 г/л (4%).

В. В анамнезі – кетоацидозу.

Г. Ретинопатії І-ІІ ст., нефропатії ІІІ ст., артропатії, ангіопатії ніг ІІ-ІІ ст., соматичної нейропатії, початкової стадії діабетичної катаракти, які можуть бути.

Д. Супутньої артеріальної гіпертензії.

10 Які критерії має цукровий діабет тяжкого ступеня тяжкості?

А. Стійка гіперглікемія натще більше ніж 14 ммоль/л.

Б. Схильність до кетоацидозу, кетоацидотичних ком.

В. Ішемічна, невропатична інфікована стопа.

Г. Є ретинопатія ІІІ ст.

Д. Нефропатія IV-V ст. з ХНН.

Е. Всі перелічені.

11 Критеріями компенсації цукрового діабету ІІ типу є всі, крім:

А. Глікемії натще 4,4-6,1 ммоль/л.

Б. Глікемії після їжі 4,4-8,0 ммоль/л.

В. АТ < 150/95 мм рт.ст.

Г. Глюкози сечі – 0%.

Д. Холестерину < 5,2 ммоль/л.

12 Критеріями субкомпенсації цукрового діабету ІІ типу є всі, крім:

А. Глікемії натще < 7,8 ммоль/л. Г. Тригліцеридів < 2,0 ммоль/л.

Б. Глікемії після їжі < 9,5 ммоль/л. Д. Холестерину < 6,5 ммоль/л.

В. Глюкози сечі < 0,5%.

13 Критеріями декомпенсації цукрового діабету ІІ типу є всі, крім:

А. Глікемії натще ≥ 7,8 ммоль/л. Г. Глюкози сечі ≥ 0,5%.

Б. Глікемії після їжі ≥ 10,0 ммоль/л. Д. Холестерину ≥ 6,5 ммоль/л.

В. АТ ≥ 170/95 мм рт.ст.

14 Критеріями гіперфункції нирок як І стадії діабетичної нефропатії є всі, крім:

А. Генералізованих набряків.

Б. Зростання швидкості клубочкової фільтрації > 140 мм/хв.

В. Збільшення ниркового кровотоку.

Г. Гіпертрофії нирок.

Д. Нормоальбумінурії (< 30 мг/добу).

15 Критеріями ІІ стадії діабетичної нефропатії, як стадії початкових структурних змін тканини нирок є всі, крім:

А. Потовщення базальних мембран капілярів клубочків.

Б. Розширення мезангіуму.

В. Збереження високої швидкості клубочкової фільтрації.

Г. Нормоальбумінурії.

Д. Нестійкого підвищення АТ.

16 Критеріями ІІІ стадії діабетичної нефропатії як початкової нефропатії є всі, крім:

А. Мікроальбумінурії (від 30 до 300 мг/добу).

Б. Швидкості клубочкової фільтрації: високої або нормальної.

В. Нестійкого підвищення АТ.

Г. Вираженої дисліпідемії.

17 Критеріями IV стадії діабетичної нефропатії – вираженої нефропатії є всі, крім:

А. Протеїнурії (понад 500 мг/добу).

Б. Швидкості клубочкової фільтрації: нормальної чи помірно зниженої.

В. Гіпертензивних криз.

Г. Артеріальної гіпертензії.

18 Критеріями V стадії діабетичної нефропатії – уремічної є всі, крім:

А. Зниження швидкості клубочкової фільтрації < 10 мл/хв.

Б. Артеріальної гіпертензії.

В. Симптомів інтоксикаці.ї

Г. Гіпокаліємії.

19 Критеріями І стадії діабетичної нефропатії – непроліфератив-ної є всі, крім:

А. Мікроаневризмів.

Б. Крововиливів.

В. Набряків сітківки.

Г. Твердих та м’яких ексудативних вогнищ.

Д. Симптомів Салюса.

20 Критеріями ІІ стадії діабетичної ретинопатії – преполіфератив-ної є всі, крім:

А. Аномалій венозних судин, характерних для І ст., які є поряд зі змінами.

Б. Великої кількості ексудатів.

В. Стабільного калібру судин.

Г. Великої кількості ретинальних геморагій.

Д. Різної інтенсивності скотоми, зниження гостроти зору.

21 Критеріями ІІІ стадії діабетичної ретинопатії – проліферативної є:

А. Неоваскуляризація диску зорового нерва та інших відділів сітківки.

Б. Крововиливи у склоподібне тіло.

В. Утворення фіброзної тканини в ділянці преретинальних крововиливів.

Г. Відшарування сітківки, різке зниження гостроти зору до цілковитої сліпоти.

Д. Всі вищезгадані.

22 Критеріями І доклінічної стадії діабетичної ангіопатії ніг (іше-мічної стопи) є всі, крім:

А. Скарг на болі в стопі.

Б. Щиколотково-плечового індексу – нормального (у межах 0,9-1,2).

В. Пульсового кровонаповнення судин ніг, яке зменшено до 20%.

Г. Даних капіляроскопії, які свідчать про порушення мікроциркуляції – збільшення кількості функціонуючих капілярів, звуження та скоро-чення артеріальної бранші, зернистого кровотоку.

Д. Можливих функціональних змін тонусу артерій за даними реовазо-графії.

23 Критеріями ІІ функціональної стадії ішемічної стопи є всі, крім:

А. Болі у ногах, який виникає під час тривалого ходіння.

Б. Пульсації артерій стоп, яка може бути ослаблена, але нормалізуєть-ся після проведення проби із судинорозширюючими препаратами.

В. Різного характеру зміни тонусу судин - гіпертонусу, гіпотонусу, спастико-атонії.

Г. Щиколотково-плечового індексу – у межах норми (0,9-1,2).

Д. Пульсового кровонаповнення, яке знижене до 50%.

24 Критеріями ІІІ стадії органічної стадії ішемічної стопи є всі, крім:

А. Скарг на болі у ногах, які більш виражені.

Б. Трофічних змін шкіри та її придатків – сухості, блідості, випадіння волосся, ділянки пігментації, гіперкератозу.

В. Блідих, холодних стоп.

Г. Щиколотково-плечового індексу – у межах норми.

Д. Пульсації артерій, яка послаблена, пульсового кровонаповнення, яке знижене до 60-70%.

25 Критеріями IV виразково-некротичної стадії ішемічної стопи (гангренозної) є:

А. Глибоке трофічне ураження шкіри, підшкірної основи, м’язів та інших тканин із розвитком гангрени.

Б. Інструментальні методи, які свідчать про глибокі органічні поруше-ння кровопостачання ніг, ішемію.

В. Щиколотково-плечовий індекс менше 0,5.

Г. Всі вищеназвані.

26 Критеріями нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи є:

А. Ураження соматичної та вегетативної нервової системи в умовах інтактності артеріальних сегментів ніг.

Б. Розвиток нейропатичної виразки.

В. Розвиток остеоартропатії.

Г. Розвиток нейропатичних набряків.

Д. Можливі всі вищезгадані прояви.

27 Критеріями ішемічної форми синдрому діабетичної стопи є:

А. Зниження або відсутність пульсації на артеріях стопи.

Б. Стопи та гомілки холодні.

В. Ішемічні виразки на стопі за типом акрвальних некрозів, болючі.

Г. Можливе поєднання з невропатичною формою.

Д. Можливі всі вищезгадані.

28 Критеріями периферичної соматичної діабетичної нейропатії є всі, крім:

А. Дифузної симетричної дистальної сенсорно-моторної (полінейропатії).

Б. Діабетичної аміотрофії.

В. Гострої больової нейропатії.

Г. Ентеропатії.

Д. Інсулінового невриту і мононейропатії (периферичних, черепно-мозкових нервів).

29 Критеріями периферичної вегетативної діабетичної нейропатії є всі, крім:

А. Кардіопатії. Г. Імпотенції.

Б. Нейропатії сечового міхура. Д. Гострої больової нейропатії.

В. Ентеропатії, нейропатії шлунка.

30 Критеріями центральної сенсорної діабетичної нейропатії є:

А. Біль в ногах, що посилюється у спокої, особливо вночі.

Б. Оніміння, парестезії.

В. Напруженість, поколювання в ногах.

Г. Зменшення чутливості (тактильної, больової, температурної).

Д. Всі перелічені.

31 Критеріями центральної моторної діабетичної нейропатії є:

А. Нічні судоми. Г. Хиткість ходи.

Б. Слабість у м’язах. Д. Всі перелічені.

В. Атрофії.

32 Критеріями автономної центральної моторної діабетичної нейропатії є:

А. Запаморочення під час вставання, як прояв ортостатичної гіпотонії.

Б. Аритмія, брадикардія, тахікардія спокою.

В. Діарея, диспепсія.

Г. Атонія сечового міхура, нетримання сечі.

Д. Всі перелічені.

33 Критеріями ураження серця при цукровому діабеті є:

А. Діабетична кардіоміопатія.

Б. Некоронарогенна ІХС: дисметаболічна, мікроангіопатична.

В. Коронарогенна ІХС.

Г. Діабетична кардіпатія (діабетичне серце, системна ангіопатична ІХС).

Д. Всі перелічені.

34 Показаннями до призначення пероральних цукрознижуючих препаратів є:

А. За неуспішності лікування впродовж 3 міс. дієтою, фітотерапією, ЛФК, зменшенням маси тіла.

Б. За вперше виявленого цукрового діабету з цукром крові 13-17 ммоль/л.

В. Не пізніше 6 тижнів лікування дієтою, фітотерапією тощо.

Г. За вираженої декомпенсації з цукром крові > 17 ммоль/л.

Д. Наявністю кетоацидозу від перших днів.

35 Механізм дії бігуанідів – метформіну (сіофор, глюкофаг) є:

А. Поліпшення транспортування глюкози у клітину та чутливість периферичних тканин до інсуліну.

Б. Збільшення кількості інсулінових рецепторів.

В. Зниження всмоктування глюкози в шлунково-кишковому тракті, що знижує глікемію після їжі.

Г. Анорективна дія, що важливо при ожирінні.

Д. Все вищенаведене.

36 Показаннями до призначення бігуанідів є всі, крім:

А. Цукрового діабету ІІ типу середньої тяжкості у поєднанні з ожирін-ням у разі неефективності лікування дієтою та фізнавантаженням.

Б. Переддіабету.

В. Алергії до інсуліну або до препаратів сульфанілсечовини.

Г. Інсулінорезистентності, особливо при ожирінні.

Д. Цукрового діабету при акромегалії.

37 Механізм дії сульфанілсечовини є таким, крім:

А. Збільшення синтезу інсуліну клітинами інсулярного апарату підшлункової залози.

Б. Збільшення кількості рецепторів до інсуліну в м’язовій тканині.

В. Посилення транспортування глюкози до м’язів, у жирову тканину, її утилізації.

Г. Активації секреції голюкагону, соматостатину.

Д. Зростання синтезу глікогену в печінці.

38 Показаннями похідних сульфанілсечовини є всі, крім:

А. Цукрового діабету ІІ типу за відсутності ефекту від лікування лише дієтою.

Б. Тривалості хвороби до 15 років і віку хворого > 35 років.

В. Нормальної чи збільшеної маси тіла хворого.

Г. Відсутності в анамнезі інсулінотерапії або застосування інсуліну в дозі до 36-40 ОД на добу.

Д. Застосування інсуліну в дозі > 40 ОД на добу.

39 До препаратів похідних сульфанілсечовини ІІ генерації відно-сять всі, крім:

А. Глібенкламіду (манініл, даоніл, еуглікон).

Б. Мінідіабу (гліпізид).

В. Глюренорму (гліквідон).

Г. Авандія.

Д. Гліклазиду (діабетон, предіан, діамікрон).

40 До препаратів похідних сульфанілсечовини ІІІ генерації відносять всі, крім:

А. Амарилу (глімепірид). Г. Всіх разом названих.

Б. Новонорму (рекаглінид). Д. А, Б.

В. Акарбози (глюкобай).

41 Максимально через нирки виводяться метаболіти одного з перелічених засобів:

А. Глюренорму. Г. Мінідіабу.

Б. Манінілу. Д. Новонорму.

В. Діабетону.

42 Максимально виводяться із жовчю метаболіти одного з перелічених засобів:

А. Глюренорму. Г. Новонорму.

Б. Манінілу. Д. Амарилу.

В. Діабетону.

43 Показаннями до тимчасового призначення інсуліну у хворих цукровим діабетом ІІ типу є всі, крім:

А. Будь-якого хірургічного втручання.

Б. Супутньої глюкокортикоїдної терапії.

В. Тяжких інфекційних і лихоманкових захворювань.

Г. Пневмосклерозу та емфіземи легень.

Д. Вагітності, лактації, інтеркурентних хвороб.

44 Показаннями до тривалого лікування інсуліном при цукровому діабеті ІІ типу є:

А. Хронічна серцева недостатність.

Б. Наявність протипоказань до призначення похідних сульфанілсечо-вини та бігуанідів.

В. Первинна та вторинна сульфамідорезистентність.

Г. Хронічні захворювання печінки, нирок з порушенням їх функції.

Д. Тяжкі пізні ускладнення цукрового діабету (прогресуюча нефропа-тія, ретинопатія ІІІ ст., гостра больова нейропатія).

45 Критеріями гіперглікемічної гіперкетонемічної коми є всі, крім:

А. Поступового сповільненого наростання симптомів сонливості, зага-льмованості до втрати свідомості.

Б. Сухої шкіри і слизових.

В. Гіпотонії м’язів.

Г. Гіперглікемії > 18-20 ммоль/л, кетонемії, кетонурії.

Д. Брадикардії.

46 Клінічними варіантами гіперглікемічної гіперкетонемічної коми є всі, крім:

А. Серцево-судинного або колаптоїдного.

Б. Абдомінального.

В. Ниркового.

Г. Енцефалопатичного.

Д. Пульмонального.

47 Критеріями гіпоглікемічної коми є всі, крім:

А. Кома розвивається швидко з відчуттям слабості, голоду, запаморочення.

Б. Вологої шкіри.

В. Змін психіки за типом сп’яніння, галюцинацій, дезорієнтації в часі, судом.

Г. Мідріазу.

Д. Тахікардії, гіпотензії.

48 Критеріями гіперлактацидемічної коми є всі, крім:

А. Повної втрати свідомості.

Б. Блідості шкіри, іноді з ціанотичним відтінком.

В. Відсутності ацетону у видихуваному повітрі, дихання кусмаула.

Г. Гіпертензії.

Д. Збільшення в крові молочної кислоти > 2 ммоль/л, помірної гіпер-глікемії до 12-16,0 ммоль/л, зрушення РН у кислий бік.

49 Критеріями гіперглікемічної гіперосмолярної коми є всі, крім:

А. Відсутності кетоацидозу, задишки.

Б. Поступового розвитку протягом 5-14 днів.

В. Вираженої спраги, дуже сухої шкіри, зниження тургару.

Г. Твердих очних яблук.

Д. Гіперглікемії (50-80 ммоль/л), гіперосмолярності (400-500 мосм/л), гіпернатріємії (> 150 ммоль/л).

50 Показаннями до інсулінотерапії хворих цукровим діабетом є:

А. Кетоацидоз, прекоматозний стан, гіперкетонемічна, гіперлактаци-демічна, гіперосмолярна коми.

Б. Значна декомпенсація цукрового діабету зумовлена різними факторами.

В. Діабетична нефропатія з порушенням азотвидільної функції нирок, діабетична гепатопатія з порушеннями функції печінки.

Г. Інсулінзалежний цукровий діабет, вагітність і пологи, тяжкі дистро-фічні ураження шкіри, хронічний запальний процес в будь-якому органі.

Д. Все вищезгадане.

51 До препаратів інсулінів короткої дії відносять всі, крім:

А. Моноінсуліну, актропіду, актропіду МС, НМ, НМ (“Ново”).

Б. Інсулрапу, інсулрапу SPP.

В. Імітин-регулятора І, ІІ, хумулін-регулятора, хумуліну, хоморалу.

Г. Велосуліну, Н-інсуліну.

Д. Інсуліну-Б, Б-інсуліну S.

52 До препаратів інсуліну середньої тривалості дії відносять всі, крім:

А. Семілонгу, лонг-суспензії, Б-інсуліну-S, інсуліну-Б.

Б. Семіленте, семіленте МС, Ленте, Ленте МС.

В. Ультралонгу, Ультраленте, Ультратарду, ультраленте МС.

Г. Монотарду, монотарду МС, монотарду НМ, інсулін-ленте-ілетину І,ІІ.

Д. Протофану МС, протофану НМ, інсулонгу SPP, інсулатарду.

53 До препаратів інсуліну тривалої дії відносяться всі, крім:

А. Хумуліну ультраленте, хумуліну ультралонг.

Б. Ультралонгу, ультраленте, ультраленте МС.

В. Ультратарду, ультратарду НМ.

Г. Ленте МС, інсулін-ленте-ілетину І, інсулін-ленте-ілетину ІІ.

54 Середня добова доза інсуліну при вперше виявленому інсулін-залежному цукровому діабеті базується на розрахунку, один з яких є правильним:

А. 0,4 ОД/кг. Г. 0,7-0,9 ОД/кг.

Б. 0,5 ОД/кг. Д. ≈ 1,0 ОД/кг.

В. 0,7 ОД/кг.