22. Поняття заходів процесуального примусу і їх види. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

Учасники цивільного судочинства повинні сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і виконувати процесуальні обов'язки. У випадку зловживання процесуальними правами або навмисного невиконання процесуальних обов'язків до учасників процесу можуть бути застосовані заходи процесуального примусу. Правовий примус — це конкретні засоби впливу, які пов'язані з обмеженням в тій чи іншій формі свободи особи. Цивільний процесуальний примус має бути спрямований на обмеження в певній формі свободи осіб — учасників цивільного процесу. При цьому примус у цивільному судочинстві має місце не тільки в тих випадках, коли певний засіб впливу спрямований на обмеження передбачених законом прав і свобод, а й тоді, коли самим законом обмежується можливість вибору поведінки.Цивільний процесуальний примус — не сукупність передбачених ЦПК заходів примусового впливу, які покликані забезпечити виконання обов'язків учасниками процесу та належне виконання завдань цивільного судочинства. Процесуальний примус включає різні за ступенем правові обмеження. Крім того, він повинен мати певні межі ефективності в механізмі правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин, тобто бути оптимальним за результатами свого правового впливу. Застосування судом заходів процесуального примусу спрямоване на припинення правопорушення, відновлення порушеного права та забезпечення виконання обов'язків. Заходи процесуального примусу — це процесуальні дії, що застосовуються за ухвалою суду до осіб, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають ефективному розгляду і вирішенню справ.Підставами для застосування заходів процесуального примусу є: а) порушення встановлених у суді правил; б) протиправне перешкоджання здійсненню судочинства.Відповідно, ознаками заходів процесуального примусу є такі: 1) це процесуальні дії; 2) право їх застосовувати має лише суд, який розглядає цивільну справу; 3) про їх застосування суд постановляє ухвалу в судовому засіданні; 4) ці дії застосовуються у зв'язку з процесуальними порушеннями осіб — учасників цивільного процесу або інших осіб, присутніх у залі судового засідання (недотриманням встановлених у суді правил або протиправним перешкоджанням здійсненню цивільного судочинства); 5) ці заходи мають особистий немайновий характер, оскільки спрямовані на особу порушника, а не на його майно; 6) вони мають примусовий характер, тобто застосовуються до порушника без його згоди; 7) ці дії спрямовані на забезпечення нормального ходу судового розгляд.Отже, заходи процесуального примусу є реакцією суду на ті правопорушення, які допустили учасники процесу або інші особи, присутні в залі судового засідання, і які заважають подальшому розгляду справи. Тому їх застосування є виключним правом суду. Застосування заходів процесуального примусу можливе судами всіх ланок судової системи, однак виключно під час судового засідання.Суд застосовує заходи процесуального примусу негайно після вчинення особою порушення шляхом постановлення відповідної ухвали, яка відповідно до ч. 5 ст. 209 ЦПК заноситься до журналу судового засідання. Така ухвала не впливає на рух справи, а тому не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (ст. 293 ЦПК). Проте заінтересовані особи можуть оскаржити цю ухвалу разом із рішенням відповідного суду.Умовно заходи процесуального примусу можна поділити на 2 види: заходи, що призначаються за дії особи (попередження, видалення із залу судового засідання), та заходи, що призначаються за бездіяльність (тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід).Крім того, залежно від спрямованості заходи процесуального примусу можна поділити на 2 групи:1) ті, що застосовуються до порушників порядку в залі судового засідання (попередження і видалення із залу судового засідання);2) ті, що забезпечують процес доказування (тимчасове вилучення доказів для дослідження судом і привід).Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання своїх обов'язків, що є ознакою стимулюючої функції інституту процесуального примусу. Застосування процесуального примусу не є кінцевою метою, воно є засобом для забезпечення виконання тих чи інших процесуальних обов'язків. Суд не може за одне й те саме порушення особи застосовувати до неї одночасно кілька заходів процесуального примусу, що є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів особи.

23. Ускладнення розгляду справи: поняття та підстави відкладення судом розгляду цивільної справи, оголошення перерви, зупинення провадження в справі. Закриття провадження в цивільній справі та залишення заяви без розгляду: підстави та правові наслідки.

У ході розгляду та вирішення конкретної цивільної справи нерідко виникають обставини, які ускладнюють або унеможливлюють її подальший розгляд — ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ (дав. табл. на с 169) Цивільне процесуальне законодавство розрізняє дві основні форми ускладнень цивільного судочинства, які, своєю чергою, поділено ще на кілька:тимчасове припинення провадження у справі;закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі.Тимчасове припинення провадження у справі ноляїяе у тому, шо процес у справі може продовжуватися після усунення перешкод, які стали підставою для припинення провадження і може мати форми: перерви в судовому засіданні, відкладення розгляду справи або зупинення провадження у справі.Перерва в судовому засіданні — це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час у зв'язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також: для вирішення окремих процесуальних питань.Відкладення розгляду справи — це перенесення розгляду справи в зв'язку з неможливістю його проведення на відносно тривалий час із призначенням конкретної дати його проведення.Розгляд справи відкладається до усунення обставин, що його зумовило. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових вішалках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.На відміну від перерви, відкладення передбачає розгляд справи спочатку. Питання про відкладення роп ляду справи вирішується судом шляхом постановления відповідної ухвали, якл повинна містити відомості про підстави відкладення та час і місце наступного судового засідання. Ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні та про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягають.Зупинення провадження в справі — перенесення розгляду справи на невизначений строк у зв'язку і наявністю чітко визначених законом обставин, що унеможливлюють його проведення. Зупинення провадження у справі поділяється залежно від підстав на обоє яжове та необов 'язкове (смерть або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якшо спірні правовідносини допускають правонастунництво;злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі)Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.Провадження у справі відновлюється після усунення обставин, що викликали його зупинення, за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду, про що постановляється відповідна ухвала. З дня постановления цієї ухвали продовжується і перебіг процесуальних строків.Існують дві форми закінчення провадження без ухвалення рішення суду по справі: закриття провадження в цивільній справі та залишення заяви без розгляду.Закриття провадження в цивільній справі — форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, наслідком якого с неможливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Воно може відбуватися за наявності підстав, які свідчать, що процес виник неправомірно або таким є його продовження .Підстави для закриття провадження вичерпно визначені в ст. 205 ЦПК, їх можна поділити на дві іруии. До першої належать обставини, які свідчать про відсутність у заявника права на пред'явлення позову:справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочин ства;набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою по зивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між і йми са мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;рішення третейського суду, прийняте it межах його ком петенції, ч приводу спору між і йми самими стропами, про той самий предмеі і t шх. самих підстав, за винятком випа дків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на при мусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на повнії розгляд до третейського суду, який ухва лив рішення, але розгляд справи у тому самому третейсько му суді виявився неможливим.До другої групи належать обставини, що виникають після порушення провадження у справі та свідчать про усунення спору або неможливість подальшого провадження в справі:позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;позивач та відповідач уклали мирову угоду і вона whw судом;померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступни- цгва;ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.Закриття провадження у справі можливе під час попереднього судового засідання, при вчиненні інших дій щодо підготовки справи до судового розгляду, а також безпосередньо в ході судового розгляду цивільної справи.Основним наслідком закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підставЗалишення заяви беї роі.:чя0у форма шкінчепчя розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, за якої заінтересована особа не позбавляється права повторно звернутися до суду з тотожний позовом.Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред'явлення позову:заяву подано особою, яка не маг цивільно! Процесуальної дієзтності;заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не маг повноважень на ведення справи;спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;провадження у справі відкрито за заявою, поданою з пору шенням вимог щодо змісту, форми та подання позовної за яви, не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:належним чином повідомлений позивач повторно не з'явив ся в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини нез'явлення, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;між сторонами укладено договір про передачу спору на ви рішення до третейського суду і від відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в суді до початку з'я сування обставин у справі та перевірки їх доказами;особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках від крито провадження у справі за заявою іншої особи, не під тримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;позивач до закінчення розгляду справи покинув судове за сідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за йо го відсутності.Про закрипя провадження в справі та про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку