48 Поняття сутність і значення касаційного пров. Суб’єкти,об’єкти, форма,зміст

Касаційне провадження (від лат.— скасування, знищення) — одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.Під стадією судового перегляду судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, в касаційному порядку слід, розуміти сукупність процесуальних дій касаційного суду, сторін, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу, якщо в разі необхідності зазначені особи будуть викликані для надання пояснень у справі, спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах.Стадія перегляду у касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, складається з таких частин: 1) відкриття; 2) підготовка справи до касаційного розгляду); 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення рішення, постановлення ухвали та їх проголошення судом касаційної інстанції. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.Значення касаційного провадження полягає втому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, інших заінтересованих осіб і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на запобігання порушенню законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особамиСуб'єктами є:1) особи, які беруть участь у справі:а)сторони (позивач та відповідач), незалежно від їх особистої участі під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій;б) треті особи, як ті, які заявляли самостійні вимоги щодо предмета спору, так і ті, які не заявляли самостійних вимог щодо предмета спору;в) представники сторін і третіх осіб за умови, що право касаційного оскарження не обмежується правовою природою здійснюваного ними представництва; г) заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники у справах окремого провадження; органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.Право касаційного оскарження мають правонаступники сторін і третіх осіб;2) особи, які не брали участі у справі (і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб'єктність), якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. До цієї категорії суб'єктів права касаційного оскарження, зокрема, можна віднести осіб, які не брали участі у справі через відмову суду залучити їх до судового розгляду як суб'єктів з певним процесуальним статусом.Право касаційного оскарження обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, що були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ті ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.Право касаційного оскарження діє у межах встановленого цивільного процесуального строку — протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.Пропущений з поважних причин строк може бути поновлений судом касаційної інстанції, у якому знаходиться цивільна справа, за заявою суб'єкта права касаційного оскарження протягом одного року після виникнення такого права.У касаційній скарзі має бути зазначено:найменування суду, до якого подається скарга (повна назва, адреса та поштовий індекс);ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження, тобто прізвище, ім'я та по батькові скаржника, його повну адресу, поштовий індекс, телефон та процесуальний статус під час провадження у справі у суді першої інстанції;ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, повну адресу, поштовий індекс і телефон цих осіб, а також їхній процесуальний статус під час провадження у справі у суді першої інстанції;рішення (ухвала), що оскаржується, зокрема із зазначенням реєстраційного номеру цивільної справи, точного найменування суду першої або апеляційної інстанцій, що ухвалив відповідне рішення (постановив ухвалу), найменування сторін та інших учасників процесу, суті правовідносин, що розглядалися у суді нижчестоящої інстанції, та способів його вирішення відповідним судом; у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У межах цієї частини касаційної скарги скаржник повинен чітко окреслити ті правові норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом першої або апеляційної інстанцій при викладенні судового рішення, визначити ті правові норми, що, на його думку, слід було б застосувати до спірних правовідносин, і як саме неправильне правозастосування вплинуло на вирішення спору.клопотання особи, яка подає скаргу. Такі клопотання можуть бути як матеріально-правового, так і процесуального характеру.Матеріально-правові клопотання — це вимоги скаржника, звернені до суду касаційної інстанції, з вимогою про скасування чи зміну судового рішення суду першої або апеляційної інстанцій.Клопотання процесуального характеру пов'язані із вирішенням поточних, процесуальних питань, наприклад, щодо забезпечення позову, зупинення виконання рішення суду;Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам.