- •1.Форми захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільна процесуальна форма.
- •2.Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація. Цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність. Особливості участі в цивільному процесі неповнолітніх.
- •5. Процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •6. Загальна характеристика інших учасників цивільного процесу, їх права та обов’язки. Поняття і значення матеріально-правової і процесуальної заінтересованості учасників процесу.
- •12.Пояснення сторін, третіх осіб і їх представників як засоби доказування. Порядок і значення відмови від визнання обставин.
- •13.Поняття і значення принципів цивільного процесуального права, їх система і класифікація. Принцип диспозитивності як основний принцип цивільного судочинства та його зміст.
- •15.Поняття сторін в цивільному процесі та їх ознаки, процесуальні права та обов’язки. Право сторін укласти мирову угоду, порядок і умови її укладання.
- •16. Поняття і види процесуальних строків в цивільному судочинстві, порядок їх обчислення. Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків.
- •18. Загальна характеристика та види цивільної юрисдикції. Поняття підсудності та її види. Процесуальні наслідки порушення правил про підсудність.
- •19. Поняття і значення стадії судового розгляду цивільної справи. Судове засідання як процесуальна форма судового розгляду цивільної справи. Правила поведінки осіб
- •20. Поняття і види судових витрат у цивільному процесі, їх значення. Поняття та порядок обчислення судового збору. Витрати, пов’язані з розглядом справи. Розподіл витрат між сторонами.
- •22. Поняття заходів процесуального примусу і їх види. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.
- •24. Поняття доказування в цивільному процесі і його стадії. Поняття предмету доказування та порядок його визначення.
- •27.Поняття і сутність позовного провадження. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді, його елементи, види. Право на позов і право на пред’явлення позову.
- •28. Показання свідків як засоби доказування. Процесуальний порядок допиту свідків, особливості допиту неповнолітнього свідка. Поняття імунітету свідка. Права і обов’язки свідка.
- •29. Суть і значення окремого провадження. Особливості процесуального порядку розгляду справ окремого провадження. Особи, які беруть участь у справах окремого провадження.
- •31. Суть і значення наказного провадження. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Особливості розгляду заяви про видачу судового наказу та порядок оскарження і скасування судового наказу.
- •34. Умови та порядок проведення заочного розгляду. Підстави та порядок оскарження заочного рішення.
- •36.Порядок визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню: умови, порядок подання і розгляду клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає виконанню.
- •40. Обов’язок доказування, поняття, загальні правила розподілу обов’язків по доказуванню. Наслідки невиконання обов’язку по доказуванню
- •42. Поняття і ознаки доказів, їх класифікація. Поняття засобів доказування, їх види. Належність і допустимість доказів.
- •44. Судові виклики та повідомлення: поняття та загальна характеристика. Зміст судової повістки і оголошення про виклик до суду, порядок їх вручення.
- •45.Поняття судових рішень та їх види. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення. Ухвали суду першої інстанції, поняття, зміст, види.
- •47.Фіксування прцесу та протокол
- •48 Поняття сутність і значення касаційного пров. Суб’єкти,об’єкти, форма,зміст
- •49)Пон і зміст провадження у справі досудового розгляду.Завдання,порядок,питання
- •50)Пон і значення провадження із перегляду судових рішень всу.Підстави,суб,об.
- •51) Процесуальні питання пов’язані з виконанням судових рішень:підстави і порядок негайного викон:порядок звернення суд рішень до виконання.Строки вик л
- •52) Процесуальні строки
- •54. Поняття та значення міжнародного цивільного процесу. Поняття та сутність поняття «іноземний елемент». Правила визначення підсудності судам справ з іноземним елементом.
- •55. Процесуальна співучасть: мета, підстави, види співучасті, процесуальні права і обов’язки співучасників. Особливості обов’язкової і факультативної співучасті.
- •56. Поняття та значення провадження у справах про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішень третейських судів.
- •57. Суть і значення рішення суду, вимоги, яким повинно відповідати рішення суду. Поняття законної сили рішення суду, його значення і правові наслідки.
- •58. Судовий контроль за виконанням судових рішень: право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця, строки та порядок розгляду і вирішення.
- •61. Поняття та значення інституту відводу у цивільному судочинстві. Підстави для відводу судді, інших учасників процесу. Порядок вирішення питань про відвід.
34. Умови та порядок проведення заочного розгляду. Підстави та порядок оскарження заочного рішення.
Умови проведення заочного розгляду справи.У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Порядок проведення заочного розглядуПро заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення.Підстави та порядок оскарження заочного рішенняЗаочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:найменування суду, який ухвалив заочне рішення;ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення;перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
35Форми участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування, їх процесуальні права і обов’язки.
У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів. З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі в справі або взяти участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у цивільному процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне. існує 3 форми участі зазначених органів та осіб:1) звернення до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів і участь у цих справах (ч.1);2) представництво інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії цивільного процесу (ч.2);3) участь у справі для подання висновків на виконання своїх повноважень (ч.3).Якщо участь у справі у першій формі (подання заяв) можлива для усіх органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то інші дві форми передбачають винятковий суб’єктний склад. У формі представництва інтересів громадянина або держави на будь-якій стадії цивільного процесу, може брати участь у справі лише прокурор. Бути залученими або брати участь у справ і за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень можуть лише органи державної влади і органи місцевого самоврядування.У літературі вказується на те, що процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі - це закріплена в процесуальному законі можливість впливу його діяльності на розвиток цивільного судочинства порушення цивільної справи в суді чи вступ у вже започаткований іншими особами цивільний процес. Друга форма участі (вступ у справу для представництва інтересів інших осіб) є прерогативою лише прокурора порівняно із іншими органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Представництво прокурором, незважаючи на тотожність термінології, відмінне від процесуального представництва, встановленого в ЦПК. Основна відмінність - прокурор діє на власний розсуд, незалежно від особи, інтереси якої він представляє. Прокурор не заміщає у справі особу, яку захищає (на відміну від законного представника).Права і обов’язки мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених вимог, суд залишає заяву без розгляду. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом (заявою) іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.