- •Розділ 1 теоретичні засади застосування евристичного діалогу у формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін
- •1.1. Суть і зміст професійно-творчих педагогічних умінь та способи їх формування в евристичному навчанні
- •1.2. Дидактичні можливості використання евристичного діалогу для формування професійно-творчих педагогічних умінь
- •1.3. Обґрунтування дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 експериментальне Випробування дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •2.1. Загальні питання організації та проведення експериментальної роботи
- •2.2. Навчально-методичне забезпечення дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •2.2.1. Організація підготовчо-мотиваційного етапу формування у студентів професійно-творчих умінь у процесі евристичного діалогового навчання
- •2.2.2. Формування професійно-творчих умінь студентів у процесі творчої діалогової взаємодії суб’єктів навчального процесу
- •Омелько Кайдаш та його життєве оточення
- •2.2.3. Залучення студентів і викладачів до рефлексивно-оцінної діяльності в процесі діалогової взаємодії
- •2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь
- •Динаміка рівнів сформованості конструктивних умінь ( у %)
- •Динаміка рівнів сформованості організаторсько-регулятивних умінь ( у %)
- •Динаміка рівнів сформованості рефлексивно-творчих умінь ( у %)
- •Висновки до розділу 2
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а Характеристика різних тлумачень творчих умінь студентів (учнів)
- •Додаток б Навчальний план спецкурсу
- •«Евристична діалогова взаємодія у формуванні професійно-творчих умінь для студентів педагогічних університетів»
- •Додаток в
- •Додаток д тринадцять ознак виразної розповіді
- •Логічна послідовність, стрункість викладу.
- •Звучність, полетність, правильна позиція голосу, чітка дикція, досконалість подиху.
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток и
- •Додаток к Показники, рівні і критерії диспуту
- •Додаток л
Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь
студентів ( у %)
Групи
Рівні |
Е (150 осіб) |
К (153 особи) |
||
Констатувальний етап |
Контрольний етап |
Констатувальний етап |
Контрольний етап |
|
Високий |
21,3 |
40,0 |
20,5 |
30,8 |
Середній |
36,1 |
40,0 |
35,9 |
35,9 |
Низький |
42,6 |
20,0 |
43,6 |
33,3 |
На основі критичного аналізу студенти навчилися вирішувати питання, чи відповідає зміст евристичних запитань дидактичній ситуації (її змісту, чи відповідає віку адресата, темі-проблемі, чи володіє переконуючої силою тощо).
Отримані дані від різних діагностичних методик дають підставу стверджувати, що 40 % студентів групи Е досягли високого рівня сформованості вміння виділяти головне, тоді як у контрольній групі студентів з таким рівнем виявлено всього 18,2 % . Цього ми досягли в результаті виконання студентами вправ і завдань евристичного характеру та самостійної роботи над художніми творами, педагогічною і спеціальної літературою.
У групі Е сталися суттєві зміни у здібностях і вміннях оперативно оцінювати проблемну ситуацію, визначати варіанти її розв’язання, швидко приймати правильне рішення (приріст цього показника склав +42,6 % проти +20,5 % у групі К). У випадку, коли для студентів були створені оптимальні умови (позитивна мотивація, педагогічна підтримка, ситуації успіху, стимулювання участі в різних видах діяльності) можна було спостерігати виявлення майбутніми вчителями зазначених умінь на високому і середньому рівнях. І це підтверджено підрахунками за матеріалами тестового випробування та експертних оцінок.
Отримані більш значущі зміни в рівнях сформованості інтелектуальних умінь у студентів експериментальної групи зумовлені, на нашу думку, запровадженням саме евристичного діалогу в процесі навчання, що вимагає інтелектуальної напруги, швидкого застосування інформації (знань), її осмислення для оперативного прийняття рішень.
Позитивну динаміку зафіксовано й стосовно конструктивних умінь (табл. 2.5). Так, значна частина студентів експериментальної групи (69,7 %) виявили вміння комбінувати, переносити знання й уміння в нову ситуацію; планувати свою навчальну діяльність; моделювати (особистість учня, творчі проекти – програми, методики, технології тощо). У групі К цей показник склав лише 7 %.
Таблиця 2.5
Динаміка рівнів сформованості конструктивних умінь ( у %)
Групи Рівні |
Е (150 осіб) |
К (153 особи) |
||
Констатувальний етап |
Контрольний етап |
Констатувальний етап |
Контрольний етап |
|
Високий |
25,2 |
69,7 |
25,6 |
36,5 |
Середній |
31,0 |
25,2 |
30,8 |
50,0 |
Низький |
43,9 |
5,2 |
43,6 |
13,5 |
Позитивні результати отримали й щодо сформованості організаторсько-регулятивних умінь (табл. 2.6). Кількість студентів експериментальної групи, які виявляють уміння гнучко управляти навчально-пізнавальної діяльністю школярів, здійснювати організацію діяльності учасників творчих (інноваційних) проектів, саморегуляції (уміння керувати своєю поведінкою), відстоювати свою позицію збільшилася майже вдвічі, оді як в експериментальній групі приріст цього показника склав лише 10,5 %. Контрольне оцінювання професійно-творчих умінь студентів за рефлексивно-корегувальним критерієм здійснювали за допомогою самооцінки
Таблиця 2.6
