Висновки до розділу 2

Проведення педагогічного експерименту та аналіз отриманих результатів дозволили дійти таких висновків.

У процесі експериментального дослідження знайшла підтвердження гіпотеза про те, що оволодіння майбутніми вчителями гуманітарних дисциплін професійно-творчими вміннями за допомогою евристичного діалогу буде успішним, якщо його застосування ґрунтуватиметься на науково розробленій моделі, яка включає підготовчо-мотиваційний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-діагностичний компоненти, спрямовані на забезпечення: а) психологічної і теоретико-методичної готовності викладачів до евристичної діалогової взаємодії; позитивної мотивації та теоретико-практичної готовності студентів до евристичного діалогового навчання; б) творчої взаємодії суб’єктів навчального процесу; в) рефлексивно-оцінної діяльності викладачів і студентів.

Реалізація розробленої і науково обґрунтованої моделі вимагає такої організації пізнавально-творчої навчальної діяльності студентів, яка спонукає їх до творчості, пізнавальна самостійність, до розв’язання навчальних завдань із застосуванням механізмів евристично-діалогової діяльності.

Результати визначення рівнів сформованості професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін після закінченні формувального етапу експерименту та порівняння їх з даними, одержаними на констатувальному етапі, засвідчили, що загалом за усіма окремими критеріями показники рівнів досліджуваної якості в експериментальній групі кількісно й якісно зросли як у порівнянні з констатувальними даними, так і з аналогічними показниками контрольної групи.

Так, кількість студентів експериментальних груп, які досягли високого й достатнього рівня сформованості загальних професійно-творчих умінь зросла в 2 рази і досягла 82 % (у порівнянні з 44 % на констатувальному етапі експерименту). Значні зміни відбулися у володінні евристично-діалогічними вміннями: якщо на початку експериментальної роботи лише четверта частина студентів (26%) могли поставити самостійно питання у процесі евристичної діалогової взаємодії й використовувати їх при створенні освітнього продукту на високому і достатньому рівнях, то в кінці експерименту їх кількість зросла більш ніж у 2,5 рази і склала 68 %. У 80% студентів у процесі експериментальної роботи сформувалися оцінно-корегувальні вміння для вимірювання й оцінки освітніх продуктів.

Запровадженням розробленої моделі у навчальний процес педагогічного ВНЗ було виявлено комплекс взаємопов’язаних дидактичних умов її реалізації, а саме: а) забезпечення психологічної, теоретичної і методичної готовності викладачів і студентів до діалогового навчання; б) застосування дидактичної моделі евристичної діалогової взаємодії на основних етапах навчальної діяльності; в) здійснення рефлексивно-оцінної діяльності суб’єктами евристично-діалогового навчання; г) застосування комплексної діагностики результатів оволодіння майбутнім учителем гуманітарних дисциплін професійно-творчими вміннями у процесі їх формування з метою коригування цього просу.

На підставі виокремлених груп професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін (інтелектуальні, конструктивні, організаторсько-регулятивні, діалогічно-евристичні) та згідно з логікою навчального процесу доцільними критеріями рівнів сформованості вказаних умінь є: загальнотворчий, установочно-мотиваційний, комунікативний, управлінсько-моделювальний, рефлексивно-корегувальний.

Порівняльний аналіз експериментальних даних доводить, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано, мету досягнуто.