- •Розділ 1 теоретичні засади застосування евристичного діалогу у формуванні професійно-творчих умінь майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін
- •1.1. Суть і зміст професійно-творчих педагогічних умінь та способи їх формування в евристичному навчанні
- •1.2. Дидактичні можливості використання евристичного діалогу для формування професійно-творчих педагогічних умінь
- •1.3. Обґрунтування дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2 експериментальне Випробування дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •2.1. Загальні питання організації та проведення експериментальної роботи
- •2.2. Навчально-методичне забезпечення дидактичної моделі застосування евристичного діалогу для формування професійно-творчих умінь у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін
- •2.2.1. Організація підготовчо-мотиваційного етапу формування у студентів професійно-творчих умінь у процесі евристичного діалогового навчання
- •2.2.2. Формування професійно-творчих умінь студентів у процесі творчої діалогової взаємодії суб’єктів навчального процесу
- •Омелько Кайдаш та його життєве оточення
- •2.2.3. Залучення студентів і викладачів до рефлексивно-оцінної діяльності в процесі діалогової взаємодії
- •2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Динаміка рівнів сформованості інтелектуальних умінь
- •Динаміка рівнів сформованості конструктивних умінь ( у %)
- •Динаміка рівнів сформованості організаторсько-регулятивних умінь ( у %)
- •Динаміка рівнів сформованості рефлексивно-творчих умінь ( у %)
- •Висновки до розділу 2
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а Характеристика різних тлумачень творчих умінь студентів (учнів)
- •Додаток б Навчальний план спецкурсу
- •«Евристична діалогова взаємодія у формуванні професійно-творчих умінь для студентів педагогічних університетів»
- •Додаток в
- •Додаток д тринадцять ознак виразної розповіді
- •Логічна послідовність, стрункість викладу.
- •Звучність, полетність, правильна позиція голосу, чітка дикція, досконалість подиху.
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток з
- •Додаток и
- •Додаток к Показники, рівні і критерії диспуту
- •Додаток л
Додаток к Показники, рівні і критерії диспуту
Показники |
Р і в н і |
|||
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
|
1.Актуальність та обґрунтованість проблеми диспуту
|
Представлено всебічно, з гуманістичних і професійних позицій |
Представлено достатньо і доказово |
Актуальність заявлено, але обмаль доказових аргументів |
Актуальність не розкрито, аргументи відсутні |
2.Інформатив-ність усного слова |
Високий рівень новизни основної інформації |
Нова для учнів значна частина інформації |
Новизна незначної частини інформації |
Відсутність справді нової для дітей інформації |
3.Визначення основних запитань диспуту |
Високий рівень запитальної діяльності з обговорюваної проблеми (студент вміє задавати загальні запитання, складні) |
Студент достатньо задає запитань та володіє новою інформацією |
Значна частина запитань прості, загальні |
Відсутність умінь запитальної діяльності |
4.Багатство та різноманітність вивченої літератури для проведення диспуту |
Студент опрацював сучасну літературу та володіє новою інформацією |
Достатньо вивчено літератури для обраної проблематики |
Література частково відповідає обраній проблемі |
Літературні джерела не відповідають обраній проблемі дискусії |
5.Використання засобів і методів для проведення правомірності своїх поглядів |
Для проведення диспуту залучено необхідні і достатні людські і матеріальні ресурси і засоби |
Залучено в основному необхідні ресурси і засоби |
Заплановано обмежене коло ресурсів і засобів |
Явно недостатнє ресурсне забезпечення проекту |
6.Сприймання дискусійних запитань учасниками диспуту |
Студент вільно сприймає запитання та дає на них обґрунтовані відповіді |
Достатня демонстрація відповідей на запитання |
Недостатній прояв сприймання запитань та відповідей на них |
Відсутність навіть елементарних ознак дискусійних запитань, які задають та відсутність інформації на них |
7.Основні висновки, що відповідають головним ідеям теми і проблеми |
Високий рівень зроблених висновків, які відповідають ідеям та проблемам обраної теми |
Достатні висновки з обраної проблематики диспуту |
Значна кількість висновків привертають уваги учасників диспуту |
Тільки деякі висновки цікаві учасникам з обраної проблематики |
Додаток л
Показники, рівні і критерії дискусії
Показники |
Р і в н і |
|||
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий |
|
1.Зацікавленість темою, що обговорюється
|
Високий прояв особистої інтелігентності й простоти; ерудиції і спеціальних знань, культури спілкування, ціннісних орієнтацій, гуманізму |
Достатній прояв зазначених характеристик з незначними недоліками у володінні проф. культурою |
Досягнуті тільки мінімальні стандарти культури спілкування, такту, ерудиції, розвитку ціннісних орієнтацій |
Відзначені серйозні недоліки у розвитку інтелігентності, ерудиції, такту, ціннісних орієнтацій, гуманіст. культури. |
2.Досконале володіння всіма її аспектами за рахунок самостійно здобутої інформації |
Високий рівень новизни основної інформації |
Нова для учнів значна частина інформації |
Новизна незначної частини інформації |
Відсутність справді нової для дітей інформації |
3.Уважне вислуховування опонента |
Високий рівень авторських переживань і художньо-образної їх передачі |
Достатня ступінь осмислення, переживання й передачі словом ряду подій |
Недостатня ступінь особистісного осмислення й переживання подій і фактів |
Відсутність особистісного ставлення до названих подій |
4.Ясне і стисле формулювання тверджень |
Цілеспрямованість, напруженість, динамізм, завершеність сюжету |
Наявність елементів динамічного відносно завершеного сюжету |
Сюжетна лінія тільки намічена, але не розроблена у важливих елементах розвитку |
Сюжетна лінія або відсутня, або лише заявлена |
5.Обмін думками учасників дискусії |
Високий рівень педагогічної і гуманістичної вагомості |
Достатній рівень педагогічного і гуманістичного змісту |
Наявність окремих елементів педагогічної спрямованості |
Відсутність педагогічної спрямованості розповіді |
6.Залучення до диспуту всієї аудиторії |
Високий рівень прояву основних елементів пед. артистизму |
Достатня демонстрація більшості елементів артистизму |
Недостатній прояв всіх елементів пед. артистизму |
Відсутність навіть окремих елементів проф. артистизму |
7.Запитальна діяльність до проблеми дискусії |
Високий рівень емоційних переживань, уваги, активності слухачів |
Достатні уважність і рівень переживань слухачів |
Наявність значної кількості елементів розповіді, які не викликають уваги |
Тільки деякі елементи розповіді цікаві слухачам |
