Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ivanov_s_o_novoselov_e_f_spaska_o_a_ekologichna...doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

2.6.3. Дія фотохімічного смогу

Оскільки утворення гідроксил-радикала має дві фотохімічні стадії, смогоутворення вночі припиняється.

Більшість частинок, які містить смог, є газами, але деякі з них, такі як альдегіди, літають в аерозолі, як малі краплини.

ПАН та альдегіди є сльозогінними сполуками, озон викликає кашель, чхання та подразнення респіраторної системи; викликає швидке старіння гуми, знижує міцність тканин разом з їх знебарвленням, частинки аерозолю знижують видимість та врожаї рослин.

2. Екологічна хімія гідросфери

Гідросфера – переривчаста водна оболонка Землі. Нині під поняттям гідросфери об’єднують усі види природних розчинів, усю воду, що перебуває у трьох різних агрегатних станах (твердому, рідкому та газоподібному), і воду, яка входить до складу хімічних сполук.

Природні води – це переважно, нерівноважні, відкриті (з погляду термодинаміки) системи. Виняток становлять лише окремі обмежені об’єми підземних вод. Проте для опису процесів, що відбуваються в природних водах, часто використовують закони рівноважної термодинаміки. Цей прийом, що дає можливість отримати правильне уявлення про напрям і, в деяких випадках, про швидкість процесу, використовується і в цьому навчальному посібнику.

3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод

Загальні запаси води на Землі становлять 1 385 984 610 км3. Але не у зв’язку з величезною кількістю, а виключно завдяки ряду аномальних характеристик сполуки водню з киснем Н2О виділено в самостійну земну оболонку.

Саме аномальні порівняно зі звичайними сполуками властивості води відіграють важливу роль у підтриманні життя на Землі. Серед них потрібно відзначити такі:

Аномальний вид температурної залежності густини води.

Максимум густини води спостерігається при температурі бі-

ля 4°С. Так, при 0°С дистильована вода має густину 0,999841 кг/м3, при 25°С – 0,9977047 кг/м3, а при 4°С густина дистильованої води становить 0,999973 кг/м3. Завдяки цьому з настанням морозів поверхневий шар води, охолоджений до 4°С, як важчий опускається на дно водоймища, витісняючи тепліші і легші шари на поверхню. Далі, коли все водоймище охолодиться до 4°С, охолоджуватиметься тільки поверхневий шар, який як легший залишається на його поверхні. Лід легший за воду, і він плаватиме на поверхні водоймища. Лід та сніг, що вкриває його, є добрим захистом водоймища від промерзання, оскільки теплопровідність їх мала. Так, наприклад, якщо свіжий сніг при 273 °К має теплопровідність

L = 90 ∙10−3 Вт/(м∙К),

то теплопровідність ущільненого снігу близька до теплопровідності будівельного войлока, яка становить :

L = 44 ∙ 10−3 Вт/(м ∙ К).

Це сприяє збереженню життя у водоймищах середніх і високих широт у зимовий час.

Теплоємність води.

Питома теплоємність води є вищою, ніж у всіх твердих і рідких речовинах, за винятком рідкого аміаку та водню; при 273°К Ср = 75,3 Дж/(моль·°К). Завдяки величезній теплоємності води, океани згладжують коливання температури і перепад температур від екватора до полюса в Світовому океані, що становить всього 30 оС.

Питома ентальпія плавлення.

Значення питомої ентальпії плавлення води,

ΔHпл. = 6,012 кДж/моль при 273 °К,

є найвищим серед твердих і рідких тіл, за винятком аміаку та водню. Завдяки високій теплоті плавлення на Землі згладжуються сезонні переходи; весни й осені у середніх і високих широтах, їх можна розглядати як сезони фазових переходів води. Порівняно легко нагріваючись або охолоджуючись до 0°С, вода, сніг і лід для переходу в інший агрегатний стан вимагають значних витрат енергії, тому ці переходи зазвичай розтягуються в часі. Слід зазначити, наприклад, що при замерзанні 1 м3 води виділяється стільки ж тепла, скільки при спалюванні приблизно 10 кг вугілля.

Питома ентальпія випаровування.

Високе значення питомої ентальпії випаровування (Δ H випар= 40,683 кДж/моль при 373 °К) призводить до того, що велика частина сонячної енергії, яка досягає Землі, витрачається на випаровування води, перешкоджаючи перегріву її поверхні. При конденсації водяної пари в атмосфері відбувається виділення цієї енергії, яка може переходити в кінетичну енергію компонентів атмосфери, викликаючи ураганні вітри.

Поверхневий натяг.

Аномально високий поверхневий натяг води (а = 71,9 ∙ 10−3 Дж/м2 при 298 °К) призводить до формування брижів і хвиль на поверхні води вже навіть при слабкому вітрі. У результаті цього різко зростає площа водної поверхні й інтенсифікуються процеси теплообміну між атмосферою та гідросферою.

З високим поверхневим натягом води пов’язані й капілярні сили, завдяки дії яких вода здатна підійматися на висоту до 10 – 12м від рівня ґрунтових вод.

Діелектрична проникність.

Діелектрична проникність води має аномально високе значення, рівне 78,3 при 298 °К. Цей факт визначає найбільшу розчинну здатність води щодо речовин із полярною та іонною структурами. Тому у природі немає хімічно чистої води, людина завжди має справи з розчинами. Навіть найчистіші атмосферні осади над Антарктидою містять до 5 мг/л розчинених солей. А вміст солей у дощовій воді в районах з інтенсивною вулканічною діяльністю сягає 1000 мг/л.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]