- •1. Основні поняття та терміни екологічної хімії
- •1.1. Екологічні чинники середовища
- •Аеробні та анаеробні організми
- •Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •1.2.1. Неорганічні небезпечні речовини
- •Ртуть як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Головні токсичні сполуки ртуті
- •Свинець як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.2.2. Діоксини та їх аналоги
- •Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.3. Типи реакцій хімічних речовин у їх природному та техногенному кругообігу
- •Хімічні та фізичні методи моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища
- •2. Екологічна хімія атмосфери
- •2.1. Склад і будова атмосфери
- •2.2. Вільні радикали в атмосфері та тропосфері
- •2.2.1. Фотодисоціація
- •2.2.1.1.Фотодисоціація води
- •2.2.2. Реакції атмосферних іонів
- •2.3. Парниковий ефект та фізико-хімічний кругообіг co2
- •2.4.1. Джерела забруднення атмосфери
- •2.4.2. Діоксид сірки в атмосфері
- •2.4.2.1. Кислотні дощі
- •2.4.2.1.1. Утворення в атмосфері сірчаної кислоти
- •Механізм утворення сірчаної кислоти в атмосфері
- •2.4.2.1.2. Утворення в атмосфері нітратної кислоти
- •2.4.2.1.3. Контроль антропогенних викидів нітрогену та сірки
- •2.4.3. Хімія озону в атмосфері
- •2.4.3.1. Система найменування для фреонів
- •2.4.3.2. Вираження кількісного рівня наявності озону в атмосфері
- •2.5. Хімія аерозолів атмосфери
- •2.6. Хімізм фотохімічного смогу в атмосфері великих міст
- •2.6.1. Класичний смог
- •2.6.2. Фізико-хімічна природа фотохімічного смогу
- •2.6.3. Дія фотохімічного смогу
- •2. Екологічна хімія гідросфери
- •3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод
- •3.2. Процеси формування хімічного складу природних вод
- •3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
- •3.3.1. Розчинність газів у воді
- •3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
- •3.3.2.1. Використання рівноважної термодинаміки для опису взаємодії між твердими речовинами і природними водами
- •3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
- •3.4. Твердість природних вод
- •3.5. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.5.1. Карбонатна система і рН атмосферних опадів
- •3.5.2. Розчинність карбонатів і рН підземних і поверхневих природних вод
- •3.6. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.6.1. Карбонатна рівновага в океані
- •3.6.2. Лужність природних вод
- •3.6.3. Процеси закиснення поверхневих водоймищ
- •3.7. Окисно-відновні процеси в гідросфері.
- •3.7.1. Денітрифікація
- •3.7.2. Сульфат-редукція
- •3.7.3. Особливості окисно-відновних процесів в озерах
- •3.7.4. Особливості окисно-відновних процесів в океані
- •3.8. Неорганічні речовини у воді. Важкі метали у воді.
- •3.8.1. Мінералізація як чинник забруднення води
- •XSiO2 · yH2o,
- •3.8.2. Хімічні методи очищення води
- •3.8.3. Очищення стічних вод
- •3.8.3.1. Видалення важких металів
- •3.8.3.2. Дезінфекція
- •4. Екологічна хімія ґрунтів та хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.1. Екологічна хімія ґрунтів
- •4.1.1. Хімічні аспекти гіпергенезу і ґрунтоутворення
- •4.1.2. Хімічна природа органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.1. Класифікація органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.2. Неспецифічні органічні сполуки в ґрунтах
- •4.1.2.3. Специфічні гумусні речовини ґрунтів
- •4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
- •4.1.2.5. Мікробне перетворення органічних речовин у ґрунтах
- •4.1.3. Поглинальна здатність ґрунтів
- •4.1.3.1. Обмінні катіони ґрунтів
- •4.1.3.2. Катіонообмінна здатність ґрунтів
- •4.1.3.3. Склад обмінних катіонів ґрунтів
- •4.1.4. Лужність і кислотність ґрунтів
- •4.2. Сполуки азоту в ґрунті
- •4.3. Сполуки фосфору в ґрунті
- •4.3.1. Кругообіг фосфору
- •4.4. Антропогенні забруднення ґрунту
- •4.4.1. Кислотні забруднення та їх хімічні наслідки для ґрунтів
- •4.4.1.1. Екологічні наслідки кислотних дощів для ґрунтів
- •4.5. Хімічна класифікація пестицидів
- •4.6. Хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.6.1. Поліциклічні хлоровані вуглеводні
- •4.6.1.1. Проблема ддт
- •4.6.1.2. Проблема діоксинів та їх аналогів
- •4.7. Мінеральні добрива як джерело забруднення ґрунтів
- •Література
- •1.Основні поняття та терміни екологічної хімії.................. ...........4
4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
Це види продуктів взаємодії неспецифічних речовин ґрунту або специфічних гумусних речовин з мінеральними компонентами (катіонами металів, гідроксидами, неорганічними катіонами, силікатами і т. д.), які об’єднують у поняття «органо-мінеральних сполук». Окремі випадки органо-мінеральних сполук, що утворюються в ґрунті, є продуктом взаємодії органічних речовин із ґрунтовими мінералами, називають мінерал-органічними сполуками.
Згідно з класифікацією, розробленою Л. Н. Алекперовою, органо-мінеральні сполуки ґрунтів ділять на три групи:
1) гетерополярні сполуки;
2) комплексно-гетерополярні сполуки;
3) сорбційні комплекси.
Гетерополярні, або прості, солі гумусних кислот (ГК) утворюються в результаті реакцій нейтралізації гумусових кислот:
ГК(СООН)n + nNaOH = ГК(COONa)n + nН2О.
Залежно від рН середовища заміщення протонів відбувається як за карбоксильними, так і за фенольними ОН-групами.
Заміщення має місце для катіонів (Na+, K+, NH4+, Ca2+, Mg2+ та ін.).
Гумати лужних металів і амонію добре розчинні в воді і зустрічаються тільки в деяких солонцях і содових солончаках.
Гумати кальцію, що трапляються в ґрунтах, погано розчинні у воді за будь-яких значень рН і схильні до утворення на поверхні мінеральних компонентів плівок, які міцно утримуються силами адгезії. Гумати магнію розчиняються краще, ніж гумати кальцію. Вони можуть переходити у розчин і мігрувати в межах ґрунтового профілю.
Індивідуальні гумати або фульвати різних металів рідко зустрічаються у ґрунті. Частіше формуються складніші органомінеральні похідні, в яких катіони металів входять до аніонної частини молекули.
Гумусні кислоти схильні утворювати комплексні сполуки з усіма перехідними металами, що містяться у ґрунті у вигляді мікроелементів або що надходять з антропогенними викидами.
За здатності утворювати сполуки з гумусними сполуками різні катіони можна розмістити в ряд:
Fe3+ > А13+ >> Fe2+ > Cu2+ > Zn2+ > Со2+ > Pb2+.
Положення металів у цьому ряді може змінюватися залежно від природи гумусних кислот і рН середовища.
Утворення комплексних сполук і гетерополярних солей гумусових кислот відіграє важливу роль у процесах міграції і трансформації мінеральних компонентів ґрунту. Ці процеси істотно знижують небезпеку забруднення ґрунтів, оскільки за достатньої кількості органічних речовин у ґрунті відбувається зв’язування токсичних металів.
Ще один вид органо-мінеральних сполук, що утворюються у ґрунті в процесі взаємодії гумусних речовин з кристалічними або аморфними мінералами ґрунтів, називають глино-гумусними, або сорбційними, комплексами.
Приклади розв’язування задач
ПРИКЛАД 4.1. Ґрунт містить 3,1% органічної речовини. Обчисліть процентний вміст С і N у ґрунті, якщо органічна речовина містить 60% С і масове відношення С : N дорівнює 10 : 1.
Розв’язання. Відповідно до умови задачі 100 г ґрунту містить 3,1 г органічної речовини. Вміст вуглецю:
mC = 3,1/100 ‘ 60 = 1,86 (г).
За умовою задачі вміст азоту в ґрунті становить одну десяту від вмісту вуглецю, тобто mN = 0,186 г.
Процентний вміст елементів дорівнює:
Wc = mC /100 ‘ 100 = 1,9 (%);
WN = mC /100 ‘ 100 = 0,19 (%).
Відповідь: процентний вміст вуглецю й азоту в ґрунті дорівнює 1,9% і 0,19% відповідно.
ПРИКЛАД 4.2. Ґрунт містить 5,2 г органічних речовин на 100 г абсолютно сухого ґрунту. Обчисліть вміст органічних сполук у грамах на 100 г повітряно-сухого ґрунту, якщо в повітряно-сухому стані він містить 2,3 г Н2О на 100 г абсолютно сухого ґрунту.
Розв’язання. Для того, щоб отримати 100 г абс. сухого ґрунту, необхідно взяти 102,3 г повітряно-сухого ґрунту. Складемо пропорцію:
5,2 г органічної речовини містить 102,3 г повітряно-сухого ґрунту,
x г органічної речовини містить 100 г повітряно-сухого ґрунту. Звідси:
х = 5,2 ∙ 100/ 102,3 = 5,08 (г).
Відповідь: у 100 г повітряно-сухого ґрунту міститься 5,1 г органічної речовини.
