- •1. Основні поняття та терміни екологічної хімії
- •1.1. Екологічні чинники середовища
- •Аеробні та анаеробні організми
- •Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •1.2.1. Неорганічні небезпечні речовини
- •Ртуть як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Головні токсичні сполуки ртуті
- •Свинець як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.2.2. Діоксини та їх аналоги
- •Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.3. Типи реакцій хімічних речовин у їх природному та техногенному кругообігу
- •Хімічні та фізичні методи моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища
- •2. Екологічна хімія атмосфери
- •2.1. Склад і будова атмосфери
- •2.2. Вільні радикали в атмосфері та тропосфері
- •2.2.1. Фотодисоціація
- •2.2.1.1.Фотодисоціація води
- •2.2.2. Реакції атмосферних іонів
- •2.3. Парниковий ефект та фізико-хімічний кругообіг co2
- •2.4.1. Джерела забруднення атмосфери
- •2.4.2. Діоксид сірки в атмосфері
- •2.4.2.1. Кислотні дощі
- •2.4.2.1.1. Утворення в атмосфері сірчаної кислоти
- •Механізм утворення сірчаної кислоти в атмосфері
- •2.4.2.1.2. Утворення в атмосфері нітратної кислоти
- •2.4.2.1.3. Контроль антропогенних викидів нітрогену та сірки
- •2.4.3. Хімія озону в атмосфері
- •2.4.3.1. Система найменування для фреонів
- •2.4.3.2. Вираження кількісного рівня наявності озону в атмосфері
- •2.5. Хімія аерозолів атмосфери
- •2.6. Хімізм фотохімічного смогу в атмосфері великих міст
- •2.6.1. Класичний смог
- •2.6.2. Фізико-хімічна природа фотохімічного смогу
- •2.6.3. Дія фотохімічного смогу
- •2. Екологічна хімія гідросфери
- •3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод
- •3.2. Процеси формування хімічного складу природних вод
- •3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
- •3.3.1. Розчинність газів у воді
- •3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
- •3.3.2.1. Використання рівноважної термодинаміки для опису взаємодії між твердими речовинами і природними водами
- •3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
- •3.4. Твердість природних вод
- •3.5. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.5.1. Карбонатна система і рН атмосферних опадів
- •3.5.2. Розчинність карбонатів і рН підземних і поверхневих природних вод
- •3.6. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.6.1. Карбонатна рівновага в океані
- •3.6.2. Лужність природних вод
- •3.6.3. Процеси закиснення поверхневих водоймищ
- •3.7. Окисно-відновні процеси в гідросфері.
- •3.7.1. Денітрифікація
- •3.7.2. Сульфат-редукція
- •3.7.3. Особливості окисно-відновних процесів в озерах
- •3.7.4. Особливості окисно-відновних процесів в океані
- •3.8. Неорганічні речовини у воді. Важкі метали у воді.
- •3.8.1. Мінералізація як чинник забруднення води
- •XSiO2 · yH2o,
- •3.8.2. Хімічні методи очищення води
- •3.8.3. Очищення стічних вод
- •3.8.3.1. Видалення важких металів
- •3.8.3.2. Дезінфекція
- •4. Екологічна хімія ґрунтів та хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.1. Екологічна хімія ґрунтів
- •4.1.1. Хімічні аспекти гіпергенезу і ґрунтоутворення
- •4.1.2. Хімічна природа органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.1. Класифікація органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.2. Неспецифічні органічні сполуки в ґрунтах
- •4.1.2.3. Специфічні гумусні речовини ґрунтів
- •4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
- •4.1.2.5. Мікробне перетворення органічних речовин у ґрунтах
- •4.1.3. Поглинальна здатність ґрунтів
- •4.1.3.1. Обмінні катіони ґрунтів
- •4.1.3.2. Катіонообмінна здатність ґрунтів
- •4.1.3.3. Склад обмінних катіонів ґрунтів
- •4.1.4. Лужність і кислотність ґрунтів
- •4.2. Сполуки азоту в ґрунті
- •4.3. Сполуки фосфору в ґрунті
- •4.3.1. Кругообіг фосфору
- •4.4. Антропогенні забруднення ґрунту
- •4.4.1. Кислотні забруднення та їх хімічні наслідки для ґрунтів
- •4.4.1.1. Екологічні наслідки кислотних дощів для ґрунтів
- •4.5. Хімічна класифікація пестицидів
- •4.6. Хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.6.1. Поліциклічні хлоровані вуглеводні
- •4.6.1.1. Проблема ддт
- •4.6.1.2. Проблема діоксинів та їх аналогів
- •4.7. Мінеральні добрива як джерело забруднення ґрунтів
- •Література
- •1.Основні поняття та терміни екологічної хімії.................. ...........4
3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
3.3.1. Розчинність газів у воді
Для розрахунку розчинності газів у воді використовують закон Генрі:
Сх = Kг Pх,
де Cx – молярна концентрація розчиненого газу, Pх – парціальний тиск газу, Kг (одиниця виміру – моль/л ∙атм) – константа Генрі.
Високе значення Kг означає високу розчинність газу.
Треба брати до уваги, що, на відміну від розчинення солей, KH завжди зменшується зі підвищенням температури.
Іншими словами, гази менш розчинні з підвищенням температури (будь-які гази, у будь-яких розчинниках). Причина в тому, що підвищення температури впливає на газоподібний стан так, що компонент –TΔ S у рівнянні Гіббса (Δ G = Δ H − TΔ S) стає позитивним за рахунок розчинення неупорядкованих молекул газів, чому й значно знижується.
Константи Генрі для деяких важливих з точки зору екології сполук, наведені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Константи Генрі при 298 °K
Речовина |
KГ , моль/л/атм |
Речовина |
KГ , моль/л/атм |
O2 |
1,3 ∙ 10−3 |
NO |
1,9 ∙ 10−2 |
NO2 |
1,2 ∙10−2 |
O3 |
1,13 ∙ 10−2 |
N2O |
2,5 ∙ 10−2 |
CO2 |
3,4 ∙10−2 |
H2S |
0,12 |
SO2 |
1,23 |
CH3ONO2 |
2,6 |
CH3O2 |
6 |
OH |
25 |
HNO2 |
49 |
NH3 |
62 |
CH3OH |
220 |
CH3OOH |
230 |
HCl |
730 |
HO2 |
2000 |
CH3COOH |
8800 |
H2O2 |
75 000 |
HNO3 |
200 000 |
Розглянемо розрахунок розчинності O2 у воді при нормальному тиску та температурі 25 °C і в контексті, чи буде така вода підтримувати водяну біоту?:
KГ (O) = 1,3 ∙ 10−3моль/л/атм при рівновазі і 25°C.
Розраховуємо молярну концентрацію кисню у воді за даних умов:
СO2 = KГ ∙ PO2 = 1,3 ∙ 10−3.моль/л/атм ∙ 0,21 атм = 2,7∙10−3 моль/л.
Помноживши молярну концентрацію кисню на молярну масу кисню одержимо масову долю кисню у водному розчині:
2,7 ∙10−3 моль/л ∙ 32 г/моль = 8,7 ∙10−3 г/л = 8,7 мг/л.
Оскільки літр прісної води важить практично 1 кг, а 1 мг у літрі відповідає 1 м.д., то розрахований вище вміст кисню становить 8,7 м.д. ( 8,7 ppm).
Для розрахунків розчинності газів у воді треба брати до уваги те, що згідно з законом Авогадро парціальний тиск будь-якого газу в суміші дорівнює його об’ємній долі у цій суміші.
Користуючись даними табл. 3.4, можна розрахувати концентрацію шкідливих газів у воді згідно з поданим вище зразком.
Концентрація кисню визначає розмір окисно-відновного потенціалу та значною мірою напрямок і швидкість процесів хімічного і біохімічного окиснювання органічних і неорганічних сполук. Кисневий режим здійснює значний вплив на життя водойми. Мінімальний вміст розчиненого кисню, що забезпечує нормальний розвиток риб, становить біля 5 мг O2/дм3. Зниження його до 2 мг/дм3 викликає масову загибель (замор) риби. Негативно позначається на стані водних мешканців і пересичення води киснем у результаті процесів фотосинтезу при недостатньо інтенсивному перемішуванні прошарків води.
Згідно з вимогами до складу і властивостей води водойм у пунктах питного і санітарного водокористування вміст розчиненого кисню в пробі, відібраній до 12 год. дня, не повинен бути нижчим від 4 мг/дм3 у будь-який період року; для водойм рибгосподарського призначення концентрація розчиненого у воді кисню, не повинна бути нижчою від 4 мг/дм3 у зимовий період (під час льодоставу) і 6 мг/дм3 – у літній..
Визначення кисню у поверхневих водах включено до програми спостережень з метою оцінювання умов існування гідробіонтів, у тому числі риб, а також як непряма характеристика оцінювання якості поверхневих вод і регулювання процесу очищення стоків. Вона суттєва для аеробного дихання і є індикатором біологічної активності (тобто фотосинтезу) у водоймі.
Таблиця 3.4.
Вміст кисню в поверхневих водах
Рівень забруднення води і клас її якості |
розчинений кисень |
||
літо, мг/дм3 |
зима, мг/дм3 |
% насичення |
|
Дуже чисті, I |
9 |
14– 13 |
95 |
Чисті, II |
8 |
12– 11 |
80 |
Помірно забруднені, III |
7– 6 |
10– 9 |
70 |
Забруднені, IV |
5– 4 |
5– 4 |
60 |
Брудні, V |
3– 2 |
5– 1 |
30 |
Дуже брудні, VI |
0 |
0 |
0 |
Розчинний у воді кисень та БСК
Для нормального перебігу процесу самоочищення насамперед необхідна наявність у водоймі запасу розчиненого кисню. Насиченість ним води потрібна для окисного розкладання більшості домішок. Хімічне чи бактеріальне окиснювання органічних речовин призводить до зниження концентрації розчиненого у воді кисню (1 л води містить усього 8–9 мол. розчиненого кисню, 1 л повітря – 210 мол. кисню). Вплив деокси-генувальних (тих, що знижують вміст кисню) агентів виражається заміною нормальної флори і фауни водойм примітивною, пристосованою до існування в анаеробних умовах.
Органічні речовини, під час взаємодії з розчиненим киснем, окиснюються до вуглекислого газу і води, зі споживанням різної кількості кисню, тому введено узагальнений показник, що дає змогу оцінити сумарну кількість забруднень у воді за поглинанням кисню. Таким показником є біохімічне споживання кисню (БСК), рівне кількості кисню, що поглинається при окиснюванні конкретної речовини у визначений проміжок часу. БСК виражається в міліграмах потрібного кисню на 1 грам речовини, що окиснюється, а в розчинах – у міліграмах потрібного кисню на 1 л розчину.
Поряд із БСК встановлено показник хімічного (біхроматного) споживання кисню (ХСК) – кількість кисню, необхідного при хімічному окиснюванні органічних і мінеральних речовин, що містяться у воді, під дією окиснювачів; виражається в мг/л атомарного кисню.
Залежно від часу, за який визначається БСК, розрізняють БСК5 (пʼятидобове), БСК20 (двадцятидобове), БСКповн (повне, коли окиснювання закінчується). За нормами БСКповн не повинно перевищувати у водоймах рибогосподарське значення (I категорії) 3мг О2/ л, інших категорій – 6 мг О2 /л. БСК промислових стоків залежно від виробництва і складу стоків становить 200 – 3000 мг О2 /л. Це значить, що при скиданні таких стоків вміст кисню у водоймі значно зменшується або він споживається цілком, що викликає загибель планктону, бентосу, риби й інших організмів, які живуть у водоймі, збідненій киснем. Одночасно посилено розвиваються анаеробні мікроорганізми, порушується біологічна рівновага, виникає загнивання водойми.
Отже, необхідне очищення стоків до такої міри, щоб у разі
скидання їх у водойми, і змішування з водою водойми БСК відповідало нормі, встановленій санітарними правилами. За міжнародною угодою для збереження водної фауни необхідний вміст розчиненого кисню має бути не нижчим за 5 мг О2/л.
