Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища

«Важкий метал» кадмій взагалі є одним із найнебезпечніших речовин (токсичніший, ніж свинець). У природному середовищі кад-мій зустрічається лише в дуже малих кількостях, тому його отруйна дія виявлена недавно. Його мазут містить і дизельне паливо, сплави (як присадки), гальванічні покриття, кадмієві пігменти (використовувані у виробництві лаків, емалей, кераміки), пластмаси (як стабілізатор), електричні батарейки і т.д. У результаті спалювання відходів пластмас і промислових виробництв кадмій потрапляє в повітря. Наприклад, у Балтійське море (за даними Хаянена, 1993) щорічно надходить близько 200 тонн кадмію. А в усьому світі в навколишнє середовище щорічно викидається близько 5000 тонн цього металу.

Кадмій небезпечний у будь-якій формі. Доза 30–40 мг смертельна. Навіть лимонад із посуду, що містить кадмій в емалі, небезпечний. Виводиться він з організму дуже погано, лише 0,1% за добу. Ранніми симптомами отруєння кадмієм є ураження нервової системи, білок у сечі, порушення функції статевих органів (вплив на яєчники), гострі кісткові болі в спині і ногах. Крім того, кадмій викликає порушення функції легень і має канцерогенну дію, накопичується у бронхах (вміст 0,2 мг Cd на 1кг маси бронхів викликає важке отруєння).

Причиною включення кадмію в харчові ланцюги є промислові газоподібні викиди. Людина одержує кадмій в основному з рослинною їжею, тому що він легко засвоюється рослинами з ґрунту (до 70%). Дуже велику небезпеку в цьому відношенні мають гриби. Лугові печериці можуть накопичувати до 170 міліграм на кілограм грибів. Федеральна влада Німеччини рекомендує менше вживати в їжу дикі гриби, а також свинячі та яловичі легені.

Нестача заліза в організмі підсилює акумуляцію кадмію. Тому жінки більш схильні до отруєння кадмієм, оскільки під час менструальних циклів разом із кров’ю втрачають багато заліза, особливо небезпечно це вагітним жінкам, тому що багато заліза забирає печінка дитини. У цих випадках необхідна профілактика відновлення вмісту заліза і захист від акумуляції кадмію.

Неприпустимо використовувати мул донних відкладів у разі очищення русла рік як добрива, тому що цукровий буряк, картопля, селера концентрують кадмій.

Джерела забруднення кадмієм:

– спалювання камʼяного вугілля (1 тонна вугілля містить 2г кад-мію);

– фосфатні добрива;

– відходи виробництва пластмас;

– легені тварин.

Вміст кадмію в легенях тварин накопичується з віком. З підвищенням дози добрив підвищується вміст кадмію в ґрунті, а потім і в рослинах, якими харчуються тварини.

1.2.2. Діоксини та їх аналоги

З органічних сполук-забруднювачів виділені «пріоритетні», що становлять найбільшу небезпеку для людини зараз і в майбутньому.

Це насамперед поліхлоровані діоксини, дибензофурани та інші родинні хлорвмісні органічні сполуки.

Через високу токсичність їх відносять до особливого класу забруднювальних речовин – екотоксиканти або суперекотоксиканти.

Діоксини відносять до ксенобіотиків, речовин чужорідних живому організму. Діоксини – поліхлоровані сполуки, що містять ароматичні ядра і є суперекотоксикантами.

Сьогодні в результаті господарської діяльності людини в біосфері циркулює велика кількість різних чужорідних для людини сполук, або ксенобіотиків, багато з яких мають винятково високу токсичність.

Проблема діоксинів має особливо небезпечний характер для людства, зважаючи на надзвичайно підступний характер їх токсичності. Діоксини утворюються дуже легко під час багатьох буденних та незамінних процесів життєдіяльності людини, а визначити їх наяність у навколишньому середовищі важко.