- •1. Основні поняття та терміни екологічної хімії
- •1.1. Екологічні чинники середовища
- •Аеробні та анаеробні організми
- •Класифікація небезпечних хімічних речовин
- •1.2.1. Неорганічні небезпечні речовини
- •Ртуть як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •Головні токсичні сполуки ртуті
- •Свинець як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.2.2. Діоксини та їх аналоги
- •Кадмій як небезпечна речовина навколишнього середовища
- •1.3. Типи реакцій хімічних речовин у їх природному та техногенному кругообігу
- •Хімічні та фізичні методи моніторингу хімічного забруднення навколишнього середовища
- •2. Екологічна хімія атмосфери
- •2.1. Склад і будова атмосфери
- •2.2. Вільні радикали в атмосфері та тропосфері
- •2.2.1. Фотодисоціація
- •2.2.1.1.Фотодисоціація води
- •2.2.2. Реакції атмосферних іонів
- •2.3. Парниковий ефект та фізико-хімічний кругообіг co2
- •2.4.1. Джерела забруднення атмосфери
- •2.4.2. Діоксид сірки в атмосфері
- •2.4.2.1. Кислотні дощі
- •2.4.2.1.1. Утворення в атмосфері сірчаної кислоти
- •Механізм утворення сірчаної кислоти в атмосфері
- •2.4.2.1.2. Утворення в атмосфері нітратної кислоти
- •2.4.2.1.3. Контроль антропогенних викидів нітрогену та сірки
- •2.4.3. Хімія озону в атмосфері
- •2.4.3.1. Система найменування для фреонів
- •2.4.3.2. Вираження кількісного рівня наявності озону в атмосфері
- •2.5. Хімія аерозолів атмосфери
- •2.6. Хімізм фотохімічного смогу в атмосфері великих міст
- •2.6.1. Класичний смог
- •2.6.2. Фізико-хімічна природа фотохімічного смогу
- •2.6.3. Дія фотохімічного смогу
- •2. Екологічна хімія гідросфери
- •3.1. Аномальні властивості води і склад природних вод
- •3.2. Процеси формування хімічного складу природних вод
- •3.3. Процеси розчинення газів та твердих речовин у природних водах
- •3.3.1. Розчинність газів у воді
- •3.3.2. Розчинення твердих речовин у природних водах
- •3.3.2.1. Використання рівноважної термодинаміки для опису взаємодії між твердими речовинами і природними водами
- •3.3.2.2. Показники агресивності і нестійкості природних вод
- •3.4. Твердість природних вод
- •3.5. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.5.1. Карбонатна система і рН атмосферних опадів
- •3.5.2. Розчинність карбонатів і рН підземних і поверхневих природних вод
- •3.6. Кислотно-лужна рівновага у природних водоймищах
- •3.6.1. Карбонатна рівновага в океані
- •3.6.2. Лужність природних вод
- •3.6.3. Процеси закиснення поверхневих водоймищ
- •3.7. Окисно-відновні процеси в гідросфері.
- •3.7.1. Денітрифікація
- •3.7.2. Сульфат-редукція
- •3.7.3. Особливості окисно-відновних процесів в озерах
- •3.7.4. Особливості окисно-відновних процесів в океані
- •3.8. Неорганічні речовини у воді. Важкі метали у воді.
- •3.8.1. Мінералізація як чинник забруднення води
- •XSiO2 · yH2o,
- •3.8.2. Хімічні методи очищення води
- •3.8.3. Очищення стічних вод
- •3.8.3.1. Видалення важких металів
- •3.8.3.2. Дезінфекція
- •4. Екологічна хімія ґрунтів та хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.1. Екологічна хімія ґрунтів
- •4.1.1. Хімічні аспекти гіпергенезу і ґрунтоутворення
- •4.1.2. Хімічна природа органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.1. Класифікація органічних речовин ґрунту
- •4.1.2.2. Неспецифічні органічні сполуки в ґрунтах
- •4.1.2.3. Специфічні гумусні речовини ґрунтів
- •4.1.2.4. Органо-мінеральні сполуки у ґрунтах
- •4.1.2.5. Мікробне перетворення органічних речовин у ґрунтах
- •4.1.3. Поглинальна здатність ґрунтів
- •4.1.3.1. Обмінні катіони ґрунтів
- •4.1.3.2. Катіонообмінна здатність ґрунтів
- •4.1.3.3. Склад обмінних катіонів ґрунтів
- •4.1.4. Лужність і кислотність ґрунтів
- •4.2. Сполуки азоту в ґрунті
- •4.3. Сполуки фосфору в ґрунті
- •4.3.1. Кругообіг фосфору
- •4.4. Антропогенні забруднення ґрунту
- •4.4.1. Кислотні забруднення та їх хімічні наслідки для ґрунтів
- •4.4.1.1. Екологічні наслідки кислотних дощів для ґрунтів
- •4.5. Хімічна класифікація пестицидів
- •4.6. Хімія розповсюджених забруднювачів
- •4.6.1. Поліциклічні хлоровані вуглеводні
- •4.6.1.1. Проблема ддт
- •4.6.1.2. Проблема діоксинів та їх аналогів
- •4.7. Мінеральні добрива як джерело забруднення ґрунтів
- •Література
- •1.Основні поняття та терміни екологічної хімії.................. ...........4
3.4. Твердість природних вод
Однією з важливих характеристик природних вод, що багато в чому визначає можливості їх використовування людиною, є твердість води. Твердістю називається властивість води, зумовлена вмістом у ній іонів кальцію та магнію. Одиницею твердості води в нашій країні є моль (твердості) на кубічний метр – моль/м3 (звичайно доповнення «твердості» після слова «моль» опускається). Числове значення твердості, виражене в моль/м3, рівне числовому значенню твердості, вираженому в міліграм-еквівалентах на літр (мг-екв./л);
1 мг – с./л відповідає вмісту у воді 20,04 мг/л іонів Са2+ або 12,16 мг/л іонів Mg2+. Величину твердості можна визначити за рівнянням:
Т
= [Са2+]/(
)
+ [Mg2+]/
;
Т = [Са2+]/20,04 + [Mg2+]/12,16,
де Т – твердість води, моль/л; [Са2+] і [Mg2+] – концентрації іонів кальцію та магнію, мг/л; fСа2+ та fMg2+ - чинники еквівалентності іонів кальцію та магнію ( fСа2+ = fMg2+/Са2+ = 1/2); MСa2+ і MMg2+ – мольні маси іонів кальцію та магнію (МСа2+ = 40,08 г/моль і MMg2+ = 24,32 г/моль).
Визначену за даним рівнянням твердість, називають загальною твердістю води, оскільки для води розрізняють карбонатну, некарбонатну, тимчасову та постійну.
Під карбонатною твердістю розуміють кількість іонів кальцію і магнію, пов’язаних з карбонат- і гідрокарбонат-іонами. Тому чисельне значення карбонатної твердості дорівнює сумі концентрацій карбонат- і гідрокарбонат-іонів, виражених в мг-екв./л.
Якщо ця величина виявляється більшою від значення загаль-
ної твердості, тобто карбонат- і гідрокарбонат-іони пов’язані з іншими катіонами, то значення карбонатної твердості береться як рівне значенню загальної твердості води.
Некарбонатна твердість води визначається як різниця значень загальної й карбонатної твердості.
Тимчасова твердість води є частиною карбонатної твердості, яка видаляється при кип’ятінні води. Тимчасову твердість визначають експериментально.
Постійну твердість води визначають як різницю значень загальної твердості та тимчасової.
За величиною загальної твердості природні води поділяють на ряд груп (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Класифікація природних вод за величиною твердості
Твердість, моль/м3 |
Група води |
<1,5 |
Дуже м’яка |
1,5– 3,0 |
М’яка |
3,0– 5,4 |
Середньої твердості |
5,4– 10,7 |
Тверда |
> 10,7 |
Дуже тверда |
Серед природних вод найм’якшими є дощові води, твердість яких становить приблизно 70–100 ммоль/м3. Твердість підземних вод змінюється в широких межах від 0,7 моль/м3 (ґрунтові води Карелії) до 18–20 моль/м3 (ґрунтові води Донбасу) – і залежить від складу гірських порід, що з ними контактують. У річкових водах твердість крім складу гірських порід, які контактують з водами, що живлять дану річку, залежить від кліматичних чинників і випробовує сезонні коливання. Якнайменше значення твердості річкової води спостерігається в період паводка.
За кордоном для вираження значень твердості води використовують різноманітні одиниці вимірювання. Так, наприклад, німецький градус твердості відповідає вмісту у воді 10 мг СаО/л. Один французький градус твердості відповідає вмісту у воді 10 мг
СаСО3/л. Один американський градус твердості відповідає вмісту у воді 1мг СаСОз/л. Між цими одиницями вимірювання твердості можна записати співвідношення:
1 моль/м3 = 2,804 німецьких градусів твердості;
1 моль/м3 = 5,005 французьких градусів твердості;
1 моль/м3 = 50,050 американських градусів твердості.
