11. Сенсорна система кістково-м’язового апарату

Рецептори кістково-м'язового апарату (пропріорецептори) передають інформацію про рух тіла і його частин - положення суглобів, довжину і напругу всіх м'язів.

М'язи містять три типи рецепторів, що є джерелом інформації про стан рухового апарату: первинні закінчення веретен, вторинні закінчення веретен і сухожильні рецептори Гольджі. Ці рецептори реагують на механічні подразнення і беруть участь у координації рухів. Інформація від м'язових рецепторів по висхідних шляхах спинного мозку надходить у вищі відділи центральної нервової системи, включаючи кору великого мозку.

Рецептори веретен передають у мозок інформацію про довжину м'яза і її зміну. Імпульсація від веретен у спинному мозку збуджує мотонейрони свого м'яза і гальмує мотонейрони м'яза-антагоніста. Вона також збуджує мотонейрони м'язів-згиначів і гальмує мотонейрони м'язів-розгиначів.

Сухожильні рецептори Гольджі знаходяться в зоні з'єднання м'язових волокон із сухожиллям. Вони збуджуються пропорційно силі скорочення м'яза і передають у мозок інформацію про силу, що розвивається м'язом. Волокна від цих рецепторів викликають у спинному мозку гальмування мотонейронів власного м'яза і збудження мотонейронів м'яза-антагоніста.

12. Сенсорна система смаку

Завдяки наявності смаку людина одержує інформацію про характер і концентрацію речовин, що надходять у рот. У результаті цього запускаються реакції, що змінюють роботу органів травлення, а також призводять до видалення шкідливих речовин, які потрапили до рота.

Рецептори смаку сконцентровані в смакових сосочках (луковицях), що розташовані на язику, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдалині і надгортаннику. Смаковий сосочок з'єднаний з порожниною рота через смакову пору.

Найбільша концентрація смакових сосочків на кінчику язика. Смакова рецепторна клітина має довжину 10-20 мкм і ширину 3-4 мкм. На її кінці, що звернений у просвіт пори знаходиться 30- 40 найтонших мікроворсинок, які відіграють основну роль у рецепції хімічних речовин, що попадають у канал сосочка (луковиці).

Різні ділянки язика по-різному відчувають смак: кінчик язика більше чутливий до солодкого, задня його частина - до гіркого, бічні краї - до кислого, передня і бічні частини - до солоного.

Нервові закінчення знаходяться в тісному контакті із рецепторами смаку, утворюючи синаптичні контакти з їх тілами. У проведенні сенсорної інформації від смакових рецепторів беруть участь волокна лицьового, язикоглоткового, блукаючого і трійчастого черепно-мозкових нервів. Найтісніше пов'язаний зі смаковою чутливістю нижній (латеральний) кінець постцентральної звивини.

У звичайному сприйнятті їжі беруть участь усі смакові рецептори язика Складний смаковий образ створюється із чотирьох простих смаків. Абсолютні пороги смакової чутливості в різних людей можуть сильно відрізнятися аж до "смакової сліпоти" до деяких речовин. Ці пороги залежать від стану організму (наприклад, при голодуванні і вагітності вони змінюються).

При тривалій дії смакової речовини розвивається адаптація до неї, що пропорційна її концентрації. Адаптація до солодкого і солоного розвивається швидше, ніж до гіркого і кислого. Також можлива зміна чутливості до однієї речовини під дією іншої. Наприклад, адаптація до гіркого підвищує чутливість до кислого і солоного, а адаптація до солодкого підсилює сприйняття всіх інших смакових відчуттів.