Хід заняття

Етап, мета, прийоми

Зміст роботи

Початок заняття А. Фонетична зарядка Мета:________________________ Прийоми:_____________________ Б. Мовленнєва зарядка Мета:________________________ Прийоми:____________________ Подача нового навчального матеріалу. Мета:________________________ Прийоми:_____________________ Тренування у спілкуванні А. Автоматизація мовленнєвих дій студентів на рівні фрази Мета:_______________________ Прийоми_____________________ Б. Автоматизація дій студентів на понадфразовому рівні Мета:________________________ Прийоми:_____________________ Домашнє завдання Практика у спілкуванні А. Аудіювання Мета:________________________ Прийоми:_____________________ Б. Читання Мета: ________________________ Прийоми:_____________________ Завершення заняття. Методична література :

Робота з будь-яким текстом для А/Ч має три етапи: дотекстовий, текстовий і післятекстовий. Завдання дотекстового етапу є вмотитування діяльності студентів з А/Ч , про що вже йшлося у рекомендаціях до планування заняття з домінантою “тренування у спілкуванні” та заняття змістовних/соціокультурних і мовних труднощів. Вирішення останнього завданння досягається подачею нових лексичних одиниць (ЛО), в тому числі фонової лексики і реалії; проведенням рецептивних і рецептивно-продуктивних дотекстових вправ, спрямованих на вдосконалення фонематичного слуху диференціація/ ідентифікація звуків у потоці мовлення) перед слуханням аудіотексту і техніки читання перед читанням тексту, а також на вдосконалення лексичних і граматичних навичок А/Ч з метою правильного сприйняття студентами омофонів/омографів. Розвитку мовної /контекстуальної здогадки, прогнозування мовних одиниць різного рівня).

Нагадаємо, що безпосередньому аудіюванню/читанню текстів на текстовому етапі передує комунікативна установка, сформульована викладачем, яка орієнтує студента на вилучення певної інформації залежно від виду А/Ч: основної – ознайомлювальне А/Ч, детальної – вивчаюче Ч та діяльнісне А, часткової/необхідної – переглядове читання. На цьому етапі студенти мовчки читають текст або прослуховують один раз аудіотекст у пред’явленні викладача або з фонограми.

Завданням післятекстового етапу є контроль розуміння прослуханого/прочитаного тексту у відповідності до комунікативного завдання.

При необхідності можливе повторне прослуховування/читання із зміненою комунікативною установкою. Бажаним на цьому етапі, особливо, коли мова йде про художній твір, виконання завдань, пов’язаних з інтерпретацією тексту: що нового/цікавого дізналися, ставлення автора/ваше ставлення до подій, дійових осіб тощо, вплив твору на ваші почуття/погляди тощо. Різниця у поглядах і ставленні студентів до прочитаного/прослуханого, за умови наявності необхідного рівня розвитку умінь ДМ, може стати стимулом для дискусії.

Розвиток умінь діалогічного/монологічного мовлення

Ефективність навчання ДМ/ММ забезпечується врахуванням особливостей конкретного функціонального типу діалогу (бесіда – діалог – розпитування, діалог-домовленість, діалог-обмін думками; інтерв’ю, дискусія) і монологу (монолог-опис, монолог-повідомлення/розповідь, монолог-міркування), які є об’єктами засвоєння, а також дотримання чіткої послідовності етапів розвитку умінь ДМ (засвоєння ДЄ, характерних для даного типу Д, оволодіння мікродіалогом, самостійне ведення діалогу відповідного типу) та умінь ММ (побудова висловлювання понадфразового рівня, побудова самостійного монологічного висловлювання відповідного типу на рівні тексту).

Безпосередній роботі з розвитку умінь ДМ/ММ, особливо при організації практики у таких складних функціональних типах ДМ/ММ, як дискусія та міркування, може передувати підготовчий етап -–тренування у спілкуванні, де виконуються вправи, спрямовані на актуалізацію засобів міжфразового зв’язку, мовленнєвих кліше, необхідних для забезпечення ідіоматичності, впливовості та аргументованості мовлення студентів.

Досягненню поставлених цілей сприяє використання різноманітних опор, як вербальних (для ДМ – діалог-зразок, мікродіалог-схема, функціональна схема мікродіалогу; для ММ – монолог-зразок, логіко-синтаксична схема, план, ключові слова тощо), так і невербальних (малюнки, серії малюнків, фотографії, карти, схеми тощо). На завершальному етапі припустимо, є лише використання так званих природних опор, які можуть супроводжувати і реальне спілкування (карти, схеми міст, фотографії, розклади руху транспорту, театральні афіші тощо).

Стимулом для спілкування студентів у ДМ/ММ у навчальних умовах є, перш за все, навчально-комунікативні ситуації (НКС), які створює викладач лише вербальними засобами або й за допомогою невербальних засобів. Нагадаємо, що компонентами НКС є: суб’єкт спілкування (хто?), адресат (кому?), предмет розмови (про що?), ставлення комунікантів до предмету розмови (навіщо?), обставини мовленнєвого акту (де? коли? чому?).

Залученню всіх студентів групи до практики у ДМ/ММ буде сприяти організація одночасної роботи у парах або малих групах, а також забезпечення активного слухання інших студентів (через постановку завдань типу: звернути увагу на …, пересвідчитися у …, оцінити аргументованість… тощо), коли перед усією групою висловлюється один студент/пара студентів.

Розвиток умінь писемної комунікації

Для правильної організації роботи з розвитку умінь писемної комунікації необхідно враховувати жанр писемного спілкування – листування (написання неофіційного/офіційного листа); написання оголошення, тез повідомлення, автобіографії (СV), якого навчають, та його композиційно-структурні і мовні особливості. Стимулом для писемного спілкування, так само як і для усного, є НКС. Тому розпочинати роботу з розвитку умінь писемного спілкування необхідно із створення відповідної НКС. Зважаючи на складність даного виду МД, самостійному висловлюванню студентів може передувати підготовчий етап – тренування у спілкуванні, на якому виконуються рецептивні та рецептивно-репродуктивні вправи, спрямовані на зняття композиційно-структурних труднощів (стандарти оформлення та розміщення інформації) і мовних труднощів (мовленнєві кліше, граматичні структури, пунктуація, засоби міжфразового зв’язку тощо).

ІІІ. Домашнє завдання

На занятті з домінантою “практика у спілкуванні” з рецептивних видів МД можливі й доцільні такі завдання: 1) аудіювання нового за змістом тексту з фонограми (за умови забезпечення студентів письмовим завданням типу “занотувати характеристики персонажів, головні події, скласти план тексту тощо”); 2) читання оповідання/уривку художнього твору (слід забезпечити студентів відповідною методичною розробкою з конкретними завданнями, що виконуються в процесі читання або після нього). Крім того у ході заняття або безпосередньо в процесі подачі домашнього завдання необхідно зняти труднощі, з якими можуть зустрітися студенти даної групи.

Плануючи домашні завдання з говоріння, слід брати до увагу, що ДМ за своєю суттю має непідготовлений характер і тому завдання на побудову діалогу не може бути включене до домашнього завдання. Щодо ММ, то воно може бути як підготовленим, так і непідготовленим до домашнього повідомлення типу “останні вісті”, розповідь про видатну людину тощо. Слід попередити студентів про неприпустимість використання під час презентації свого повідомлення перед групою повного тексту свого виступу: доцільно і цілком припустимо спиратися на складені заздалегідь тези виступу, нотатки, список власних імен, цифри тощо.

Домашнім завданням з письма як виду МД має бути написання письмового висловлювання того жанру, над засвоєнням якого студенти працювали на занятті.

ІV. Завершення заняття