Вивчення колективу академічної групи і написання її психолого-педагогічної характеристики

Свої навчально-виховні завдання педагог здійснює через колектив групи. Від знання колективу групи, вміння її організувати значною мірою залежить успіх навчальних і виховних заходів.

1. Вивчення магістрантом колективу групи повинно бути тісно пов’язане з навчально-виховною роботою, яку проводить магістрант у групі. У процесі цієї роботи методами прямого та опосередкованого педагогічного спостереження, вивчення документації, тестування, комплексного діагностико-констатуючого анкетування, бесід з викладачами й студентами, тощо він вивчає групу і використовує надбані знання у своїй роботі з групою у період асистентської практики, а також за висновками з проведеного науково-педагогічного дослідження формулює власні рекомендації щодо перспектив подальшої навчально-виховної роботи з даною групою.

2. Перед тим, як почати збирати матеріал для характеристики колективу, магістрант повинен докладно ознайомитися зі схемою вивчення групи. Наведена нижче схема є орієнтовною і може бути розширена чи скорочена залежно від обставин. Дані вивчення групи слід систематично фіксувати у щоденнику педагогічних спостережень.

3. Вивчаючи групу і складаючи її характеристику, потрібно в першу чергу мати на увазі ті моменти, що характеризують її як колектив (взаємовідносини в групі, згуртованість, взаємодопомога, інтереси, громадська думка колективу, її вплив на окремих студентів, на їхню поведінку і т.ін.).

4. Характеристика повинна бути зв’язною та обгрунтованою одержаними даними науково-педагогічного дослідження, а не бути відповіддю на запитання, поставлені в схемі. Обов’язковими додатками до характеристики групи є щоденник педагогічних спостережень, аналітичний звіт з проведених опитувань (бесід, анкетування, тестування тощо) та аналізу документації, заповнені студентами анкети, тести тощо.

Орієнтовна схема вивчення колективу академгрупи і написання її психолого-педагогічної характеристики і. Загальні відомості про академічну групу

Кількість студентів, з них юнаків і дівчат. Віковий склад. Кількість киян та іногородніх.

Іі. Характеристика психологічного клімату групи

1. Ступінь згуртованості та узгодженості дій студентів під час занять та у позанавчальний час.

2. Чи сформувався в академгрупі колектив? Чи вона складається з окремих мікрогруп.

3. Чи існує конфронтація між окремими угрупуваннями в групі та їхніми лідерами?

4. Чи співпадає формальне лідерство у групі з неформальним.

5. Який настрій переважає в групі.

6. Чи хвилюють групу невдачі та успіхи окремих студентів.

7. Чи дослухаються студенти до думки своїх товаришів по групі.

8. Чи легко студенти групи знаходять спільну мову при розв’язанні тих чи інших проблем.

9. Громадська думка в групі, її спрямованість. Як часто вона змінюється і під впливом яких чинників.

10. Критика і самокритика в групі. Як сприймають студенти групи критичні зауваження.

11. Наскільки притаманні студентам академічної групи почуття захищеності особистості, взаємної відповідальності, доброзичливості, дисциплінованості, поваги, такту, чуйності.

12. Наявність традицій у колективі групи.

13. Як вирішуються питання взаємодопомоги.

14. Наявність у групі студентів, що перебувають в ізоляції.

15. Загальна характеристика атмосфери групи (сприятлива, нейтральна, неспиятлива).

ІІІ. Ціннісні орієнтації групи

1. Професійна спрямованість студентів групи (на отримання знань, отримання професії, отримання диплому тощо).

2. Характеристика суспільно значущих інтересів студентів групи. Рівень громадської активності та зрілості студентів.

3. Духовні запити та пріоритетні цінності.

4. Моральні якості особистості, які найбільше цінуються в групі, та якості, що викликають найбільший осуд.

ІV. Інтелектуальний розвиток групи

1. Характеристика академічної успішності в групі (соціально-економічі, фундаментальні, спеціальні дисципліни), її динаміка.

2. Пропуски студентами занять, їх причини.

3. Домінуючі мотиви навчальної діяльності.

4. Ставлення до списування, підказок, шпаргалок на заняттях та під час сесії.

5. Участь студентів у науково-дослідній роботі (гуртки, олімпіади, конкурси, конференції тощо).

V. Взаємовідносини студентів групи з викладачами

1. Які предмети більше всього захоплюють студентів. Які викладачі подобаються більше всього. Чому?

2. З яких предметів у студентів більше всього труднощів, чому? Як склалися стосунки з викладачами, що читають ці предмети?

VІ. Загальні психолого-педагогічні висновки

Загальні характеристики рівня розвитку колективу групи. Позитивні аспекти і недоліки в організації життя та діяльності групи. Рекомендації щодо подальшої роботи з колективом групи.

VІІІ. ВИМОГИ ДО ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Після завершення асистентської практики магістрант подає керівнику з методики викладання ІМ та керівнику з педагогіки вищої школи комплект звітніх матеріалів:

• Щоденник проходження практики (Форма № Н-7.03, затверджено Наказом МОН України від 29 березня 2012 року № 384);

• Індивідуальний план роботи магістранта під час асистентської практики з відмітками про виконання (бланк індивідального плану див. на стор.37-38)

• Звіт магістранта з асистентської практики;

• розгорнутий план-конспект одного практичного заняття, проведеного самим магістрантом, з ескізами допоміжних засобів навчання;

• аналіз двох занять , проведених іншими магістрантами-практикантами;

• аналітичний звіт про результати проведеного науково-педагогічного дослідження;

• реферат за результатами вивчення наукової літератури, відповідно до індивідуального завдання;

• психолого-педагогічна характеристика академічної студентської групи, в якій проводились практичні заняття;

• тези доповіді для виступу на підсумковій науково-практичній конференції;

• характеристика від викладача іноземної мови кафедри англійської або романо-германської філології з оцінкою (max. 20 балів) та підписом.

Комплект звітної документації підписується керівником з методики викладання іноземних мов, керівником з педагогіки вищої школи, викладачем-куратором академічної групи.

Підсумки асистентської практики студентів магістратури проводяться шляхом:

1. аналізу звітної документації студентів магістратури з проходження асистентської практики;

2. експертного аналіза роботи студентів магістратури під час асистентської практики та виведення остаточної диференційованої оцінки за асистентську практику для кожного студента магістратури як середнього балу між експертними оцінками керівника з з методики викладання іноземних мов, керівника з педагогіки вищої школи та викладача-куратора академічної групи ;

3. проведення підсумкової науково-практичної конференції за результатами асистентської практики на факультеті (відділенні);

4. обговорення результатів асистентської практики на засіданнях кафедр факультету, Вченій раді Академії, ректорату.