- •Комп’ютерні методи прикладної математики
- •І.О. Бардус Комп'ютерні методи прикладної математики
- •6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні,
- •6.010104 Професійна освіта. Комп’ютерні системи та мережі,
- •6.010104 Професійна освіта. Обробка та захист інформації в комп’ютерних системах та мережах
- •Пояснювальна записка
- •1. Структура вікна Maple
- •Лабораторна робота №1
- •Структура вікна Maple. Арифметичні операції, числа, константи й стандартні функції. Елементарні перетворення математичних виразів
- •Теоретична частина
- •2. Арифметичні операції. Цілі й раціональні числа, константи в Maple
- •3. Синтаксис команд. Стандартні функції
- •4. Перетворення математичних виразів
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •2. Операції оцінювання
- •3. Розв’язання рівнянь
- •4. Розв’язання нерівностей
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •2. Тривимірні графіки. Анімація
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •2. Дії з матрицями
- •3. Системи лінійних рівнянь. Матричні рівняння
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •2. Диференціювання
- •3. Інтегрування
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •Системи диференціальних рівнянь.
- •2. Чисельне розв’язання диференціальних рівнянь
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •2 Інтегральне числення функцій багатьох змінних
- •3. Векторний аналіз
- •4. Ряди й добутки
- •5. Інтегральні перетворення
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8
- •Знаходження коренів характеристичного поліному
- •Теоретична частина
- •Контрольні завдання
- •Контрольні завдання
- •Контрольні питання
- •Список літературних джерел Основна література
- •Додаткова література
2. Дії з матрицями
Визначення матриці
Для визначення матриці в Maple можна використовувати команду matrix(n, m, [[a11,a12,…,a1n],[a21,a22,…,a2m],…,[an1,an2,…,anm]]), де n число рядків, m – число стовпців у матриці. Ці числа задавати необов'язково, а досить перелічити елементи матриці построково у квадратних дужках через кому. Наприклад:
> A:=matrix([[1,2,3],[-3,-2,-1]]);
В Maple матриці спеціального виду можна генерувати за допомогою додаткових команд. Зокрема діагональну матрицю можна одержати командою diag. Наприклад:
> J:=diag(1,2,3);
Генерувати матрицю можна за допомогою функції f(i, j) від змінних i, j – індексів матриці: matrix(n, m, f), де де n - число рядків, m – число стовпців. Наприклад:
> f:=(i, j)->x^i*y^j;
> A:=matrix(2,3,f);
Число рядків у матриці А можна визначити за допомогою команди rowdim(A), а число стовпців – за допомогою команди coldim(A).
Арифметичні операції з матрицями
Додавання двох матриць однакової розмірності здійснюється тими ж командами, що й додавання векторів: evalm(A+B) або matadd(A,B). Добуток двох матриць може бути знайдений за допомогою команди evalm(A&*B).
Як другий аргумент у командах, що обчислюють добуток, можна вказувати вектор, наприклад:
> A:=matrix([[1,0],[0,-1]]);
> B:=matrix([[-5,1], [7,4]]);
> v:=vector([2,4]);
> evalm(A&*v);
> evalm(A&*B);
> matadd(A,B);
Команда evalm дозволяє також додавати до матриці число й множити матрицю на число. Наприклад:
> С:=matrix([[1,1],[2,3]]):
> evalm(2+3*С);
Визначники, мінори й алгебраїчні доповнення. Ранг і слід матриці
Визначник матриці А обчислюється командою det(A). Команда minor(A,i,j) повертає матрицю, отриману з вихідної матриці А викреслюванням i-ого рядка й j-ого стовпця. Ранг матриці А обчислюється командою rank(A). Слід матриці А, дорівнює сумі її діагональних елементів, обчислюється командою trace(A). 7
> A:=matrix([[4,0,5],[0,1,-6],[3,0,4]]);
> minor(А,3,2);
> trace(A);
9
Обернена й транспонована матриці
Обернену матрицю А1, таку що А1А=АА1=Е, де Е одинична матриця, можна обчислити двома способами:
evalm(1/A);
inverse(A).
Транспонування матриці А – це зміна місцями рядків і стовпців. Отримана в результаті цього матриця називається транспонованою й позначається А'. Транспоновану матрицю А' можна обчислити командою transpose(A).
Наприклад, використовуючи задану в попередньому пункті матрицю А, знайдемо їй зворотну й транспоновану:
> inverse(A);
> multiply(A,%);
> transpose(A);
Функції від матриць
Піднсення
матриці А
до ступеня n
здійснюється командою evalm(A^n).
Обчислення матричної експоненти
можливо за допомогою команди exponential(A).
Наприклад:
> Т:=matrix([[5*a,2*b],[-2*b,5*a]]);
> exponential(Т);
> evalm(Т^2);
Приклад 2.
Дано матриці:
,
,
.
Знайти: (AB)C
.
Наберіть:
> with(linalg):restart;
> A:=matrix([[4,3],[7,5]]):
> B:=matrix([[-28,93],[38,-126]]):
> C:=matrix([[7,3],[2,1]]):
> F:=evalm(A&*B&*C);
Дано матрицю
,
знайти:
,
A’.
Наберіть:
> A:=matrix([[2,5,7],[6,3,4],[5,-2,-3]]);
> transpose(A);
> inverse(A);
Знайти ранг матриці
.
> A:=matrix([[8,-4,5,5,9], [1,-3,-5,0,-7], [7,-5,1,4,1], [3,-1,3,2,5]]):
> r(A)=rank(A);
r(A)=3
Обчислити
,
де
.
> exponential([[3,-1],[1,1]]);
Дано матрицю
.
Знайти значення багаточлена
.
> A:=matrix([[5,1,4],[3,3,2],[6,2,10]]):
> P(A)=evalm(A^3-18*A^2+64*A);
