Виробництво продукції на 100 га земельних угідь

Показники	Базовий рік	Проект	Проект в % до базового року
Виробництво на 100 га с/г угідь
валової продукції - всього, тис.грн	263,63	748,45	283,90
товарної продукції - всього, тис.грн	816,57	1687,12	206,61
прибутку - всього, тис.грн	253,77	408,54	160,99
молока, ц	96,70	273,91	283,27
мяса усіх видів, ц	14,64	334,73	228,70
Вироблено на 100 га ріллі:
зерна, ц	546,73	752,12	137,57
цукрових буряків, ц	59,61	101,67	170,55
свинини, ц	-	86,73	-

Таким чином, після проведення відповідних розрахунків, ми можемо зробити висновок, що в перспективному 2017 році господарство може значно покращити свої економічні показники. Решта обрахунків див. у Додатку А.

3.2. Удосконалення управління виробництвом продукції рослинництва на основі стратегії диверсифікації та технології обробітку грунту No-till у тов «Кищенці» Маньківського району Черкаської області

Для покращення ситуації, зокрема в рослинництві, пропонуємо проведення ряду заходів, а саме: підвищення урожайності сільськогосподарських культур і як результат, збільшення обсягів виробництва. Тому, нами пропонується у ТОВ «Кищенці» використовувати технологію No-till.

У Великобританії інтерес до цієї технології спонукав Х.П. Аллена провести великомасштабні дослідження з даного питання, в результаті чого в 1945 р. з'явилися перші наукові публікації та звіти, де були зроблені висновки про позитивні результати застосування технології прямої сівби на території Великобританії і рекомендовані до застосування .

У Радянському Союзі аналог нульовій технології почав застосовуватися з 1954 року після пилових бур в Північному Казахстані і Західному Сибіру. Великий внесок у розвиток цього напрямку внесли Т.С Мальцев і А.І Бараєв.

Проте ця технологія не була «нульовий», так як передбачала обробку грунту плоскорізами без обороту пласта із збереженням пожнивних залишків на поверхні грунту і отримала назву безвідвальної обробки грунту.

У світовому аграрному секторі нульові технології застосовуються на площі більше 94 млн., га, в основному на території держав, що займають лідируючі позиції в області виробництва сільськогосподарської продукції (Канада, США, Бразилія, Аргентина, Нова Зеландія, Австралія та ін ).

Система нульового обробітку землі також відома як No-Till — сучасна система землеробства за якої ґрунт не ореться, а поверхня землі вкривається шаром спеціально подрібнених залишків рослин – мульчею.

Нульовий обробіток ґрунту є сучасною досить складною системою землеробства яка вимагає спеціальної техніки та дотримання технологій і аж ніяк не зводиться до простої відмови від оранки.

Mini-till та No-till технології вже зарекомендували себе як високоефективні. Перехід на ці технології вимагає застосування нових мікробіологічних препаратів та регуляторів росту рослин.

Основними стримуючими факторами впровадження даної технології на території України є відносно низькі ціни на паливо-мастильні матеріали і традиційний консерватизм, а також негативне ставлення багатьох представників аграрної науки.

Хоч при постійному використанні нульового обробітку ґрунт не обробляється, але для переходу на цю систему часто доводиться проводити спеціальний обробіток.

Головною вимогою до поля яке обробляється за системою no-till є рівна поверхня ґрунту, бо лише за умови рівної поверхні можуть правильно працювати спеціальні сівалки, інакше частину насіння вони будуть сіяти занадто глибоко чи навпаки занадто мілко, що відіб’ється на врожаї. Для вирівнювання поверхні використовують культиватори чи іншу техніку.

Система нульового обробку ґрунту має ряд переваг порівняно з традиційною, що ґрунтується на оранці:

• економія ресурсів — пального, добрива, трудозатрат, часу, зниження амортизаційних витрат;

• зниження витрат значно перевищує незначне зниження врожайності і відповідно підвищується рентабельність;

• збереження та відновлення родючого шару ґрунту;

• зниження або ж навіть повне запобігання ерозії ґрунтів;

• накопичення вологи в ґрунті, що особливо актуально в умовах степу і відповідно помітне зниження залежності урожаю від погодних умов;

• збільшення врожайності культур за рахунок вищезгаданих факторів.

Відносним недоліком системи нульового обробітку ґрунту є її відносна складність та необхідність суворого дотримання агрокультури. Сівозміни, види та норми використання отрутохімікатів тощо мають бути підібрані спеціально для конкретного господарства з урахування клімату, ґрунтів, звичних в цій місцевості бур’янів і шкідників та інших факторів.

Система нульового обробітку непридатна на надміру зволожених, заболочених ґрунтах. В таких місцях вона може використовуватися лише за умови створення хороших дренажних систем. Відповідно на таких ґрунтах доцільно або ж вести сільське господарство традиційним способом з оранкою, або ж вкладати значні кошти в дренаж ґрунтів.

Слід зазначити, що система нульового обробітку ґрунту може дати меншу врожайність лише порівняно з сучасною агрокультурою, в разі переходу від звичайного в Україні «радянського» рільництва відбувається помітне збільшення врожайності, та зменшення забур'яненості (табл. 3.1), наприклад врожайність пшениці замість 25-30 ц/га, становить 40-50 ц/га і більше.

Таблиця 3.13