Тема 4.Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності та безробіття.

1. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань.

2. Фази ділового циклу.

3. Тривалість економічних циклів.

4. Державне антициклічне регулювання.

5.Суть проблеми зайнятості та види безробіття.

6. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.

1. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Воно переривається періодами економічної нестабільності, коливаннями у темпах економічного зростання, структурі й ефективності відтворення. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).

Термін “економічний цикл” означає слідуючі один за одним підйоми і спади рівнів економічної активності на протязі декількох років. Економісти пояснюють коливання ділової активності по різному. В макроекономіці існує велика кількість концепцій, які намагаються пояснити економічні коливання. Усі концепції можна поділити на дві групи:

• екстернальні (зовнішні);

• інтернальні (внутрішні).

Екстернальні теорії шукають основні причини економічних коливань у чинниках, які лежать поза межами економічної системи (війнах, революціях, відкритті нових земель, міграції робочої сили, наукових проривах, технологічних інноваціях, змінах цін на нафту у політичному процесі, тощо).

1. І справді, головні технічні нововведення, такі як залізні дороги, автомобілі чи синтетичні волокна мають великий вплив на інвестиції і споживчі витрати, а, отже, на виробництво, зайнятість і рівень цін. Але такі великі нововведення з’являються нерегулярно і цим самим сприяють нестабільності економічної активності.

2. Інші вчені пояснюють економічні цикли політичними і випадковими подіями. Війна, наприклад, може бути руйнівною з чисто економічної точки зору. Великий попит на військову продукцію під час військових дій може привести до зверхзайнятості і гострої інфляції, за якими, після наступлення миру і скорочення військових витрат звичайно слідує економічний спад.

Економічні теорії, які шукають основні причини економічних коливань усередині самої економічної системи (грошах, інвестиціях, цінах, сподіваннях, тощо) називають інтернальними (внутрішні).

1. Наприклад, монетарна теорія ділових циклів розглядає економічні коливання, як суто грошове явище. На думку прихильників цієї теорії, коли уряд випускає надто багато грошей, виникає інфляційний бум, а порівняно невелика кількість грошей в обігу прискорює спад виробництва і зростання безробіття (тому, що при невеликій кількості грошей існує висока відсоткова ставка при одержанні грошей в кредит. Отже, бажаючих брати дорогі кредити і вкладати їх у виробництво буде мало).

2. Інші економісти пояснюють економічні коливання зміною обсягів інвестиційних видатків, які підтримуються ефектами мультиплікатора та акселератора. Це пов’язано з тим, що працівники зайняті у галузях, які створюють інвестиційні товари, частину своїх доходів витрачають на придбання споживчих товарів, що дає поштовх до економічної активності ділових кіл і призводить до розширення інвестицій у цій сфері виробництва. А це в свою чергу збільшує попит на інвестиційні товари, викликає подальше зростання їх виробництва і доходів працівників даного виробництва, що дає новий поштовх діловій активності. Чисті інвестиції можуть скоротитися до нуля, якщо не відбудеться зростання доходу (споживання), вдосконалення техніки або нового зниження відсоткової ставки. Перший з цих процесів (зростання доходу), який показує, що попит на інвестиції може бути спричинений за умови зростання продажу товару і доходу, і дістав назву “принципу акселерації”. Суть принципу акселерації полягає в тому, що коли продаж товарів, які випускає підприємство, зростає на кілька відсотків, то виробництво машин і устаткування для випуску цих товарів збільшується у декілька разів.

Акселератор – це коефіцієнт, що характеризує зв’язок між зміною доходу (споживання) і чистими інвестиціями.

Визначення цього коефіцієнта можна здійснити за допомогою такої формули:

де А – акселератор;

ΔЧІ – приріст чистих інвестицій;

ΔД – приріст доходу (споживання).

За відсутності інвестування почнеться скорочення виробництва у галузях, які виробляють машини й устаткування, що призведе там до депресійних явищ, до зменшення доходів, а також витрат працівників на придбання споживчих товарів. У кінцевому підсумку все це може призвести до скорочення виробництва.

3. Ми говорили, що сподівання теж впливають на економічні коливання. Тепер припустимо, що внаслідок певних подій (наприклад, вибуху громадянської війни в сусідній державі, яка є важливим торговельним партнером даної країни) в учасників ринкового процесу формуються песимістичні сподівання щодо недалекого майбутнього. У зв’язку з цим, фірми скорочують свої інвестиційні видатки на купівлю нового устаткування, домогосподарства, відкладають купівлю товарів тривалого користування, зменшується експорт в сусідню країну. Це скорочує сукупний попит на товари і послуги, тобто за певного рівня цін покупці хочуть придбати меншу кількість вироблених національною економікою товарів і послуг. В результаті крива попиту переміщується вліво.

Зменшення сукупного попиту супроводжується зниженням цін. Оскільки у фірм зростають запаси непроданих товарів, то підприємства скорочують обсяги виробництва і звільняють працівників. Рівень безробіття підноситься. Національна економіка входить у фазу спаду. Отже, песимістичні сподівання в суспільстві перемістили вліво криву сукупного попиту і спричинили зростання безробіття і зменшення обсягу національного виробництва.

4. Не дивлячись на таку множинність точок зору, більшість економістів вважає, що фактором, що безпосередньо визначає рівень безробіття і зайнятості являється рівень загальних чи сукупних витрат. В економіці, орієнтованій на ринок, підприємства виготовляють товари і послуги лише в тому випадку, якщо їх можна вигідно продати. Простіше кажучи, якщо загальні витрати невеликі, багатьом підприємствам невигідно виготовляти товари і послуги у великих об’ємах. Звідси низький рівень виробництва, зайнятості і доходів.

Більш високий рівень загальних витрат означає, що ріст виробництва приносить прибуток, тому виробництво, зайнятість і доходи також будуть рости.

Коли в економіці виникає повна зайнятість, реальний об’єм продукції стає постійним, а додаткові витрати просто підвищують рівень цін. Але не слід робити висновок, що всі коливання ділової активності являються економічними циклами. З однієї сторони існує сезонне коливання ділової активності. Наприклад: купівельний “бум” перед Новим роком чи Паскою веде до значних щорічних коливань в темпах економічної активності, особливо в роздрібній торгівлі.

Сільське господарство, автомобільна промисловість, будівництво в деякій мірі також підлягають сезонним коливанням. Ділова активність залежить від довгочасової тенденції в економіці, тобто від підвищення чи зниження економічної активності на протязі тривалого періоду, наприклад, 25, 50 чи 100 років.