- •Тема 1. Вступ в економіку
- •Потреби й ресурси. Національна економіка та економічна система
- •Безмежність потреб і обмеженість ресурсів
- •Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні
- •Економічні системи як об’єкт макроекономіки
- •Предмет та функції макроекономіки
- •2.1. Предмет макроекономіки
- •Макроекономіка та стабілізаційна політика
- •Історія розвитку макроекономічної думки
- •Функції макроекономіки
- •Методи дослідження національної економіки
- •4. Макроекономіка та мікроекономіка
- •Тема 2. Макроекономічні показники
- •Макроекономіка і система показників
- •Валовий внутрішній продукт як основний показник системи рахунків
- •Методи розрахунку ввп, внп
- •Чистий національний продукт. Національний доход
- •Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •Тема 3. Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Сукупний попит і фактори, що його визначають
- •Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають
- •Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика
- •Тема 4.Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності та безробіття.
- •1. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань
- •2. Фази ділового циклу
- •3. Тривалість економічних циклів
- •4. Державне антициклічне регулювання
- •Найважливіші заходи антикризової політики держави
- •5.Суть проблеми зайнятості та види безробіття.
- •6. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.
- •Тема 5. Інфляція, її суть і проблеми.
- •Суть та види інфляції
- •2. Причини інфляції. Рання крива Філіпса
- •Класифікація інфляції за джерелами її виникнення
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Шляхи виходу з інфляції
- •Модуль 2
- •Тема 6. Споживання, заощадження та інвестиції
- •1. Безподатковий дохід як основний фактор споживання та заощадження
- •Шкала споживання і заощадження
- •2. Інструментарій для аналізу споживання і заощадження
- •2.1. Графіки споживання та заощадження
- •2.2. Гранична схильність до споживання та заощадження
- •2.3. Середня схильність до споживання та заощадження
- •3. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4. Сукупний попит на інвестиції
- •5. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •6. Невідсоткові фактори сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 7. Механізм фіскальної політики та управління державним боргом
- •Фінансова система, її суть та функції
- •Державний бюджет і його доходи
- •Державні видатки. Дефіцит бюджету
- •4. Джерела покриття дефіциту бюджету. Крива Лафера
- •Тема 8.Механізм грошово-кредитної політики.
- •1. Гроші та їхні функції
- •2. Пропозиція грошей. Вимірювання кількості грошей
- •3. Грошові системи та їх типи
- •4. Процентна ставка як ціна грошей
- •5. Сукупний попит на гроші
- •Тема 9. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •2. Погляд різних економічних шкіл на проблеми безробіття
- •3. Державне регулювання зайнятості
- •4. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •Світове господарство. Форми міжнародних економічних відносин
- •2. Порівняльні витрати і міжнародний обмін
- •Абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів
- •3. Види міжнародних валютних систем та основні функції міжнародних фінансово-кредитних організацій.
- •4.Валютні курси та фактори, що впливають на їх зміну
- •Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти
- •5. 5. Провідні форми міжнародних економічних відносин.
3. Недоходні фактори споживання та заощадження
Розглянувши поведінку у споживанні та заощадженнях домашніх господарств у залежності від доходу, перейдемо до аналізу більш широкого кола факторів, які впливають на споживання і заощадження. Всі інші фактори споживання та заощадження, крім доходу, ми будемо називати недоходними факторами.
До недоходних факторів споживання і заощадження відносяться:
Багатство. Під багатством розуміють як нерухоме майно (будинки, автомобілі, телевізори та інші предмети довгострокового користування), так і фінансові засоби (готівкові гроші, заощадження на рахунках, акції, облігації, страхові поліси тощо), якими володіє населення. Домашні господарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб нагромаджувати багатство. За інших рівних умов, чим більше нагромаджено багатства, тим менші стимули до заощаджень. Тобто, збільшення багатства зміщує графік споживання угору, а графік заощадження – вниз.
Податки. Відомо, що податки сплачуються частково за рахунок споживання і частково за рахунок заощадження. Зниження податків збільшує безподатковий дохід і тому збільшує як споживання, так і заощадження. І навпаки.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки. Цей висновок має безпосереднє відношення до аналізу багатства як фактора споживання. Зміни рівня цін змінюють реальну вартість, або купівельну спроможність деяких видів багатства. Реальна вартість фінансових засобів, номінальна вартість яких вимірюється в грошах, буде зворотною до зміни ціни. Це і є ефект багатства.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання і заощадження. Але треба враховувати, що на рішення домашніх господарств стосовно споживання і заощадження впливає діюча система соціального забезпечення. Це пов’язано з розглянутою вище гіпотезою життєвого циклу. Чим краще соціальне забезпечення, тим менші заощадження домашніх господарств протягом трудового життя.
Очікування. Очікування можуть бути пов’язані з майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо. Якщо ці очікування несприятливі, то домашні господарства змушені робити закупки наперед, що у поточному році збільшує споживання та зменшує заощадження. Очікування приросту грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат.
Споживча заборгованість. Якщо в попередній період заборгованість зросла, то в поточному періоді домашні господарства будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість. І навпаки, коли споживча заборгованість зменшилася, то поточний рівень споживання і заощаджень може зрости.
Відсоткова ставка. Зміна ставки відсотка впливає на співвідношення між поточними і майбутніми споживанням і заощадженням. Коли відсоткова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями. Таким чином, домашні господарства заміщують частку споживання у поточному періоді збільшенням споживання у майбутньому.
Недоходні фактори впливають на споживання і заощадження, змішуючи їх графіки. Використовуючи формули (9.) і (10.) і враховуючи недоходні фактори споживання і заощадження, можна записати:
(13.)
(14.)
де СВа, За – автономне споживання і заощадження, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом недоходних факторів.
З урахуванням автономних змін споживання і заощадження, внесемо уточнення в графіки споживання і заощадження.
Рис. 3. Вплив недоходних факторів на споживання.
Рис. 4. Вплив недоходних факторів на заощадження.
На рис.3 початковий графік функції споживання СВ1 зміщується вгору (СВ2) або вниз (СВ3) під впливом автономного збільшення (∆СВа2) або автономного зменшення (∆СВа3) споживчих витрат. Причому зміщення здійснюється паралельно до початкової функції споживання (СВ1).
Так само паралельно вгору або вниз зміщується графік функції заощадження (З1, З2, З3) під впливом автономної зміни приросту заощадження (∆За2; ∆За3), рис. 4.
Отже, якщо зміна доходу переміщує точки споживання та заощадження вздовж їхніх кривих, то недоходні фактори зміщують ті самі криві споживання та заощадження вгору або вниз.
