- •Тема 1. Вступ в економіку
- •Потреби й ресурси. Національна економіка та економічна система
- •Безмежність потреб і обмеженість ресурсів
- •Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні
- •Економічні системи як об’єкт макроекономіки
- •Предмет та функції макроекономіки
- •2.1. Предмет макроекономіки
- •Макроекономіка та стабілізаційна політика
- •Історія розвитку макроекономічної думки
- •Функції макроекономіки
- •Методи дослідження національної економіки
- •4. Макроекономіка та мікроекономіка
- •Тема 2. Макроекономічні показники
- •Макроекономіка і система показників
- •Валовий внутрішній продукт як основний показник системи рахунків
- •Методи розрахунку ввп, внп
- •Чистий національний продукт. Національний доход
- •Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп
- •Тема 3. Сукупний попит і сукупна пропозиція
- •Сукупний попит і фактори, що його визначають
- •Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають
- •Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика
- •Тема 4.Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності та безробіття.
- •1. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань
- •2. Фази ділового циклу
- •3. Тривалість економічних циклів
- •4. Державне антициклічне регулювання
- •Найважливіші заходи антикризової політики держави
- •5.Суть проблеми зайнятості та види безробіття.
- •6. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.
- •Тема 5. Інфляція, її суть і проблеми.
- •Суть та види інфляції
- •2. Причини інфляції. Рання крива Філіпса
- •Класифікація інфляції за джерелами її виникнення
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Шляхи виходу з інфляції
- •Модуль 2
- •Тема 6. Споживання, заощадження та інвестиції
- •1. Безподатковий дохід як основний фактор споживання та заощадження
- •Шкала споживання і заощадження
- •2. Інструментарій для аналізу споживання і заощадження
- •2.1. Графіки споживання та заощадження
- •2.2. Гранична схильність до споживання та заощадження
- •2.3. Середня схильність до споживання та заощадження
- •3. Недоходні фактори споживання та заощадження
- •4. Сукупний попит на інвестиції
- •5. Крива сукупного попиту на інвестиції
- •6. Невідсоткові фактори сукупного попиту на інвестиції
- •Тема 7. Механізм фіскальної політики та управління державним боргом
- •Фінансова система, її суть та функції
- •Державний бюджет і його доходи
- •Державні видатки. Дефіцит бюджету
- •4. Джерела покриття дефіциту бюджету. Крива Лафера
- •Тема 8.Механізм грошово-кредитної політики.
- •1. Гроші та їхні функції
- •2. Пропозиція грошей. Вимірювання кількості грошей
- •3. Грошові системи та їх типи
- •4. Процентна ставка як ціна грошей
- •5. Сукупний попит на гроші
- •Тема 9. Механізм політики зайнятості та соціального захисту населення
- •1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •2. Погляд різних економічних шкіл на проблеми безробіття
- •3. Державне регулювання зайнятості
- •4. Економічна нерівність та політика соціального захисту населення
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної політики
- •Світове господарство. Форми міжнародних економічних відносин
- •2. Порівняльні витрати і міжнародний обмін
- •Абсолютні та порівняльні переваги на виробництво товарів
- •3. Види міжнародних валютних систем та основні функції міжнародних фінансово-кредитних організацій.
- •4.Валютні курси та фактори, що впливають на їх зміну
- •Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти
- •5. 5. Провідні форми міжнародних економічних відносин.
3. Тривалість економічних циклів
Розрізняють три типи економічних циклів в залежності від їх тривалості.
Короткострокові цикли прийнято називати циклами Кітчіна, який присвятив цій проблемі свою роботу в 1923 році. Джозеф Кітчін зв’язував тривалість циклу, який він приймав рівною трьом рокам і чотирьом місяцям, з коливанням світових запасів золота. Зрозуміло, що сьогодні подібне пояснення причин короткострокового циклу може задовольнити не багатьох.
В.Мітчелл, один із засновників який написав ряд серйозних розробок по економічних циклах, вважав, що причиною короткострокових циклів є, головним чином сфера грошового обігу. Виходячи з концепції Мітчелла національне бюро економічних досліджень США, прийшло до висновку, що для США характерним є 40 місячний економічний цикл.
Більшість сучасних економістів, які підтримують ідею існування короткотермінових економічних циклів, схильні розглядати їх, як складову частину циклічної системи. Середньострокові цикли в економічній літературі називаються циклами Щугляра. Клемент Щугляр, французький економіст, розглядав економічні цикли як закономірне явище, причини якого ховаються в сфері грошового обігу, а точніше кредиту. Криза, як основна фаза циклу, по Щугляру, етап оздоровлення економіки, який приводить до ліквідації підприємств, які були створені в результаті штучно завищеного попиту. Щугляр враховував, що повторення всіх економічних процесів, що обумовлюються банківською діяльністю, здійснюються через кожні 10 років.
Термін циклу Щугляра співпадає з терміном циклів, основну причину яких деякі економісти бачили і бачать в строках фізичного зношення активної частини основних виробничих фондів.
Слід згадати і про так звані будівельні цикли, або як їх ще називають циклами С.Кузнєца. американський економіст С.Кузнєц враховував, що коливальні процеси в економіці пов’язані з періодичним оновленням житла і певних типів виробничих приміщень. Це відбувається, по розрахунках Кузнєца через 15-20 років, що і впливає на формування економічного циклу такого ж терміну.
Дж.М.Кларк, який активно вивчав проблему економічних циклів, враховував, що збільшення попиту на готову продукцію предметів споживання веде до значного збільшення попиту на засоби виробництва – машини і устаткування. Ця закономірність, по Кларку, є ключовим моментом процесу, циклічного розвитку економіки і була визначена ним як принцип акселератора. Порушення рівноваги на основі діючого принципу акселерації приводить до неминучого чергування періодів недовиробництва з періодом перевиробництва.
Російський вчений Кондратєв М.Д. висунув, зокрема, теорію великих циклів, термін яких складає 48-55 років. Суть концепції полягає в тому, що інвестиції в економіку здійснюються хвильообразно в залежності від вичерпання можливостей раніше утворених матеріальних благ. Найбільш довгостроковий період функціонування об’єктів інфраструктурного забезпечення, містки, дороги, будинки і таке інше. Але вони вимагають крупних інвестицій, а отже акумуляції як грошових так і матеріальних ресурсів. Цим пояснюються великі економічні цикли. Перший крупний цикл по Кондрат’єву бере початок із середини 40-х років і закінчується серединою 90-х років в ХІХ столітті.
І все таки домінуюче положення в теоріях циклів займають концепції середньотривалих економічних циклів. Хоча, на мою думку, оптимальним підходом є система циклів, які потрібно враховувати при аналізі.