- •1. Соціокультурна зумовленість філософії.
- •2. Філософське мислення та його специфіка.
- •3. Своєрідність предмету філософії.
- •4. Історичні форми постановки основного питання філософії.
- •5. Структура філософського знання
- •6. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. Методів.
- •7. Діалектика та метафізика як філософські методи.
- •8.Основні функції філософії
- •10. Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- •9. Категорії філософії як роди буття, форми діяльності та мислення
- •11. Особливості філософської думки у Стародавній Індії та Стародавньому Китаї.
- •12. Філософія Античності: загальна характеристика.
- •13. Специфіка філософської думки в період Середньовіччя
- •14.Особливості філософії епохи Відродження
- •15.Філософія Нового Часу.
- •16.Класична німецька філософія
- •17. Своєрідність філософії українського духу
- •18. Марксистська філософія: сучасне осмислення нових положень.
- •19. «Філософська антропологія» як напрямок сучасної філософії
- •20. Екзистенціалізм: загальна характеристика.
- •21. «Філософія життя»: загальна характеристика.
- •22. Філософські ідеї психоаналізу.
- •23. Герменевтика як напрям сучасної філософії
- •24. Філософські ідеї структуралізму
- •25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу
- •26. Cтруктура світогляду
- •27.Історичні типи світогляду
- •28. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми
- •29. Основні рівні буття.
- •30. Філософський зміст категорії “матерія”
- •31. Рух,як спосіб простір та час як форми існування матерії
- •32. Некласична онтологія: загальна характеристика.
- •33.Визначальні категоріальні характеристики світу.
- •34.Поняття природи.
- •35.Народонаселення як природне явище.
- •36. Поняття біосфери і ноосфери.
- •37.Поняття глобалізації та форми її існування.
- •38. Глобальні проблеми сучасності
- •3) Соціальні проблеми:
- •39. Екологічні проблеми і шлях їх розв’язання.
- •40.Інтелект, почуття, пам‘ять і воля як здатності людини.
- •41. Співвідношення понять ― людина, ― індивід, ― особистість - індивідуальність
- •42. Проблема визначення сутності людини.
- •43. Проблема сенсу життя людини.
- •44. Проблема свободи і відповідальності.
- •45. Свідомість як найвища форма відображення.
- •46. Феноменологічна концепція свідомості.
- •47.Чуттєве, раціонально-когнітивне та емоційно-вольове у структурі свідомості.
- •48. Евристична і творча функції інтуїції.
- •49. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Несвідоме, свідоме і надсвідоме.
- •51. Основні складові пізнавальної діяльності: суб‘єкт і об‘єкт, мета і ціль, засоби та результат.
- •52. Гносеологія та епістемологія.
- •53. Можливості та межі пізнавального процесу
- •54. Проблема істини в теорії пізнання
- •55. Абсолютність і відносність як властивості істини
- •56. Проблема критеріїв істини.
- •57. Істина і правда.
- •58. Поняття методу і методології.
- •59. Основні форми наукового пізнання
- •60. Мова як засіб комунікації та пізнання.
- •61. Функції мови.
- •62.Поліструктурність мови.
- •63. Поняття соціокультурної комунікації.
- •64. Об‘єкт і предмет філософії історії.
- •65.Періодизація історії та її критерії.
- •66.Проблема спрямованості, сенсу історії та її цінностей.
- •67. Поняття суспільного і соціального у філософії
- •68. Основні характеристики суспільства.
- •69. Соціальна структура суспільства.
- •70. Сім‘я як соціальна ланка суспільства.
- •71. Нація як соціокультурний феномен.
- •72. Ідеологія та утопія як форми організації суспільства.
- •73. Рушійні сили та суб’єкти соціального процесу.
- •74. Дух, душа і духовність: особливості взаємозв’язку.
- •75. Цінності як ядро духовного світу людини.
- •76. Гуманізм філософії.
- •77. Поняття філософії економіки.
- •78. Поняття суспільного виробництва та його різновиди.
- •79. Поняття власності і її форм. (повний брєд…)
- •80. Нтр: сутність, закономірності та соціальні наслідки.
- •81. Поняття політики.
- •82. Поняття політичної системи та її структури.
- •83. Держава –складова політичної організації суспільства.
- •84. Поняття правової і Громадянське суспільство: поняття, проблеми формування і розвитку.
- •85. Поняття культури.
- •86. Масова культура, контркультура і антикультура.
- •87. Поняття цивілізації.
- •88. Традиції і новаторство в культурі.
- •89. Співвідношення національного і загальнолюдського в культурі.
- •90. Поняття міжкультурної комунікації.
39. Екологічні проблеми і шлях їх розв’язання.
В останній час у всьому світі дуже загострилася проблема охорони навколишнього середовища та екології, оскільки людина як біологічна істота не може існувати без чистого довкілля. Основною причиною виникнення глобальних екологічних проблем є нераціональне природокористування та постійні викиди шкідливих речовин у атмосферу.
Проблема виснаження природних ресурсів посилюється тим, що слаборозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля.
Забруднення атмосфери. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми "парникового ефекту", "озонових дір", кислотних дощів, пилового забруднення. "Парниковий ефект", тобто різке потепління клімату на земній кулі, спричинений зростанням у повітрі вмісту вуглекислого газу, що утворюється внаслідок згоряння органічного палива. Сприяє потеплінню клімату і безпосереднє теплове забруднення повітря, що зумовлене низьким коефіцієнтом корисної дії більшості машин і механізмів. Кардинально проблема "парникового ефекту" може бути вирішена лише при переході людства до альтернативних джерел енергії і водневої енергетики.
Важливою проблемою є і наявність, так званих, "озонових дір". Вони небезпечні тим, що зменшення вмісту О3 дає змогу вільно проникати на поверхню Землі ультрафіолетовим променям, які є шкідливими для живих організмів. Зменшення вмісту озону спричинене викидами різних речовин, насамперед фреонів і розпилювачів.
Негативно впливають і кислотні дощі на органічний світ. Значних збитків завдають кислоти матеріалам й спорудам. Посилюється корозія металів. Це особливо несприятливо позначається на стані архітектурно-історичних пам'яток країн, які, простоявши століття або навіть тисячоліття, можуть бути зруйновані за декілька десятків років).
Забруднення гідросфери. Найбільш забрудненими у гідросфері є річкові і озерні води. Підземні води, завдяки природним фільтруючим властивостям гірських порід, забруднені значно менше. Масове проникнення шкідливих речовин у води відбувається переважно при аваріях на нафтових свердловинах або при закачуванні забруднених стічних вод під землю. Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Найбільшим джерелом надходження нафти є аварії танкерів. Нафтова плівка, яка надзвичайно швидко розтікається, може мати площі у сотні і тисячі квадратних кілометрів. Широке використання в господарстві і побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду і майже не розчиняються в природних умовах, призвело до їх значного нагромадження у водах Світового океану.
40.Інтелект, почуття, пам‘ять і воля як здатності людини.
- Інтелект (від лат. – сприйняття, поповнення) – система пізнавальних здібностей індивіда, яка виявляється в:
- здатності швидко і легко набувати нові знання і вміння,
- долати несподівані перешкоди,
- знаходити вихід із нестандартних ситуацій,
- глибоко розуміти те, що відбувається навколо,
- в умінні адаптуватися до складного та мінливого середовища.
Найчастіше інтелект визначають за рівнем розвитку, що розглядається в єдності з іншими пізнавальними процесами – сприйманням, пам’яттю, уявою тощо. Розуміння інтелекту як загальної розумової здібності використовують як узагальнення поведінкових характеристик, пов’язаних з успішною адаптацією до нових життєвих завдань.
- Почуття – стійке й узагальнене ставлення до об’єктів. (Моральні почуття: любов, співпереживання, гуманність, відданість, чесність. Аморальні почуття: жадібність, егоїзм, жорстокість, самолюбство. Інтелектуальні почуття – подив, цікавість, допитливість, сумнів) Емоції – психічні стани і процеси, в яких відображається безпосереднє, ситуативне переживання життєвих явищ, зумовлене їх відношення до потреб суб’єкта. У процесі еволюції емоції виникли як засіб, що дає змогу живим організмам визначити біологічну значущість зовнішніх впливів і внутрішніх станів. Емоції – відображення ситуаційного ставлення людини до певних об’єктів.
- Воля - це активність особистості, це активність регуляції в умовах подолання труднощів.
Регулюючі функції волі:
1) воля сприяє становленню людини, здатної до самовизначення та свободи;
3) воля робить діяльність людини цілеспрямованою та впорядкованою
- Пам'ять є складною системою процесів, що здійснюють повний цикл перетворень інформації суб'єктом: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування. (Запам'ятовування – це процес пам'яті, який забезпечує приймання, відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню й закріпленню тимчасових нервових зв'язків. Збереження – це процес, що забезпечує утримання матеріалу в мозку впродовж тривалого часу. Відтворення – процес актуалізації знань, умінь, навичок, засвоєних при
запам'ятовуванні. Забування – це процес, який призводить до втрати чіткості й зменшення обсягу запам’ятованого, виникнення помилок у відтворенні і, нарешті, унеможливлює впізнання.
