81. Поняття політики.

Політика (від грец. polls — місто, держава, politikos — усе, що пов'язане з державою, містом, громадянами). Термін «політика» набув поширення завдяки праці Арістотеля про державу, управління і уряд, яку він назвав «Політика». Тривалий час політику розглядали як учення про державу.

Політика – відносини в соціумі стосовно влади, а також організація і управління цими відносинами.

Елементи: влада, організація і управління.

Влада – воля керованих підкоряється волі керуючих.

Організація – сукупність, система методів, шляхів досягнення владних цілей.

Управління – процес в реалізації влади, коли обирається саме така, а не інша лінія (напрямок діяльності), вибираються чи створюються правила, за якими ця діяльність реалізується і забезпечується мистецьке (на основі почуття прекрасного). У!прав!?лінія!!! (У – мистецтво) – Приятельчук. «мистецтво правильно обирати лінію»

Політика характеризується відношенням політсистеми і політорганізації.

Політорганізація – сукупність методів, способів для існування політ життя.

Політсистема – єдність держави і громадянського суспільства.

Громадянське суспільство – це таке поняття, яке характеризує в політичній системі, як протилежність державі громадських організацій, політичних, економічних, правових союзів (об’єднань) окремих громадян, які діють переважно у плані спонукання держави і контролю за державою стосовно реалізації прав і свобод паршивчика.

82. Поняття політичної системи та її структури.

Політсистема – єдність держави і громадянського суспільства.

Структура: держава та громадянське суспільство.

Громадянське суспільства – це таке поняття, яке характеризує в політичній системі, як протилежність державі громадських організацій, політичних, економічних, правових союзів (об’єднань) окремих громадян, які діють переважно у плані спонукання держави і контролю за державою стосовно реалізації прав і свобод паршивчика.

Держава – сутність, влада якої перевершує все, що можна було б їй надати – Гегель.

Вікіпедія:

Політична система – впорядкована, складна, багатограння система стосунків державних і недержавних інститутів, що виконують певні політичні функції. Покликана відображати різноманітні інтереси соціальних груп, які безпосередньо або через посередників впливають на державну владу.

Структура: політ інститути, політ відносини, політ норми, політ свідомість і політ культура.

83. Держава –складова політичної організації суспільства.

Суспільство на будь-якому етапі свого розвитку виступає як сукупність взаємозалежних організацій. Воно організовується в усіх сферах життя. Політична система, що охоплює політичну сферу й надає їй певної логічної завершеності зв'язків, характеризується також системою організацій. Всі політичні організації функціонують автономно. Зростає їхня диференціація. Однак це не означає, що вони існують самі по собі. Еволюція сучасного розвитку становить двоєдиний процес: диференціацію і взаємозалежність політичних інституцій і організацій. Усі вони у своїй сукупності взаємозв'язків створюють політичну організацію суспільства.

Політична організація суспільства — це сукупність взаємозалежних і взаємовпливових державних, партійних організацій, громадських об'єднань, що створені та діють з метою формування і функціонування системи владарювання й упорядкованості політики або мають вплив на неї.

Визначальне місце в політичній організації суспільства посідає держава як форма організації суспільного життя. Без держави немає політичної організації і політичної системи суспільства в цілому. Держава і влада – та вісь, на якій виникає, тримається і функціонує політична система. Навколо держави формуються інші організаційні структури. Поза зв'язком з державою вони не мають політичних властивостей. А тому держава є фундаментальною, базовою організаційною структурою в політичній організації суспільства й у всій його політичній системі.

Місце держави як визначального елемента політичної організації суспільства визначається призначенням її в суспільстві. Вона виступає як:

• політична організація громадянського суспільства;

• носій влади в суспільстві;

• представник усього населення на даній географічній території;

• форма політичного панування, що виражається у прийнятті владних рішень;

• джерело всього політичного в суспільстві, його стрижневий елемент;

• виразник загального інтересу;

• інструмент реалізації загальної волі в суспільстві;

• творець загальних цілей у суспільстві;

• основний стабілізатор суспільного життя;

• головний суб'єкт політичного суверенітету.

Влада – це процес відношення між людьми, коли воля керованих підкоряється волі керуючих.

1 Д.— це «діюча» або «владна» сила. Відповідно до цього вона приймає рішення і робить політику в суспільстві.

2.Д — це втілення певних «організаційних принципів», що надають структурної узгодженості й цілісності різним інституціям управління.

3.— втілення реально існуючих соціальних відносин, участі у здійсненні влади в суспільстві з боку різних соціальних сил. Д розглядається як втілення волі правлячого класу.

4. Держава — це система управління в суспільстві.

5. Держава є втіленням домінантної системи ідей і нормативного порядку в суспільстві. Держава і суспільство по суті нерозривні.