- •Психологія як наука: предмет та завдання.
- •Джерела психологічних знань.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Зв'язок психології з іншими науками.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).
- •Психіка і свідомість.
- •Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.
- •Теорія рефлекторної діяльності мозку.
- •Умовні та безумовні рефлекси.
- •Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.
- •Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.
- •Перша та друга сигнальні системи.
- •Динамічний стереотип.
- •Мозок та психіка: головний та спинний мозок.
- •Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).
- •Мозок та психіка: вища нервова діяльність.
- •Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
- •Фізіологічні основи відчуття та сприймання.
- •Сприймання та його основні властивості.
- •Виміри та зміна відчуттів.
- •Види та властивості сприймання.
- •Закони сприймання.
- •Основні теорії мислення.
- •Поняття про мислення.
- •Психологічні теорії мислення.
- •Сучасні концепції мислення.
- •Розумові дії та мисленнєві операції
- •Форми мислення.
- •Процес розуміння.
- •Процеси розв’язання завдань.
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Розвиток уваги.
- •Теорії уваги.
- •Специфіка пам’яті як психічного процесу.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Теорії пам’яті.
- •Процеси та види пам’яті.
- •Запам’ятовування та умови його успішності.
- •Індивідуальні відмінності пам’яті.
- •Закономірності у протіканні процесів пам’яті.
- •Поняття про уяву та уявлення.
- •Фізіологічні основи уяви.
- •Види уяви.
- •Форми уяви.
- •Функції уява.
- •Уява і творчість.
- •Теорії уяви.
- •Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
- •Головні галузі психологічних знань.
- •Головні напрями сучасної психології.
- •Вимоги до методів психології.
- •Метод самоспостереження.
- •Психологічний експеримент.
- •Лабараторний експеримент.
- •Природній психологічний експеримент.
- •Експериментально-генетичний метод.
- •Метод опитування.
- •Бесіда як метод психологічного дослідження.
- •Анкетування як метод психологічного дослідження.
- •Психічні явища та факти.
- •Свідомість та самосвідомість людини.
- •Три головні принципи наукового дослідження.
Форми мислення.
Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять.
СУДЖЕННЯ - полягає в запереченні або утвердженні будь-якого факту, зв'язку чи відношення між предметами та явищами, воно існує, виявляється і формується в реченні. Кожне судження включає суб'єкт і предикат.
Суб'єктом є предмет судження, про який йдеться і який відображається в нашій свідомості.
Предикат - це відображення тих відносин, ознак, властивостей, які ми стверджуємо.
Судження є істинним, якщо воно правильно відображає відношення, які існують в об'єктивній дійсності.
Залежно від того, стверджуємо ми чи заперечуємо наявність певних ознак і відношень в об'єктах, судження бувають ствердними або заперечними.
МІРКУВАННЯ — це низка пов'язаних суджень, скерованих на те, щоб з'ясувати Істинність якоїсь думки, довести її або заперечити. Прикладом міркування є доведення теореми. У міркуванні ми з одних суджень виводимо нові шляхом умовиводів.
УМОВИВІД - з одного або кількох суджень виводимо нове. В умовиводах через уже наявні в нас знання ми здобуваємо нові.
Умовиводи бувають індуктивні, дедуктивні і за аналогією.
Індуктивний умовивід - це судження, в якому на підставі окремих фактів, посилань, конкретного, часткового роблять узагальнення.
Дедуктивний умовивід - це судження, в якому на підставі загальних висновків і положень здобувають знання про часткове, конкретне.
Умовивід за аналогією ґрунтується на подібності окремих істотних ознак об'єктів, і на цій підставі роблять висновок про можливу схожість цих об'єктів за іншими ознаками.
ПОНЯТТЯ - це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв'язках І відношеннях, узагальнюються їх істотні ознаки.
Істотні ознаки - це такі ознаки, які належать об'єктам за будь-яких умов, виражають їх природу, сутність, відрізняють ці об'єкти від інших об'єктів, тобто це їх найважливіші властивості, без яких вони не можуть існувати. Наприклад, істотна ознака всіх літальних апаратів полягає в тому, що вони здатні підніматися в повітря.
Кожне поняття характеризується обсягом і змістом.
Обсяг поняття-це відображене в ньому коло об'єктів.
Зміст поняття - це відображення в ньому сукупності їх істотних ознак.
Поняття з більшим обсягом називаються родовими ("меблі", "транспорт"). Щодо понять із меншим обсягом ознак ("офісні меблі", "легкові автомобілі"), то вони є видовими.
Поняття, що мають ширший обсяг, мають назву категорії. Наприклад, "рух", "кількість", "якість", "простір", "час".
Поняття поділяють на загальні та одиничні.
Ті поняття, які відображають істотні ознаки одиничних об'єктів, називають одиничними.
Поняття, які відображають ознаки цілих класів предметів, є загальними.
Поняття поділяють на конкретні та абстрактні.
У конкретних поняттях відображаються певні предмети, явища та зв'язки між ними
В абстрактних поняттях відображаються істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об'єктів