69. Бесіда як метод психологічного дослідження.

Це методи, за допомогою яких отримують інформацію на основі відповідей співбесідника на питання, які ставить психолог при контактуванні. Бесіда ґрунтується на особистому спілкуванні, що усуває деякі негативні моменти, які виникають, коли використовують запитальник. Метод бесіди потрібний для вивчення професій, деяких функціональних станів людей, які формуються в трудовій діяльності, аналізуючи особисті професійні плани (в системі профконсультації), оцінюючи робочі місця (в системі ергономічної оптимізації). Цей метод застосовують у поєднанні з іншими методами. Бесіда, яку проводить професіонал-психолог, е цілеспрямованою, плановою з точним формулюванням.

Основні вимоги до бесіди як методу:

а) нежорстка, гнучка програма, яка допомагав оперативно спілкуватися залежно від суджень суб'єкта дослідження, його реакцій, психологічних станів;

б) спеціальний соціальний довірливий контакт психолога з суб'єктом дослідження;

в) бесіда не повинна перетворюватися в усну анкету, питання треба ставити природно, враховуючи контекст спілкування;

г) не ставити запитань у навіюючій, сугестивній формі;

ґ) ставити питання в непрямій формі, провокуючи суб'єкта на вільні міркування (наприклад, "Якби ви...?", "Як ви думаєте..?", "Що ви вважаєте за потрібне сказати про вашу професію школярам?" тощо);

д) система питань повинна допускати взаємоперевірку, відповідні взаемопояснення;

е) хід бесіди треба фіксувати, документувати

є) не обов'язково бесіда повинна відбутися за один раз. Вона може складатися з обміну репліками, розірваними в часі та просторі.

Недолік методу бесіди порівняно з запитальником — розтягнутість, досить повільне накопичення даних при дослідженні масового характеру. Тому на практиці частіше застосовують запитальник, бо він економить час.

Варто пам'ятати, що при індивідуальних бесідах, коли у психолога просять поради з того чи іншого питання, робити запис під час розмови не рекомендується. Краще записати хід бесіди після її закінчення. Хоча в цьому випадку можна втратити точність відомостей. Запис фактів при інтимній бесіді може викликати у суб'єкта дослідження негативну реакцію і небажання давати правдиві відповіді.

Саме цим зумовлена складність методу бесіди для психолога, який повинен досконало проаналізувати відповіді, відкинути недостовірне і несуттєве та зосередити увагу на фактах, які в цьому випадку дають потрібну інформацію.

Як документальні та речові джерела аналітичного дослідження можуть бути — особова справа, атестації, документи (доповіді, атестати, посвідчення про належність до тієї чи іншої спільноти, справа й інші), знаки відзнаки, почесні грамоти, бібліотечний абонент (свідчення читацьких інтересів, їхня спрямованість), групові сучасні фотознімки, медична картка ("історія хвороби"), листування, особиста бібліотека, предмети рукоділля тощо.

70. Анкетування як метод психологічного дослідження.

Анкетування як метод дослідження (психологічного, маркетингового або соціологічного) відіграє важливу роль у житті та розвитку сучасного суспільства. Саме з його допомогою фахівцям різних сфер вдається проводити різні дослідження, діяти чітко наміченим планом і домагатися високих (і точних) результатів. Все стає можливим чіткій структурі і регламентом будь-якого анкетування – системі «питання-відповідь».

Основні переваги даного методу – можливість отримання інформації від великої кількості респондентів – анкетне опитування як метод дослідження не обмежує кількість учасників, а також забезпечення високого рівня масовості дослідженні. Ще одним позитивним моментом можна вважати анонімність, оскільки переважна більшість опитувань направлено на фіксування відповідей, а не на особистості респондента. Проте варто уточнити, що все це не відноситься до анкетування при прийомі на роботу, де діють дещо інші правила.

Анкетування як метод дослідження дозволяє за короткий термін отримати максимально можливий обсяг інформації про який-небудь продукт, дізнатися думки суспільства з якихось питань і в інших подібних випадках. Як зрозуміло з назви самого методу, в його основі знаходиться головне кошти, що фіксує всі дані анкетування, тобто анкети. Якщо звернутися за допомогою до тлумачного словника, то можна отримати таке визначення даного слова: анкетою називається комплекс питань (обов’язково взаємопов’язаних), на кожен з яких опитуваний (респондент) повинен дати чітку відповідь. Запитання в анкетах можуть вимагати відповіді точні (математичні) або виражають конкретне думку (соціологічні та психологічні). На основі даних відповідей фахівці і роблять відповідні висновки з певної проблеми.

У сучасному світі для аналізу думок різних груп людей найчастіше використовується анкетування як метод соціологічного дослідження, тому над створенням відповідних анкет трудяться професіонали даної сфери, а також досвідчені психологи, завданням яких є грамотне складання питань для респондента. Є кілька правил, яким так званий «опитувальник» повинен відповідати.

По-перше, слід співвідносити мету дослідження із загальною кількістю і змістом питань в анкеті.

По-друге, для того щоб була можливість аналізувати результати анкетування різних фокусних груп, на початку анкети завжди повинні розміщуватися питання для уточнення особистих даних опитуваного – ПІБ (у невеликій кількості випадків), вік, стать і соціальний стан.

По-третє, анкетування як метод дослідження не повинно бути перевантажено розпливчастими або малозначущими питань, втомившись від яких респондент не зможе повноцінно відповісти на найважливіші.

Крім усього іншого питання в анкеті мають бути чіткими і логічними, слідувати в логічній послідовності, а також поступово нарощувати інтерес опитуваного (у разі маркетингового опитування). Наприкінці анкетування варто задавати питання найскладніші, над відповіддю на які доведеться подумати. Важлива умова якісного проведення анкетування – точність формулювань питань, що не допускає двоякого тлумачення або неясності. Не можна при створенні анкети допускати питань з декількох багатослівних пропозицій, з вживанням професійних термінів. Крім того, якщо анкетування як метод дослідження не є соціологічним, в ньому не повинні порушуватися питання про спогади, особисті уподобання або соціальному середовищі, в якій проживає опитуваний.

Наостанок слід зауважити: якщо ви створюєте анкету для будь-якого виду опитувань самостійно, не забудьте перед анкетуванням перевірити. Можна задати питання людям незацікавленим, щоб оцінити, наскільки грамотно звучить формулювання і чи легко можна дати відповідь. Якщо «пілотна» перевірка відбудеться вдало – можна приступати до дослідження.